9 лютого 2018 року на базі Київського районного суду м. Одеси був проведений тренінг «Запровадження інформаційних технологій в судочинстві та заповнення інформаційних прогалин у співпраці судової системи та суспільства» для суддів та працівників апаратів судів. Організатором заходу виступила ГО «Асоціація слідчих суддів України» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Першою слово взяла Неллі Голубєва, професор, завідувач кафедри цивільного процесу Національного університету «Одеська юридична академія», яка розпочала з теоретичних аспектів, позитивних та негативних сторін системи електронного суду, плавно перейшовши до аналізу варіантів цього інституту в інших державах. Зокрема, була приділена увага електронним судам Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Китаю, Південної Кореї, Італії, Польщі, Норвегії та Сінгапуру.
«На найвищій точці [електронний суд – прим. ред.] - це повністю безпаперові відносини суду та учасників, але її досягло не так багато країн, якщо казати про державне судочинство [а не комерційне]. І наскільки нам вдасться отак одразу запровадити цю систему, питання хороше», - розповіла пані Голубєва, вказавши на найважливіші аспекти при побудові системи електронного суду:
- розробка електронної системи судочинства повинна здійснюватися за участі звичайних користувачів;
- доступ до системи не має бути дорогим;
- паралельна співпраця із законодавцем при розробці системи;
- високий рівень безпеки системи є одним з головних елементів при її побудові;
- прискорення запровадження системи електронного суду може бути стимульоване виключно електронним розглядом окремих категорій справ;
- поступовість запровадження системи (вже не стосується України).
У свою чергу Сергій Чванкін розповів про стан запровадження проекту «Електронний суд» в Київському районному суді міста Одеси, вказавши, що з вересня 2015 року в електронному вигляді до суду надійшло 4394 позовних заяви, 735 заяв про видачу наказу та 381 заява по окремому провадженню.
При цьому обов’язкової електронної форми мають набути не лише зазначені процесуальні документи. «Потрібно розширювати поняття «електронний суд» за рахунок співпраці з іншими державними установами. Якщо ми, всі суди, зможемо перейти на електронний суд, але будемо співпрацювати тільки зі сторонами, то я не думаю, що зможемо досягнути тієї мети, яку бажаємо» - підкреслив пан Чванкін.
Так, з 2015 року Київським районним судом в електронному вигляді до адресного бюро було направлено більше, ніж 11 тис. запитів про місце реєстрації відповідача. В електронному варіанті, за словами Сергія Чванкіна, для отримання відповіді від адресного бюро потрібна в середньому одна доба замість кількох тижнів. Також більше, ніж 52 виконавчих документи в електронному вигляді було продубльовано та надіслано до виконавчої служби.
При цьому Київський у районний суд міста Одеси співпрацює з Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз: 30 цивільних справ були направлені в електронному вигляді, що на кілька місяців прискорює судовий процес по кожній справі.
Від прокуратури в Одеській області у рамках досудового розслідування до суду в електронному вигляді були направлені 442 обвинувальні акти та 728 клопотань.
За словами Катерини Ткаченко, начальника відділу документального забезпечення прокуратури Одеської області, прокуратура вже декілька років не просто підтримує електронний документообіг, а й займається розвитком цього напрямку.«Протягом минулого року ми дуже потужно займалися створенням власної системи електронного документообігу та електронного наглядового провадження у кримінальному провадженні. Так, наша система «Е-Прокуратура» включає в себе низку підсистем: електронний документообіг, інформаційну аналітику, довідникову систему та систему електронного наглядового провадження», - розповіла пані Ткаченко
При цьому всі документи, які надходять до кожного відділу прокуратури Одеської області, одразу ж оцифровуються та потрапляють у систему. Як наслідок, термін проходження всіх документів зменшився від декількох днів до декількох годин. Нова система забезпечує також контроль за своєчасністю розгляду звернень громадян та вчиненням процесуальних дій. «До всіх термінів застосовується контроль, починаючи з моменту реєстрації. Всі строки автоматично формуються і програму неможливо обійти.Крім того, програма має забезпечити захист від помилок правозастосування зі сторони прокурора», - розповіла Катерина Ткаченко, вказавши, що є прості алгоритми процесуальних дій, які записані в Кримінальному процесуальному кодексі. Якщо їх перекласти на комп’ютерну програму, то вона просто не буде дозволяти вчиняти процесуально нелогічні дії.
На заході також виступила Інна Верба, прес-секретар прокуратури Одеської області, розкривши тематику взаємодії органів судової влади з представниками засобів масової інформації та суспільством. Були дані поради, що слід і чого не варто робити при спілкуванні із засобами масової інформації. Також важливим моментом було порушення питання наповнення офіційних веб-сторінок органу у соціальних мережах (Facebook). «Нікому не потрібні великі тексти з натиском термінології. У людини є буквально три секунди, щоб вона прочитала, і якщо її не зацікавить заголовок, то вона просто прогорне далі», - розповіла вона.
У свою чергу Дмитро Яїцький, головний редактор інформаційного порталу «Інфопорт» наголосив на тому, що зараз кожен чиновник стає все більш публічною особою. «Прошу не відкладати в довгий ящик роботу зі своєю репутацією. Вона у вас одна. Якщо ви зараз не почнете вносити позитивні нотки у діяльність своїх судів, то через три, шість, вісім, дванадцять місяців від вас може нічого не залишитися», - зазначив він.
Також пан Яїцький порушив питання ідентифікації особи при взаємодії з органами судової влади. «Вважаю, що справді остаточна персональна відповідальність буде лише тоді, коли при народженні людині буде присвоюватися лише один, особистий e-mail. Після цього, якщо ми надсилаємо особі листа, нас вже не цікавить, прочитав він його чи ні – особа була повідомлена про якусь дію, у т.ч. судову»
Наприкінці виступив Володимир Петренко, суддя-спікер Київського районного суду міста Одеси, який, серед іншого, розкрив деякі проблемні аспекти функціонуючої системи. Так, після впровадження системи у 2015 році двоє суддів Київського районного суду так і не змогли звикнути до перегляду матеріалів справи в електронному форматі. Хоча, за словами пана Петренко, на якість їх судових рішень це не вплинуло: «Звичайно, є багато позитивних моментів, але іноді є думки: «А якщо хтось все-таки отримає несанкціонований доступ? А якщо хтось створить вірус і дані зітруться? Або сервери згорять?…». Проте ми розуміємо, що за цим майбутнє, і багато розвинутих країн рухається саме в цьому напрямку».
Під час практичної частини заходу для учасників тренінгу продемонстрували електронний процес проходження матеріалів справи від заявника до судді. Так, ідентифікація особи за цифровим підписом та спеціальним e-mail, подача позовної заяви через систему «Електронний суд» та повне проходження матеріалів справи через апарат суду зайняли близько 40 хвилин.