18 лютого 2014, 12:47

Податкова оптимізація та пов’язані з нею ризики

Підсумки корпоративного практикуму

З 1 січня цього року кримінальна відповідальність за статтею 212 (ухилення від сплати податків) настає тоді, коли сума завданих державі збитків перевищує 609 тис. гривень. Тобто якщо податкова побачила якісь транзакції, що порушують податкове законодавство, якщо особа приховала дохід, і їй донарахували суму, меншу ніж 609 тис. грн, тоді потрібно доплатити сплачений податок, сплатити штраф або пеню та й жити собі спокійно.

Якщо ж сума перевищує 609 тис. грн, починається кримінальне переслідування: податкові органи, які знайшли ухилення від сплати податків та приховування доходів, подають у податкову міліцію, і податкова міліція починає розслідування. Дуже неприємно, коли фіндиректори, бухгалтери починають ходити на допити, пояснювати, що за операції проводилися, звідки взялися контрагенти, які були цілі мали операції, а коли ще й контрагентів допитують, стає й зовсім незручно.

«На сьогодні стаття 212 є дуже серйозною підставою для наповнення не тільки державного, але й особистого бюджету, оскільки ця стаття ніколи не йде сама, – поділилася спостереженнями з учасниками корпоративного практикуму «Податкова оптимізація та пов’язані з нею ризики» радник Правової групи «Павленко і Побережнюк», фахівець в галузі податкового і фінансового права Валерія Тарасенко. – Зазвичай вона супроводжується або підробкою документів, або фіктивним веденням бізнесу, що передбачає позбавлення волі до десяти років. Саме цим податкова міліція і прокуратура погрожують для того, щоб якось розкрутити справу за ухилення від сплати податків».

Водночас ухилення від сплати податків – це незаконна дія, спрямована на приховування доходу, а отже, у такого ухилення обов’язково повинен бути умисел. Це, наприклад, проведення будь­яких незаконних операцій, які призводять до того, що дохід на папері зменшується. Де ж проходить тонка межа між ухиленням від сплати податків і податковою оптимізацією? На це питання експерти відповідають щоразу заново, адже держава відстежує й ускладнює дію існуючих схем, і натомість юристам доводиться виводити нові.

Отже, у процесі використання платником податків законних засобів, прямо не заборонених у законодавстві, які дозволяють загалом зменшити податкове навантаження на бізнес або отримати якісь додаткові доходи, які будуть звільнені від оподаткування законним способом або ж оподатковувані за мінімальною ставкою, окрім деяких схем, немає нічого нового. А принципова відмінність від ухилення від сплати податків полягає в тому, що податкова оптимізація включає в себе використання передбачених законодавством механізмів, приміром, використання пільгового податкового режиму зі сплати єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку. Інакше кажучи, вдале застосування пільгового режиму дозволить при правильному структуруванні не порушувати регуляторні вимоги.

Водночас Валерія Тарасенко закликала слухачів, «роблячи схему оптимізації, дивитися на все в комплексі, не тільки на юридичні, але й на податкові, бухгалтерські питання, зокрема, на те, як бухгалтер буде проводити ту чи іншу операцію у свій бухгалтерський облік».

 

Принципи співрозмірності та конфіденційності

Не секрет, що схеми оптимізації зазвичай затратні, і перш ніж реалізувати схему, потрібно порахувати, скільки коштуватиме її реалізація, адже якщо схема коштує дорожче, ніж ефект від оптимізації податків, то, звісно, немає сенсу її застосовувати. Часто до непрацездатності схем оптимізації призводить неповний чи неправильний документообіг. Слід пам’ятати, що оптимізація – це насамперед укладення певних господарських операцій, оформлених юридично грамотно.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати