Податкові перевірки, якими нерідко зловживають податкові органи, сьогодні викликають занепокоєння навіть на підприємствах, які до них повністю готові. З основними правилами поведінки при податковій перевірці учасників експертного бізнес-форуму «TAX CONNECTIONS DAY» знайомив експерт TaxLink, юрист ЮК Jurimex Костянтин Чарторийський. Так, експерт нагадав, що серед основних вимог до запиту контролюючого органу є підпис керівника (заступника керівника) контролюючого органу. Крім того, запит повинен містити: підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Платник податків може не відповідати на запит податкової, який не оформлений у письмовому вигляді; не містить чітких підстав для його надсилання; не містить визначеного переліку запитуваної інформації; не містить чітко визначені документи, які необхідно подати для підтвердження інформації; не підписаний керівником (заступником керівника) контролюючого органу; не має печатки контролюючого органу; не вручено належним чином.
«Ще однією з підстав звільнення платника податків від обов'язку надавати відповідь є відсутність у платника запитуваних документів. Це стосується лише тих випадків, коли оригінали документів були вилучені правоохоронними або іншими органами», – зауважив пан Чарторийський.
Судова практика неоднозначна…
Загалом, за словами доповідача, судова практика щодо ненадання документів на запит контролюючого органу є неоднозначною. «Чинним податковим законодавством (зокрема, ст. 73 Податкового кодексу) не встановлено ані конкретної форми запиту контролюючого органу, ані ступеня деталізації обставин, які зумовили направлення такого запиту платникові. Коло запитуваної Інспекцією інформації у представлених запитах відповідає повноваженням контролюючого органу та змісту контрольного заходу, що розглядається. А відтак, у зазначеному випадку у позивача не було об'єктивних мотивів для відмови у наданні відповідачеві пояснень та витребовуваних документів на їх підтвердження» (Ухвала ВАСУ від 19.07.2015 р. (справа № К/800/61670/14).
«Підставою для надіслання податковим органом запиту є встановлення сумнівності у факті здійснення операцій щодо придбання Товариством товарно-матеріальних цінностей, однак податковим органом не були зазначені факти виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства… У зазначеному запиті податковим органом порушено вимоги Порядку №1245 та п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України» (Ухвалі ВАСУ від 30.06.2015 р. (справа №К/800/18900/14).
Цікавою також є позиція ВАСУ щодо протиправності наказу про призначення податкової перевірки, який контролюючий орган прийняв з порушенням 10-денного строку. (Ухвала ВАСУ від 19.10.2015 р., справа №К/9991/76304/11).
Серед іншого, Костянтин Чарторийський також звернув увагу на зміни до пп. 78.1.1 ПК. Відтепер виключено можливість проведення перевірок з питань дотримання податкового законодавства у разі, якщо отримано податкову інформацію, або за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, окрім перевірок з питань дотримання валютного та іншого законодавства, не врегульованого ПК.
Таким чином, згідно з Листом ДФСУ від 01.02.2016 р. №3069/7/99-99-22-04-17 «Про проведення перевірок у 2016 р.», у разі отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, організацію та проведення документальних позапланових перевірок доцільно здійснювати на підставі пп. 78.1.4 ПК України.
А не допустити можна?
Як було зазначено, непред'явлення або не надіслання платнику податків документів у випадках, визначених ПК України, або пред'явлення документів, що оформлені з порушенням вимог, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Погляди судів з цього приводу на користь платника податків:
- «На адресу Товариства не надходили повідомлення про проведення планової перевірки та наказ, що стало підставою для недопуску посадових осіб заявника до проведення перевірки на підставі даного наказу» (Ухвала ВАСУ від 26.11.2016 р. №К/800/12873/15).
- «Контролюючим органом було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, проте не було надано доказів направлення рішення про застосування адміністративного арешту такому платнику податків» (Ухвала ВАСУ від 25.04.2013 р. №К/9991/49716/11).
На користь контролюючого органу:
- «Застосування адміністративного арешту майна можливе за наявності двох самостійних обставин, як разом так і поодинці, зокрема відмови платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу» (Ухвала ВАСУ від 15.10.2015 р. №К/800/17316/15).
- «Безпідставне ненадання відповіді на запит. На підставі цього провели перевірку, проте платник не допустив ДПІ до перевірки, у зв’язку з такою відмовою складено акт про відмову у допуску до перевірки – арешт майна. Суд визнав правомірними дії ДПІ та наклав арешт на майно» (Ухвала ВАСУ від 10.03.2015 р. №К/800/14643/13).
Аналізуючи питання надання документів до суду, Костянтин Чарторийський зазначив, що ВАСУ спростував позицію контролюючого органу, що первинні документи, які не були надані під час податкової перевірки, але заявлені у судовому засіданні, не мають доказової сили. Так, у рішеннях ВАСУ у справах №К/9991/39128/12, №К/9991/55280/12 вказано, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.