Популярні матеріали

02 червня 2017, 12:40

Важливий акцент

Держава в суспільно-політичних процесах

З проголошенням незалежності України реалізувалося право українського народу на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими правовими документами. Відтак, Україна перейшла від формальної суверенності до реальної міжнародної правосуб’єктності і увійшла в складну систему світового політико-правового простору, окресленого контурами глобалізації.

Проблема правового супроводу і забезпечення функціонування держави потребує все більшої уваги та нагального вирішення. Саме цій проблематиці була присвячена міжнародна наукова конференція «Дванадцяті юридичні читання. Держава у суспільно-політичних процесах: виклики і загрози», що пройшла 1 червня у Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова. Захід був організований університетом спільно з Інститутом держави і права ім. Корецького, Інститутом інформатики і права НАПрН України, Центром освіти і науки та ГО «Феміда».

IMG_9213

Як відзначив під час вітального слова декан факультету політології і права НПУ ім. Драгоманова Богдан Андрусишин, цьогорічна конференція співпала з річницею факультету – у 2017 р. факультет політології і права відзначає 25-річчя.

Ректор НПУ ім. Драгоманова, член-кореспондент НАН України Віктор Андрущенко зауважив, що в Україні є безліч юридичних шкіл, які готують висококласних фахівців, але особливе місце належить педагогічним вишам, адже для вчителя володіння правовою культурою – справа №1. Пан Андрущенко наголосив на важливості формування таких понять, як правова раціональність, правовий розум та правова воля. «Юридична освіта є досить складною, адже вона пов’язана і з політикою, і з мораллю, – відзначив він. – Усі ми повинні дотримуватись норм права, незважаючи на те, що кожен має свою думку з приводу тієї чи іншої норми».

«Якщо влада у державі буде мудрою, викликів буде значно менше, а загроз взагалі можна буде уникнути», – таку думку висловив директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Олег Рафальський. Він подякував університету Драгоманова та його випускникам за те, що по завершенню навчання багато з них не залишаються у Києві, а їдуть працювати на місця і віддаються своїй роботі системно протягом багатьох років.

Його підтримав директор Науково-дослідного інституту інформатики і права НАПрН України Володимир Пилипчук. За його словами, випускники факультету політології і права НПУ ім. Драгоманова займають відповідальні посади і у політичних структурах, і в органах державної влади. 25-річчя факультету – це час переосмислення, коли можна проаналізувати, що зроблено, та скоординувати плани подальших дій.

IMG_9260

З темою «Баланс держави і громадянського суспільства: контекст сучасних реалій» виступила завідувач відділу держави і права Інституту держави і права ім. Корецького Наталія Оніщенко. На її переконання, захищати права і свободи людини без громадянського суспільства сьогодні неможливо. Система координат держава-особа-громадянське суспільство зазнає суттєвих змін. Держава і особа – це взаємозв’язок, який свідчить про суттєві зміни, і держава виступає у ролі соціального арбітра. Цю роль доповідач проілюструвала таким прикладом: у Хартії основних прав Європейського Союзу є цікаве право, за яке повинна відповідати держава – право на особисту цілісність. Мова йде про право на медичну процедуру і якісні ліки. Тож і в Україні сьогодні надзвичайно на часі медична реформа.

Державний контроль у тих сферах, що стосуються захисту прав людини, не повинен звужуватись, а громадянське суспільство завжди має взаємодіяти з державою. У цьому контексті права та свободи людини є доктриною громадянського суспільства. Саме воно формує середовище, у якому людина повинна себе реалізувати, і саме воно має робити усе, щоб не було втручання у приватне та особисте життя людини.

Про роль Києва у розбудові української державності розповів професор кафедри давньої та нової історії України КНУ ім. Шевченка Володимир Сергійчук. На його думку, без Києва, нашої столиці, не може бути і української державності, адже ключові події в історії країни пов’язані саме з Києвом. Науковець переконаний, що Україна твориться у Києві, і якщо голос української ідеї йде з Києва, ми можемо бути впевнені, що Україна буде.

