31 березня 2015, 12:22

«Олександр Волков проти України»: моніторинг виконання рішень

IMG_0539

Круглий стіл, присвячений питанням виконання рішень Європейського суду з прав людини, відбувся 25 березня. Зазначимо, що під час заходу було обговорено низку питань пов’язаних з реформуванням системи суддівської відповідальності. Зокрема йшлося про механізми Ради Європи стосовно нагляду за виконанням рішень ЄСПЛ державами – членами Ради Європи. Також учасники обговорили українські процедури виконання рішень Європейського суду з прав людини та сучасний стан виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» та у групі справ «Салов проти України»

Так, на початку заходу, суддя Верховного Суду України Олександр Волков зазначив, що нарешті в України підготовлено підґрунтя для серозних реформ, зокрема у судовій системі. «Перед Україною стоять великі завдання в цей непростий, важкий час. У нас немає іншого часу на проведення реформ, на приведення держави у стан відповідності європейським стандартам. Дуже добре, що початок цих реформ закладено, і ми бачимо ті зміни, які вже відбулися і які далі готуються. Але ці зміни, які внесені зокрема Законом України «Про право на справедливий суд» по суті ще не реформа, ці зміни мають слугувати стартовим майданчиком для проведення реформи. Передусім це зміни до Конституції, у процесуальне законодавство, в структуру побудови і організації судової системи, для становлення судової влади», – зазначив пан Волков.

Зазначимо, що у заході взяли участь представники Міністерства юстиції України, Офісу Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини судді, представники дисциплінарних органів судової влади, представники неурядових організацій та міжнародних проектів, представники Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини, Ради Європи.

Так, обговорюючи питання щодо виконання рішення у справі «Олександр Волков проти України», було зазначено, що рішення частково виконано, щодо поновлення на посаді. Нагадаємо, що справа стосується  порушень чотирьох пунктів  права заявника на справедливий суд щодо розгляду його незаконного звільнення з посади судді Верховного Суду України у червні 2010 р. Щодо питання відшкодування заявникові моральної шкоди, то на останньому слуханні, у грудні 2014 р., через те, що  питання не було готовим для вирішення, його розгляд було відкладено.

Якщо говорити про те, які проблеми було виявлено у зв’язку з прийняттям рішення проти держави Україна, то, за словами учасників круглого столу, їх було 18.  Так, за словами експерту політико-правових реформ Романа Куйбіди, з часу ухвалення рішень на законодавчому рівні було повністю вирішено дев’ять проблем. Зокрема йдеться про:

1) особливі повноваження голови обласного суду щодо ініціювання дисциплінарного провадження стосовно судді;

2) поєднання в повноваженнях члена Вищої ради юстиції (ВРЮ) ролі «обвинувача» і «судді» в одній і тій самій справі (участь члена ВРЮ, який здійснював перевірку і вніс подання про звільнення судді, у голосуванні щодо судді під час розгляду у ВРЮ);

3) можливість поєднання повноважень члена ВРЮ і народного депутата України в однієї особи;

4) відсутність процедури відводу члена Вищої ради юстиції, у безсторонності якого існують об’єктивні сумніви;

5) відсутність у Вищого адміністративного суду достатніх повноважень щодо відновлення порушених прав судді;

6) відсутність строків давності для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з посади;

7) порушення права на законний суд при розгляді питань щодо оскарження рішень з питань притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

8) невизначеність на законодавчому рівні і на практиці моменту припинення повноважень голови суду;

9) відсутність широкої шкали дисциплінарних стягнень, що не сприяло застосуванню принципу пропорційності у кожному конкретному випадку.

Частково вирішено три проблеми:

1) відсутність зрозумілих критеріїв та порядку притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;

2) більшість складу ВРЮ не працюють на постійній основі, що означає їхню залежність від головних роботодавців;

3) ігнорування судом важливих та належних аргументів сторони.

Не вирішеними залишаються шість проблем:

1) неузгодженість складу ВРЮ з вимогами щодо незалежності цього органу;

2) включення до складу ВРЮ представників органів прокуратури, що є потенційною загрозою безсторонності цього органу;

3) вирішення питань дисциплінарної відповідальності судді (зокрема щодо звільнення судді з посади за порушення присяги) неналежним для оцінки фактів і права органом – парламентом;

4) залежність суддів Вищого адміністративного суду, які переглядають рішення ВРЮ, від дисциплінарної юрисдикції ВРЮ;

5) неособисте голосування народних депутатів;

6) надто широка свобода розсуду дисциплінарного органу у тлумаченні поняття «порушення присяги».

Також під час заходу було зазначено, що Рада Європи разом з органами влади України домовилася про План дій, який містить детальні проекти, обрані для впровадження на 2015-2017 рр. Декілька проектів, приєднаних до Плану, стосуються системи  судочинства, а саме: новий проект – «Посилення системи довіри до судової влади в Україні», який фінансується Трастовим фондом з прав людини і впроваджуватиметься протягом 2015 р. Метою проекту є розроблення та прийняття поправок до законодавства, як загальних засобів для виконання цього судового рішення (та рішення у справі Салова), а також вдосконалення правил і процедур для дисциплінарних органів з метою забезпечення ефективного розгляду скарг на дії суддів. Отже, важливим є те, що українська влада зможе скористатися всіма можливостями співробітництва, пропонованого Радою Європи для забезпечення проведення реформи судочинства відповідно до стандартів Конвенції, – зазначили учасники круглого столу. 

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати