Популярні матеріали

19 вересня 2018, 19:24

Реформування системи банкрутства: що, як, коли?

19.09.2018 р. на міжнародній конференції «Реформування системи банкрутства в Україні з огляду на кращі світові практики - детонатор інвестиційного буму та економічного прориву» експерти обговорили ідеологію реформування системи банкрутства, світовий досвід, нові інститути та вироблення стандартів професії самого арбітражного керуючого.

42059329_1850219881722978_660885962368221184_o

Захід був проведений Комітетом Верховної Ради України з питань економічної політики спільно з Центром комерційного права, Міністерством юстиції України, Асоціацією правників України, Всеукраїнською самоврядною організацією фахівців конкурсного процесу, Незалежною асоціацією банків України, Проектом ЄС «Право-Justice», Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та ін. партнерами.

Щодо питання «Коли?» Андрій Іванчук, Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, на відкритті заходу зазначив, що в нього є план, щоб протягом першого тижня жовтня Комітетом була затверджена остаточна редакція Кодексу з процедури банкрутства (далі - Кодекс), а на другому пленарному тижні жовтня - прийнятий сам законопроект.

Міністр юстиції України Павло Петренко в якості аргументу на користь нагальної необхідності реформування цієї сфери навів такі показники: середня тривалість процедури банкрутства в Україні складає 3 роки, коли в розвинених країнах - 1,5 роки; вартість процедури в Україні - 42% від загальної вартості майна, в розвинених країнах - 8-10%. «Це дуже сумні цифри, що впливають на наш рейтинг Doing Business», - зазначив він.

Роль реформи у трансформації економіки

Підтримала думку міністра і спікерка першої секції Юлія Ковалів, голова Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України. За її словами, існуюча процедура банкрутства для України є одним з трьох найгірших показників. Реформування цієї системи, за прогнозами експертів, зможе підняти Україну в рейтингу на 8-10 позицій, адже буде забезпечений захист кредиторів і збільшиться фінансування. Проте пані Ковалів наголосила, що ідеологічно проект Кодексу націлений саме на відновлення платоспроможності боржників, а не на проходження процедур банкрутства.

42059571_1850220695056230_8284908411229831168_o

«Якщо зараз компанія розпочинає процедуру банкрутства, то ми з вірогідністю 99% про цю компанію більше не почуємо. А в світі це не так. Платоспроможність відновлюється і компанії знову стають на ноги», - додав з цього приводу Максим Нефьодов, перший заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі України.

Питаннями, які хвилюють Мінекономіки, пан Нефьодов називає продаж майна банкрутів. Схвальною є ідея, закладена в Кодексі, щодо проведення продажів в електронному вигляді. «Хотіли, щоб це відбувалося через систему ProZorro, що довела свою ефективність в інших ситуаціях», - сказав він. Щодо недоліків проекту, то, на його думку, він містить багато технічних речей, які доцільніше було б перенести на підзаконний рівень.

Водночас Довідас Віткаускас, керівник Проекту ЄС ПРАВО-Justice, окреслив основні моменти, де буде надаватися експертна допомога від Проекту ЄС ПРАВО-Justice, а саме:

- банкрутство фізичних осіб, оскільки це новий інститут; потрібно також передбачити ризики зловживання цією процедурою;

- продаж майна боржників;

- формування професії арбітражного керуючого.

Міжнародний досвід

Друга секція конференції стосувалася аналізу положень проекту з точки зору міжнародної практики. Шанда Де Лонг, старший радник Міжнародного валютного фонду з корпоративного банкрутства, підкреслила, що це нелегка реформа, яка вимагає співпраці між урядом та корпоративним сектором, адже саме реформування складається з двох частин - правової основи та реалізації, що є найтяжчим процесом.

Європейський досвід в загальних рисах окреслив Майкл Ведер, експерт Міжнародного валютного фонду з банкрутства. За його словами, після економічної кризи європейські країни намагаються реформувати законодавство щодо банкрутства і неплатоспроможності, оскільки саме воно може допомогти кредиторам і запобігти безробіттю. «Більшість (якщо не усі) реформ, які здійснюються в ЄС, покликані здійснити перехід від ліквідації неплатоспроможних компаній до реструктуризації та відновлення платоспроможності в майбутньому. І Україна слідує цим тенденціям», - стверджує він.

41976602_1850219935056306_4780950177051574272_o

На важливості правильної реалізації наголосив Ваге Варданян, провідний спеціаліст фінансового сектору в рамках глобальної практики з фінансів та ринків в справах Білорусі, Молдови та України. На його переконання, в Україні існують великі прогалини між правовою базою та її імплементацією, тому ця реформа розглядається як складова частина комплексного, більш істотного реформування.

Водночас з позицій світового досвіду ситуацію окреслила Олена Колтко, експерт Світового банку, яка зазначила, що ліквідація підприємства також є нормальним процесом і має місце тоді, коли компанія є зовсім нежиттєздатною.

Так, для врятування компанії потрібно встановити, чи вона ще життєздатна, чи вже ні, чи є взагалі сенс рятувати. Щодо забезпечення можливості реструктуризації боргу ФО, на думку пані Колтко, повне прощення боргу можливо хтось буде вважати несправедливим, адже якщо цей процес стане популярним, то більшість людей перестануть виконувати свої зобов’язання.

Проте, за словами Майкла Ведера, проблема, при якій держава надає підтримку, повинна бути не в тому, що хтось взяв кредит, а в тому, що особа втратила роботу, змінився валютний курс тощо. «Це не та ситуація, коли хтось взяв гроші у борг і не хоче їх повертати», - наголошує він.

Ідеологія реформи

Народний депутат України Руслан Сидорович розповів, що над проектом Кодексу працювали 3 роки, відтак цей документ є фіналізацією кропіткої та системної роботи. Проте ще залишилися питання, на які немає однозначного погляду. «Найважливіша дискусія, яка досі не до кінця закрита, - це порядок реалізації майна», - зазначив він.

Одним з досягнень, які виділяє Ігор Ніколаєв, юридичний радник Центру комерційного права, національний експерт Проекту ЄС ПРАВО-Justice, є те, що боржник може отримати підтримку ще на ранній стадії, коли його проблемиє не настільки глобальними. Це означає, що він зможе відновити свою платоспроможність і спокійно вести свою діяльність надалі. «В умовах вільного ринку банкрутство - це пільга і привілей, допомога для тих, хто опинився в скрутному становищі», - зазначив пан Ніколаєв.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати