Господарський кодекс України, прийнятий у 2003 р., ввібрав у себе безліч застарілих радянських норм, котрі не відповідають сучасним реаліям ведення комерційної діяльності, погіршують становище інвестиційного клімату та надають можливість для корупційних зловживань. Так вважають учасники прес-конференції: «Скасування Господарського кодексу: думка регуляторів та громадськості», що відбулась у столиці 21.01.2016 р. на чолі з Міністром юстиції України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ніяких імітацій!
«У 2003 р. було прийнято Цивільний та Господарський кодекси України. Якщо ЦКУ – це напрацювання нового, не радянського, а європейського цивільного закону, який направляв українське законодавство з радянського в європейське майбутнє, то ГКУ – це «консервування» норм радянського законодавства. Вести дискусії про норми Господарського кодексу можна дуже довго. Це фахова дискусія. Юристи-практики й пересічні українці з цим зіштовхувалися дуже часто: різне регулювання одних і тих самих норм у двох законодавчих актах призводило до того, що в судах відбувалися зловживання, постраждалу людину «ганяли» до місцевого та господарського суду, а подекуди й до адміністративного. Наявність цих двох кодексів залишить в Україні радянську систему відносин людини й держави. У чому полягала суть такої системи? Це коли людина як прохач приходить до будь-якого державного органу, суду, до чиновника та просить, щоб чиновник зробив їй величезну послугу, виконавши свій законний обов’язок і функцію», – каже Міністр юстиції України Павло Петренко.
За словами пана Петренка, дискусія у цьому напрямку набагато ширша, ніж просто скасування Господарського кодексу. «Необхідно привести наше законодавство до такого стану, щоб українець міг отримати справедливість: у судах, прокуратурі, у слідчого. Цієї справедливості українці не можуть отримати протягом 20-ти років. Це величезна проблема усіх державних органів. Що треба зробити для того, щоб цю ситуацію виправити? Насамперед, не потрібно імітувати реформи або робити косметичні реформи. У нас є приклади, коли не повна реформа того чи іншого сектору управління не дає позитивного результату. Нам треба провести дійсно повноцінну судову реформу та реформу правоохоронних органів», – впевнений чиновник.
Юридичний «розрив свідомості»
На думку юриста, будь-яке регулювання законодавства, що супроводжуватиметься скасуванням ГКУ та доповненням певними нормами ЦКУ, не матиме жодного значення, якщо людина прийде з позовом до суду, побудованого за старими правилами та не отримає там справедливості. «Суддя знайде масу відмовок і почне цю людину «ганяти» по кабінетах, щоб отримати певну вигоду. Це не матиме жодного сенсу, якщо ми не проведемо повноцінну судову реформу. А повноцінна судова реформа передбачає спрощення доступу до суду та правосуддя українців. Тут необхідне масштабне оновлення судового корпусу. Сьогодні ми маємо дуже серйозні виклики. Тут потрібна спільна позиція і громадськості, і влади для того, щоб сформувати новий судовий та правоохоронний корпус і дати цим людям інструменти щодо правозастосування, задля уникнення наявних недоліків, які є у законодавстві. Сьогодні у юристів нерідко виникає своєрідний «розрив свідомості»: вони читають норму Цивільного кодексу, а потім читають норму Господарського кодексу, яка повністю декореспондується з іншим законом. Саме тому Міністерство юстиції й розпочало процес щодо скасування Господарського кодексу для того, щоб залучити громадськість до більш широкої дискусії, щоб у широкому інформаційному процесі не було пропущено важливих речей», – резюмував пан Петренко.
Бізнес підтримує!
У свою чергу, Голова третейського суду при ICC Ukraine, експерт РПР, Тарас Шепель заявив, що бізнес-середовище схвалить будь-яке спрощення законодавства й усунення дублювання у ньому та підтримуватиме будь-які умови, що сприятимуть поліпшенню інвестиційної привабливості України. «У світі прийнято вживати терміни «комерція», «торгівля», які в Україні не набувають поширення. Внаслідок рудиментів радянського права в термінології українського законодавства, у нас речі не відповідають своїм назвам. Трансформація законодавства у цій галузі має привести у відповідність соціальні відносини, бізнес-відносини їх нормативним визначенням. Скасування ГКУ, реформування у цій частині відносин, введення нової або повернення до світової практики в термінології, звичайно, проявиться у спрощенні регулювання певної сфери відносин, в усуненні низки певних суперечок», – впевнений експерт.
Радянські рудименти заважають…
Керуючий партнер ЮФ «Авеллум Партнерс», заступник Голови Комітету з корпоративного права та фондового ринку АПУ Микола Стеценко вважає, що радянські рудименти дають можливість учасникам судового процесу по-різному застосовувати одні й ті ж норми законодавства. «Для іноземних інвесторів багато норм ГКУ є абсолютно незрозумілими та відштовхують їх від України. Як приклад: підприємства з іноземними інвестиціями, іноземні підприємства – це рудименти старої системи. Зрозуміло, чому 15 років тому вони були зафіксовані, тоді було складно змінювати деякі речі, було складно перереєстровуватися, але іноземні інвестори очікують від України максимальної прозорості, зрозумілості та передбачуваності трактування законодавчих норм. «Ті форми, які сьогодні існують в Господарському кодексі, є рудиментом радянської системи, вони були зафіксовані в цьому кодексі, щоб продемонструвати те, як розвивалося корпоративне законодавство початку 90-х років. Настав час скасувати ці норми та перейти до тих, які діють у західних країнах і яких чекають інвестори. Також необхідно «відшліфувати» норми Цивільного кодексу, окремих законів, у тому числі про акціонерні товариства, та прийняти закон про товариства з обмеженою відповідальністю», – резюмував фахівець.
В той же час в ході прес-конференції у слухачів виникли логічні запитання: якщо у всіх прогресивних країнах світу розвиток законодавства йде шляхом кодифікації, чому Україна відмовляється від Господарського кодексу, замість того, щоб об’єднати норми, які регулюють певну сферу суспільних відносин в одному нормативному акті? На це запитання аргументованих відповідей учасники прес-конференції так і не дали. Хоча створення оновленого Господарського кодексу, який би систематизував і об’єднав норми, що містяться в безлічі українських законів, значно полегшив би роботу бізнесу та юристів в сфері господарських правовідносин.
Коментар:
Олексій ЄВСІКОВ, суддя-спікер Вищого господарського суду України
На думку мою, як правника, судді, представника господарської системи судочинства, було не дуже вдало обрано гасло сьогоднішнього заходу «Скасування Господарського кодексу», адже йшлося не про підготовку законопроекту щодо термінового скасування ГК, а фактично про започаткування процесу вдосконалення регулювання економічної діяльності. Ідея є слушною, але на часі не скасування, а необхідність вдосконалення усієї системи регулювання економічних відносин. Це набагато ширше поняття. Організатори заходу говорили саме про реформу такого регулювання. Але якщо йдеться про таку глобальну реформу, то, я вважаю, що варто для початку презентувати певну її програму, визначити стратегічні цілі й тактичні підходи до їх реалізації. Це має бути комплексний підхід. Якщо ж згодом робоча група, а потім і законодавець дійдуть висновку про необхідність скасування ГК, як тут звучало, то це буде лише одним з можливих кроків, але не обов'язкових і не найперших.
Дійсно, є суперечності, дублювання окремих норм з Цивільного Кодексу, певна термінологічна невизначеність. Ці проблеми виникли ще від початку дії ГК та, на жаль, за 12 років їх не усунули. Але передчасно говорити, що ГК весь застарів. Адже на сьогодні він містить багато дієвих норм, яких немає в жодних інших нормативних актах, котрі неможливо перенести до ЦК, про що й обмовився Міністр юстиції. Це не просто сфера регулювання цивільних правовідносин, їх навіть не можна розпорошити по тих нормах, які вже регулюють конкретні економічні відносини. Наприклад, в ньому є цілі глави, які регулюють діяльність підприємств державного сектора, їх взаємодію тощо, галузь енергетики, природоохоронного законодавства. І все це треба уніфікувати, адже станом на сьогодні судова система дійсно породила різну практику і вона продовжує змінюватися, навіть з урахуванням деяких останніх постанов Верховного Суду України, які обов'язкові для врахування при вирішенні спорів зі спірних питань.
Сьогодні ініціатива організаторів заходу звучала звужено. Проте, врешті-решт, у своїх коментарях вони про це сказали.