Експертне психологічне дослідження у справах про визнання недійсними угод, укладених дієздатною особою – один із найскладніших видів судово-психологічної експертизи. Про це повідомила судовий експерт, психолог Наталія Алікіна під час семінару-практикуму «Можливості застосування експертного психологічного та економічного дослідження у судових справах про визнання недійсними кредитних угод». Організаторами заходу виступили Експертно-правова група «Незалежний інститут судових експертиз» за підтримки партнерів Європейської арбітражної палати (м. Брюссель, Бельгія) та Міжнародного освітнього центру «George and Company» (м. Ополе, Польща).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, аналізуючи питання застосування психологічної експертизи при визнанні недійсними угод, пані Алікіна відзначила, що психологічна експертиза призначається для розв’язання задач, які вимагають застосування спеціальних знань в галузі психології, як на стадії досудового, так і судового слідства при розгляді кримінальних та цивільних справ. Призначає судово-психологічну експертизу суд та слідство, в тому числі з ініціативи представників захисту (адвокатури) та інших учасників.
При цьому експерт НІСЕ наголошує, що судово-психологічна експертиза призначається та проводиться виключно щодо психічно здорових осіб (підозрюваних, обвинувачених, свідків, потерпілих, позивачів, відповідачів). «Якщо людина дієздатна, то до експертизи можна залучати психолога. Якщо ж людина недієздатна або частково недієздатна, то ці питання вирішуються в рамках психіатричної експертизи та комплексної психолого-психіатричної експертизи. Варто диференціювати», – наголошує експерт.
А він усвідомлював?
За словами пані Алікіної, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у можливості особи правильно сприймати будь-які суттєві елементи при укладанні угоди, доцільною стає оцінка психологічних чинників (пам’яті, уваги, мислення, емоційного стану), які впливають на характер сприйняття людиною (частіше похилою, як свідчить експертна практика) особливостей та реального змісту ситуації, що розглядається у справі. У таких випадках можливе проведення експертного психологічного дослідження (у вигляді складання висновку судово-психологічної експертизи чи висновку спеціаліста).
«Таке дослідження передбачає проведення психологічного аналізу вихідних даних щодо зовнішніх обставин (ситуації події укладання угоди та подій, що передували цій ситуації), визначення внутрішнього стану особи, тобто визначення наявності (відсутності) впливу індивідуально-психологічних особливостей та стану особи, конкретних умов її мікросоціального становища й умов укладання нею угоди (збіг обставин особливої несприятливості, залежність, погрози, підвищена покора, пригніченість, безпорадність, розгубленість тощо) на спроможність усвідомлювати фактичний зміст власних дій, свідомо керувати ними та передбачати їх наслідки», – підкреслює експерт.
За словами експерта, відповідні психологічні задачі зумовлюються юридичними обставинами, зазначеними у ст. 225, 229, 230, 231, 233 Цивільного кодексу України (стосовно правових наслідків здійснення правочину дієздатною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними, вчинила правочин проти своєї справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного тиску з боку другої сторони або під впливом тяжкої для неї обставини та на вкрай невигідних умовах, а також права за таких обставин на відшкодування моральної шкоди).
Матеріалів не вистачає…
Особливу увагу присутніх психолог сфокусувала на тому, що при проведенні судово-психологічної експертизи (експертного психологічного дослідження) у справах про визнання недійсними угод, укладених дієздатними особами, особливого значення набуває повнота матеріалів для дослідження, зокрема даних, що дозволяють провести повний аналіз особливостей психологічних обставин, за яких укладалась угода.
«Якщо є якісь індивідуальні психологічні особливості, особисті риси особи, певні погляди, які змушують сумніватися, що він правильно уявляє собі дійсність, є підстави говорити про те, що вчинявся психологічний тиск на людину. Але щоб вирішити ці питання, психолог має оперувати певними вихідними даними з ситуації щодо укладення угоди. Як правило, цих вихідних даних йому не надають. Приміром, щоб визначити ситуацію як збіг особливо-тяжких обставин, які є умовою для правильного розуміння помилкової угоди, потрібно проаналізувати ці обставини. Опис обставин та ситуації має бути у вихідних даних, які надаються психологу. Тоді психолог дає їм психологічну кваліфікацію. Проте, на жаль, цього не буває. Особливо важко проводити такі експертизи, коли людини вже немає. Наприклад, немає даних, що людина на момент підпису договору дарування на квартиру страждала психічними розладами або слабоумством (зазвичай, це люди похилого віку). Визначити посмертно, чи могла людина правильно сприймати обставини, який у неї був стан та чи не чинили на неї тиск, взагалі не видається можливим, якщо немає жодних даних і не зібрані свідчення родичів та інших свідків. Власне, це закриває можливість проведення дослідження», – констатує Наталія Алікіна.
Другий модуль семінару НІСЕ був присвячений питанням застосування економічної експертизи в кредитних спорах. Серед іншого, експерти розглянули наступні питання: доведення обставин, що зумовлюють недійсність кредитних та іпотечних договорів, з використанням висновків судово-економічної експертизи; порушення законодавства про захист прав споживачів у сфері фінансових послуг; порушення валютного законодавства; відсутність істотних умов договору; невідповідність фактичних вимог банку умовам кредитного договору; недодержання вимог до форми договору. Слухачі семінару активно ставили запитання експертам та одразу отримували кваліфіковану відповідь і пораду, як діяти в тій чи іншій ситуації, пов’язаній з необхідністю проведення експертизи.
Окремим питанням для обговорення під час семінару стала тема вирішення спорів про визнання недійними правочинів у міжнародному комерційному арбітражі. Зокрема, про практику застосування експертизи в арбітражному процесі у цій категорії спорів розповів президент Європейської арбітражної палати Геннадій Пампуха.