IMG_9249

«Державний лад України і 25 років реформ» – з такою темою на конференції виступила вчений секретар Інституту держави і права ім. Корецького Наталія Пархоменко. Вона нагадала про те, що з отриманням незалежності Україна розпочала ґрунтовне реформування майже всіх сфер суспільних відносин. Та попри це, ми навіть сьогодні продовжуємо жити у стані реформ. «Кожні 5 років ми пишемо програми модернізації державного ладу, і, як правило, це співпадає з парламентськими або президентськими виборами», – зауважила пані Пархоменко. На її думку, головною серед усіх реформ є та, що стосується удосконалення Конституції України, а головним завданням є приведення української правової системи до міжнародних стандартів. «З 2014 р. у нашій свідомості сталися кардинальні зміни. Була прийнята стратегія-2020, у якій передбачено понад 60 реформ у різних сферах суспільних відносин, створений спеціальний проектний Офіс реформ, що має моніторити стан проведення реформ. Та насправді було б дуже добре, якби ми хоча б половину з тих 60 запланованих реформ реалізували», – зазначила доповідач.

Завідувач кафедри політичних наук НПУ ім. Драгоманова Ольга Бабкіна розповіла про динаміку політичного режиму в Україні. За її словами, політичний режим є дуже динамічною категорією. Саме тому в конституційному законодавстві багатьох країн важко знайти це поняття. Політичний режим є раціональною категорією, але включає в себе й ірраціональні фактори – наприклад, легітимність політичної влади: «Чому одній владі ми дозволяємо керувати нами, а іншій – ні?» На думку пані Бабкіної, революції в Україні та війна з Росією прискорили розвиток національної ідентичності та державної єдності. Іронія демократії в Україні, за словами доповідача, полягає у тому, що її виникнення є побічним продуктом політичної боротьби.

У рамках конференції було презентовано монографію «Актуальні проблеми юридичної освіти і науки в Україні» за редакцією академіка НАН України Юрія Шемшученка. Випуск видання присвячений 25-й річниці незалежності України. Книга розповідає про історію, сучасні виклики та перспективи правової освіти в Україні. Вона складається з трьох розділів: 1) теоретичний та методологічний, де розглядаються сучасні питання правових досліджень; 2) історія та сучасний стан правової освіти; 3) проблеми та перспективи розвитку юридичної освіти.

Коментар:

Андрусишин Богдан Андрусишин, декан факультету політології і права НПУ ім. Драгоманова

«Сьогоднішня конференція не є рядовою. Вона урочиста, адже присвячена 25-й річниці створення нашого факультету. Тому вона була наповнена змістом, що мав на меті підбити підсумки роботи та зусиль на ниві розвитку юридичної та політичної науки. На цій зустрічі були присутні перші особи наукового світу, інститутів, з якими нас поєднує наукова на інша співпраця: Інституту держави і права ім. Корецького, Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАН України, Інституту законодавства Верховної Ради України, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди, КНУ ім. Шевченка, Харківської юридичної академії. Тобто увага до нашого факультету є дуже високою. І ми вже протягом багатьох років відповідаємо цьому високому статусу. Юридичні читання – це вже своєрідний проект. Вони проходять більше 15 років поспіль, і у їх рамках учасники мають можливість реалізувати свої наукові здобутки, показати їх усім представникам академічної науки.

Цього року учасників конференції було більше 130, і це не може нас не радувати. Тема заходу свідчить про те, що науковці зацікавлені проблематикою суспільно-політичних процесів державного будівництва, і готові піднімати досить гострі теми. Це видно з програми конференції і переліку тем, які були розглянуті. І дуже важливо, що за результатами цього розгляду приймається проект підсумкового документу. Учасники заходу обговорюють його протягом часу проведення конференції, і наприкінці він набуває вигляду своєрідного «наказу» для влади і в деякій мірі для громадськості. Потім цей документ приймається у вигляді рекомендацій і надсилається для ознайомлення в органи державної влади та наукові установи».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати