2 листопада 2018 року у м. Києві учасники та випускники Програми «Адвокат Майбутнього» мали нагоду зустрітися із Олексієм Філатовим, заступником Голови Адміністрації Президента України, координатором Ради з питань судово реформи. Зустріч була присвячена обговоренню проекту Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №9055 та його альтернатив.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Описуючи основні етапи судової реформи, Олексій Філатов нагадав, що адвокатам було на конституційному рівні надано виключне право на представництво інтересів клієнтів в судах. Причиною такого кроку стала потреба в якості правосуддя і забезпеченні змагальності процесу. Водночас, це право накладає і обов’язки на адвоката. Є два підходи, за одним із них країна живе уже багато років: ми маємо багато прав, які не виконуються, але й відповідальності на собі так само не відчуваємо. Інший підхід – ви маєте багато можливостей, однак і несете відповідальність за кожен крок. Головне, що ми маємо зробити – забезпечити ідеологію балансу: ми даємо всі права, які можливо, даємо доступ до багатьох речей, але всі ці права необхідно здійснювати відповідально. Адвокатура – це не державний інститут. У адвоката є обов’язок перед правосуддям, який, як правило, превалює перед обов’язком перед клієнтом. У нас зараз адвокатура є «міністерством», є керівники «управлінь», співробітники і маса адвокатів, яким комфортно так існувати. Але комфорт закінчується, коли у вас виникають проблеми і ви можете навіть позбутися права на здійснення адвокатської діяльності. Тому другим основним принципом реформи адвокатури є децентралізація та самоврядність. І третій принцип – ми маємо забезпечити якісний склад адвокатури, чого можна досягти шляхом якісних змін у доступі до професії.
«Наша репутація залежить від того, хто з нами в одній професії. Тому це наш з вами інтерес, щоб якість адвокатів була високою», – наголосив Олексій Філатов.
Відповідаючи на питання щодо оновлення Правил адвокатської етики, координатор Ради з питань судової реформи зазначив, що спочатку треба перезавантажити систему адвокатського самоврядування, яку мають сформувати гідні представники професії, які вже потім будуть приймати нові редакції Правил адвокатської етики з урахуванням кращих світових стандартів.
Хто вручатиме повідомлення про підозру адвокатові? Перехідні положення Кримінального – процесуального кодексу України та проекту Закону про адвокатуру містять різні положення, які входять в конфлікт між собою. Цим питанням поцікавився адвокат Дмитро Остапенко. У відповідь Олексій Філатов вказав на необхідність внесення змін до перехідних положень КПК на користь норм, які містяться в проекті закону.
Одне з найдискусійних питань законопроекту є питання трудового договору з адвокатом. «Це питання конфлікту інтересів та статусу, престижу професії. Врешті решт, ми вийшли з експертами Ради Європи на компроміс. Їх позиція була однозначною: адвокату має бути заборонено займатися будь-чим, окрім адвокатської діяльності. Наразі в законопроекті відображене наступне: якщо адвокат вирішив, що він працює за трудовим договором з організацією, яка не є адвокатським об’єднанням (бюро), то він зберігає певні права адвоката (наприклад, представляти свого роботодавця в судах), не здійснюючи адвокатську діяльність, але маючи статус адвоката. Тобто, якщо адвокат працює за трудовим договором, він має певні права, але немає певних гарантій. Наприклад, у відносинах з роботодавцем на адвоката не розповсюджується адвокатська таємниця. Якщо ж адвокат хоче мати гарантії адвоката, він може перейти від трудових відносин до цивільно-правових для подальшої роботи за договором про надання правової допомоги. І при цьому здійснювати незалежну адвокатську діяльність не підпорядковуючись правилам трудового розпорядку і не маючи керівника», – зазначив Олексій Філатов.
Чи є ризик у розповсюдженні ПАЕ на адвокатів, які перебувають на державній службі? Чи не є це можливістю органів адвокатського самоврядування здійснювати тиск на адвоката, який перебуває на державній службі? – поставив питання керівник Програми Андрій Вишневський. На що пан Олексій зауважив: «Не виключаю такого впливу, але і не вважаю цей вплив ризиком. Для чого існує державне регулювання інституту адвокатури? Для чого ми адвокатуру підняли на конституційний рівень і зробили її разом з прокуратурою та судом однією з трьох складових системи правосуддя? Тому, що від якісного функціонування інституту адвокатури залежить якість функціонування системи правосуддя в цілому. Це переважаючий всі інші міркування публічний інтерес. Якщо ми хочемо, щоб адвокат належним чином поводив себе в судовому процесі, щоби мистецтво адвоката полягало у якісному представленні свого клієнта/роботодавця, якщо ми хочемо стимулювати переведення судового процесу в площину інтелектуальної дискусії між однією та іншою стороною, і закріпити роль судді як арбітра у цій дискусії, ми маємо стимулювати адвокатів займатися своєю справою професійно, незалежно від того, кого він представляє: податкову інспекцію чи платника податків. І в цьому випадку на представника податкової інспекції також має розповсюджуватися обов’язок не зловживати своїми процесуальними правами. А якщо він буде ними зловживати, посилаючись на вказівку начальника (безпідставне оскарження рішень, наприклад), у такому випадку хтось має на це відреагувати. Тому, звільняючи від відповідальності одну сторону, ми поставили би в дискримінаційне положення представника платника податків (адвоката), на якого розповсюджується ПАЕ і дисциплінарна відповідальність. Таким чином буде збережена змагальність і рівність сторін».