З початку року українці працюють в нових податкових умовах – 1 січня 2015 р. набув чинності Закон України № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)». Про основні нюанси податкових нововведень розповіли юристи адвокатського об’єднання «Скляренко,Сидоренко та Партнери» 20 січня 2014 р. в рамках проведеного для клієнтів семінару.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За словами керуючого партнера адвокатського об’єднання Олександра Скляренка, Коаліційна угода,складена представниками депутатських фракцій в листопаді 2014-го, зокрема, передбачала проведення податкової реформи та містила основні умови, за яких, власне, і має відбуватися реформування податкової системи. «На жаль, доводиться констатувати, що далеко не всі позитивні моменти, які так важко розроблялися та були внесені в проект Коаліційної угоди,знайшли своє відображенняв змінах до податкового законодавства», – зазначив О. Скляренко.
Зокрема, він звернув увагу на три важливі новаціїу податковій сфері, які наразі так і не відбулись. Серед них:
- Запровадження обов’язкової видачі податкового повідомлення-рішення разом зі складанням акта перевірки.
- Заборона на законодавчому рівні кримінального переслідування особи за ухилення від сплати податків до моменту остаточного погодження податкових зобов’язань.
- Підвищення вдвічі – з1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – розміру фактичного ненадходження до бюджету податкових зборів і платежів, що кваліфікується як кримінальне правопорушення за ст. 212 Кримінального кодексу України.
Тим не менше, низка важливих змін до податкового законодавства Українибула внесена, ключові з яких зауважили юристи адвокатського об’єднання.
Зокрема, за словами адвоката АО «Скляренко,Сидоренко та Партнери» АндріяТригуба, в Податковому кодексі з’явилася норма, згідно з якоюпро доходи, виплачені фізособі, органам фіскальної служби тепер має повідомляти не лише податковий агент, а і платник, тобто кожна фізична особа.
Податок на доходи фізосіб
Цей податок залишився як загальнодержавний. Змінився його розподіл між бюджетами. Тепер 60% цього податку зараховуватиметься до загальнодержавного бюджету, а 40% – до місцевих. Об’єкт оподаткування практично не змінився.
Жорсткі зміни стосовно фізособи внесені в норми про базу оподаткування. Зокрема, дещо трансформувались положення про включення в оподатковуваний дохід пасивних доходів. Наприклад, тепер в пасивний дохід включаються й відсотки, нараховані за цінними паперами, які емітованіМіністерством фінансів і НБУ. Також уточнені норми щодо віднесення до пасивних доходів страхових платежів за договорами добровільного медичного страхування і за договорами страхування додаткової пенсії. Залишилосяправило, згідно з яким дивіденди, виплачені по привілейованим акціям, оподатковуються як зарплата і, при цьому, не обкладаються податком на доходи фізичних осіб.
Також уточнено питання оподаткування прощених кредитів, тобто тих, за якими уже сплив строк позовної давності. В цій частині менше проблем створюється платникам податків. Вводиться критерій – 50% мінімальної зарплати. Якщо сума не перевищує цієї цифри, дохід на цей прощений борг не включається в базу оподаткування.
Виграші в державну лотерею тепер оподатковуються в повному об’ємі (раніше оподатковувались в сумі понад 50 мінімальнихзарплат). Також змінені правила застосування подвійної ставки НДФЛ на виграші та призи. Тепер ця ставка не поширюється лише на виграші в лотерею. На решту – поширюється.
В той же час змінена ставка, якою оподатковується сума доходу, яка перевищує 10-кратний розмір зарплати з 17% до 20%. Виключена пільгова ставка на деякі види зарплат шахтарям. Раніше вона була пільгова на рівні 10%. Ставка податку на рівні 20% встановлена для пасивних доходів у вигляді відсотків на депозити, інші відсотки і дисконтні доходи, доходи на операції з цінними паперами, інвестиційний прибуток, роялті і дивіденди. Варто відзначити, що тепер до роялті ПК не відносить ті платежі, які оплачуються за надання прав на об’єкти інтелектуальної власності кінцевому споживачу. Зокрема, тут можна говорити, що кодекс має на увазі роялті як право, яке дозволяє заробляти, а не самому користуватись цими благами. Пасивні доходи за ставкою 5% залишились для дивідендів, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток.
Податок на нерухомість
База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, зокрема, їхніх часток, що перебувають у власності фізособи – платникаподатку, становить:
а) для квартир–від60 кв. м;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їхньої кількості – від120 кв. м;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, зокрема їхніх часток –від 180 кв. м.
Об’єкт нарахування податку на нерухомість розширено за рахунок нежитлової нерухомості. В той же час тепер не обкладатимуться податком житлові об’єкти, визнані непридатними для проживаннярішенняммісцевої ради, а також об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами малого та середнього бізнесу,що торгують в МАФАХ і на ринках. Йдеться про всі об’єкти нежитлової нерухомості, які належать підприємцям, а не ті, які використовуються ними для такої торгівлі.
Також не обкладаються податком на нерухомість промислові будівлі – виробничі корпуси і транспортні приміщення промислових підприємств, спорудження сільгоспвиробників і безпосередньо використовуваних ними у виробництві.
Водночасвідтепер доведеться платити податок на садові і дачні будинки. Раніше закон дозволяв не обкладати податком один такий об’єкт на одного платника податків.
Андрій Сидоренко, партнер АО «Скляренко,Сидоренко та Партнери», пояснив особливості оподаткування транспортних засобів. В Україні буде введено додатковий імпортний збір в розмірі 5%.Нинівідповідний закон ухвалений, але він набере чинності після того, як Кабмін опублікує рішення про те, що цей збір погоджено з міжнародними організаціями. Таким самим збором обкладатимуться всі інші товари, які ввозитимуться з-за кордону за ставками, залежно від групи товарів, від 5% до 10%.
Введено акцизний податок на вантажні автомобілі. Якщо на нові розмір податку незначний, то за вживані, яким понад 8 років, доведеться заплатити більше 1000 євро. Аналогічний податок і принцип оподаткування законодавець застосував і до автобусів. Також повернувся акцизний податок на переобладнання автомобілів.
З початку року в Україні діє транспортний податок. Його ставка – 25 тис. грн на рік. Платники – фізичні і юридичні особи, зокрема, нерезиденти. Об’єкт оподаткування – легкові автомобілі, яким до 5 років і які мають об’єм двигуна понад 3000 куб. см. Об’єм двигуна рівно 3000 кум см. не підлягає оподаткуванню. При цьому, враховуючи,як викладений текст закону, вказані п’ять років будуть відраховуватись з моменту держреєстрації автомобіля, а не з дати його виготовлення.
Адвокат Тимур Михайлов звернув увагу на зміни у нормах про податок на додану вартість, податок на прибуток, а також новели щодо введення інституту податкового компромісу та мораторію на перевірки.
Податок на додану вартість
Очікуваним було перенесення набрання чинності змін щодо електронного адміністрування ПДВ на 01 липня 2015 року. Нагадуємо, що електронна система адміністрування передбачає: введення окремих ПДВ-рахунків; підрахунок сум, на які можна виписувати податкові накладні за допомогою спеціальної формули, а у разі недостатності – тільки у випадку поповнення рахунку дозволяється виписувати податкові накладні.
У зв’язку з податковою реформою норми з регулювання ПДВ зазнали таких змін.
По-перше, мінімальний розмір доходу для обов'язкової реєстрації платником ПДВ збільшено з 300 тис. грн до 1 млн грн.
По-друге, введено правило, що база оподаткування ПДВ не може бути менша, ніж собівартість, це правило поширює норму про неможливість визначення бази оподаткування менше звичайної ціни або ціни придбання товарів у випадку їхнього перепродажу.
Окрім того, змінено статус податкової накладної: тепер вона незалежно від суми має бути зареєстрована в електронному реєстрі; у паперовому вигляді вони виписуються тільки у разі потреби; строк її використання для формування податкового кредиту становить 180 днів у разі, якщо перша подія – поставка товарів, і 60 днів, якщо перша подія – передплата; введено коригування самої податкової накладної.
Також були переглянуті правила щодо автоматичного бюджетного відшкодування, зокрема, запроваджено необхідність мати необоротні активи, залишкова вартість яких утричі перевищує суму відшкодування; частку у 40% з операцій за нульовою ставкою; інвестиції в необоротні активи за останні 12 місяців не менше 3 млн грн.
Податок на прибуток
Суттєво було переглянуто розділ Податкового кодексу щодо податку на прибуток. Зокрема, були скасовані визначення термінів «доходи» та «витрати» та порядок їхнього визнання. Тепер ці показники визначаються за даними бухгалтерського обліку з урахуванням коригувань на різниці у певних випадках. При цьому, врахування різниць обов’язкове лише для підприємств, дохід яких перевищує 20 млн грн.
Також було введено правило, згідно з якм неприбуткові організації отримують такий статус з моменту реєстрації у відповідному реєстрі.
Обов’язок сплати авансових платежів з податку на прибуток тепер виникає у підприємств, дохід яких перевищує 20 млн, а не 10 млн, як було в попередній редакції.
Адвокат звернув увагу на зміни у визначенні роялті, трансфертному ціноутворенні та оподаткуванні нерезидентів. Окрім цього, було вказано на зменшення сум податку на прибуток, на суми податку на майно, зміни у звітності та перенесення урахування збитків попередніх періодів на чотири роки рівними частинами.
Єдиний податок
У регулюванні спрощеної системи оподаткування були змінені групи платників єдиного податку, суми максимального доходу першої та другої груп, запроваджено зміни в порядку визначення доходу при продажу основних засобів, а також змінено ставки.
Відтепер до четвертої групи належать особи, які раніше були платниками фіксованого сільськогосподарського податку, до третьої – фізичні та юридичні особи зі ставкою у 4%.
Податковий компроміс
Напередодні окремим законом було запроваджено інститут податкового компромісу. Адвокат висловив думку, що цей інститут може стати ефективним та вигіднім інструментом оптимізації податкових ризиків.
Як пояснив Т.Михайлов, суть податкового компромісу полягає у можливості сплатити податкові зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, які виникли до 01 квітня 2014 року, зі знижкою в 95%. Для цього необхідно подати уточнювальний розрахунок, форма якого наразі не затверджена. У податкового органу є право перевірити цей розрахунок, однак перевірка обмежена заявленими у розрахунку операціями та ставкою зі знижкою у 95%.
Також законом про податковий компроміс було внесено зміни до ст. 212 КК України, а саме скасовано кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків за умови застосування механізму податкового компромісу.
Мораторій на перевірки
До положень законодавства щодо податкових перевірок уведено норми про електронні перевірки, також передбачені додаткові підстави для позапланових перевірок та додаткові можливості для перевірок попередніх періодів.
Визначним в аспекті дерегуляції економіки є запровадження мораторію на податкові перевірки осіб з доходом, меншим за 20 млн грн. Тепер таких осіб можна буде перевіряти лише з дозволу Кабінету Міністрів України, суду або у межах кримінальних проваджень. З огляду на це адвокат висловив припущення про можливе збільшення кількостікримінальних проваджень для забезпечення можливості проведення податкових перевірок.