Популярні матеріали

14 лютого 2018, 12:54

Міжнародний арбітраж: новели та виклики

 

c2bb64506e0d03d3bccddaecbd43ab5e  

Що на часі?

Вчора, 13 лютого 2018 року, відбулося відкриття серії презентацій в регіонах «Міжнародний комерційний арбітраж – новий Регламент МКАС при ТПП України та пов'язані судові процедури».  Нагадаємо, що з 15 грудня 2017 року вступили в силу зміни до Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, які впливають на багато аспектів, зокрема на визнання та виконання арбітражних рішень. Разом з цим 1 січня 2018 року набрала чинності нова редакція Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (ІСАС). Все це має сприяти покращенню проарбітражного та інвестиційного клімату в Україні.

Микола Селівон, Голова ІСАС, наголошує, що основним завданням цього заходу є саме донесення інформації щодо новел процесуального законодавства стосовно арбітражу і третейських судів, а також виявлення нових можливостей, які з’являються у національної арбітражної юрисдикції у зв’язку з судовою реформою та новим Регламентом.

На основних прогресивних моментах процесуальних змін, що мають забезпечити ефективність діяльності міжнародного комерційного арбітражу, закцентував увагу Олексій Філатов, заступник Глави Адміністрації Президента України, координатор Ради з питань судової реформи. Мова йде про:

- спрощення і вдосконалення процедур визнання і виконання арбітражних рішень;

- нові можливості оскарження рішень міжнародного арбітражу;

- більш чітке врегулювання на рівні закону порядку провадження і обмеження меж втручання суду;

- підтримку міжнародного арбітражного розгляду національним судом.

«Головна мета, якої ми дотримувались розробляючи процесуальне законодавство, це підвищення ефективності судового розгляду таким чином, щоб сторона, яка звертається до суду, могла отримати ефективний захист своїх прав. І якщо вона звертається до міжнародного арбітражу, вона має отримати таку підтримку, щоб рішення міжнародного комерційного арбітражу не залишилося декларативним, а було ефективно виконано. Тож залишається сподіватись, що і зміни до процесуальних кодексів, і новий Регламент ІСАС швидко дадуть можливість реалізувати ці нововведення, а це в свою чергу відкриє нові можливості для ефективності і конкурентоздатності міжнародного комерційного арбітражу в Україні й надасть можливості для розвитку української арбітражної спільноти», - зазначає пан Філатов.

Про шведський досвід розповів  Йохан Сідклєв, партнер Roschier, Президент Шведської арбітражної асоціації. За його словами, опитавши 200 найбільших корпорацій з приводу обрання арбітражного чи судового вирішення спору, переважна більшість надала прерогативу саме арбітражному, оскільки саме він забезпечує конфіденційність розгляду та ефективність процесу.

Водночас Геннадій Чижиков, Президент Торгово-промислової палати України, також звертає увагу на інтереси бізнес спільноти, що проявляються в тому, що відповідно до сьогоднішніх змін процес стане швидше та ефективніше. «Сотні справ, які ІСАС розглядає кожного року, свідчать про інтерес до нашої юрисдикції. Проте головним питанням все ще залишається наявність інвестиційної довіри до України. Ці обговорення мають сприяти розумінню бізнесом цих змінених процесів, і як наслідок покращити інвестиційну привабливість нашої країни», - стверджує пан Чижиков.

З цього ж приводу пан Селівон зазначає: «Треба доносити і до бізнесу, і до міжнародної спільноти те, що наше арбітражне законодавство зараз є одним з  найновітніших. Ми в цьому аспекті стали на рівень з проарбітражними юрисдикціями. Характеризуючи ідеологію, яка закладена в ГПК щодо арбітрабельності спорів, слід відмітити наявність оціночних понять,розкриття  яких буде залежати від судової практики. Тобто, говорячи про арбітрабельність спорів, ми повинні разом з судовим корпусом, незважаючи на те, що судді абсолютно незалежні і самостійні, вирішити ці питання так, щоб йти в тому напрямку, який заклала держава, а вона заклала у цих кодексах проарбітражний характер державної політики. Лише від спільних дій залежить як ефективно ми це втілимо в життя. І можливо це буде саме той острівець демократії, розвитку, прогресивності, який підніме нас до європейського рівня». Так, Тетяна Сліпачук, партнер Sayenko Kharenko, виокремлює дві основні перепони, які можуть викликати проблеми в процесі імплементації всіх позитивних змін. А саме - зловживання правами та формування негативної судової практики.

Одним з видів зловживання правами, на якому наголошували увагу спікери, було оскарження незадоволеною вже винесеним арбітражним рішенням стороною дійсності арбітражного застереження (арбітражної угоди), відповідно до якого сторони й звернулись до арбітражу. А визнання державними судами такого арбітражного застереження недійсним, скасовує підставу звернення до арбітражної установи, що в свою чергу скасовує й саме рішення. Така ситуація, на думку пана Селівона, виникає через те, що державні суди абсолютизують право на судовий захист. Тобто, якщо позов поданий, то він має бути розглянутий. Але коли сторони підписали арбітражне застереження, право на судовий захист здійснюється з урахуванням цього арбітражного застереження. Тобто, якщо є арбітражне рішення і сторона сумнівається в тому, що арбітражне застереження є нечинне, невиконуване або не дійсне, вона не повинна бігти в суд для визнання такого арбітражного застереження недійсним, а іти через механізми оспорювання і примусового виконання.

З цим погоджується і Кузнєцова Наталія, арбітр ICAC, зазначаючи: «Якщо є якісь питання у сторони, що у арбітражній угоді щось не те з приводу компетенції, то не треба спішити визнавати цю угоду недійсною. Ставте питання про оспорення цього рішення і тоді ми будемо в цьому процесі вирішувати питання, чи мав арбітраж таку компетенцію чи ні. Тому що якщо вони скасують арбітражну угоду, тоді вже взагалі немає угоди, й як наслідок, немає компетенції».

Новели Регаменту ICAC

Презентуючи новий Регламент ICAC, Тетяна Захарченко, заступник Голови ICAC, зазначила, що при розробці відповідного Регламенту враховувались як світові тенденції, так і процесуальні зміни в нашому законодавстві, а також 25 років напрацювань в розгляді арбітражних спорів. Нова редакція містить положення, спрямовані на модернізацію арбітражного процесу та підвищення його ефективності.

Разом з цим пані Кузнецова наголошує на тому, що намір внести істотні зміни в Регламент умотивований не тільки змінами до процесуальних кодексів, хоча це, безперечно, є дуже важливим чинником. Проте все ж таки сьогодні в умовах арбітражної конкуренції кожна арбітражна інституція бореться за свої спори. Тому розробники Регламенту намагалися врахувати, щоб вітчизняна арбітражна інституція запропонувала такі умови розгляду спору, які є комфортними, перш за все, для учасників спірних відносин, тому що саме на них орієнтована вся процедура і вони мають відчувати, що їх права належним чином захищені та що вони можуть реалізувати всі свої можливості у найкращий спосіб.

Сам ж Регламент містить такі новели:

1) Детально регламентує інститут забезпечувальних заходів;

2) Врегульовує процесуальне правонаступництво;

3) Запроваджує організаційні наради з метою підготовки справи до розгляду;

4) Вводить процедуру прискореного арбітражного розгляду;

5) Уточнює правила доказування у МКА та визначає поняття «електронних доказів»;

6) Врегульовує статус свідків та правила залучення свідків до участі у розгляді справи;

7) Виділяє дві категорії експертів: експерти, призначені стороною, та експерти, призначені складом Арбітражного суду;

8) Передбачає використання онлайн-технологій в арбітражному розгляді:

9) Вводить стадію винесення рішення та змінює підхід до визначення дати такого рішення, що визначається з врахуванням останнього підпису арбітра, який входив до складу арбітражного суду;

10) Запроваджує перевірку проекту арбітражного рішення;

11) Встановлює більш гнучкий підхід до визначення арбітражних витрат та зборів.

Проте пані Захарченко зазначає, що основні положення, що були закладені в попередньому Регламенті, такі як порядок звернень з позовом до ІСАС, основні стадії арбітражного провадження, порядок формування арбітражного суду, залишились без змін. Зараз вже з’являються перші позови, які були подані відповідно до чинного Регламенту. Саме арбітражних проваджень ще не було, оскільки справи лише прийняті до розгляду. Тож, як вказують експерти, надані інструменти є дуже хорошими, проте їх ефективність залежить від того, як їх будуть застосовувати, а це ми зможемо проаналізувати лише через кілька років.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати