03 березня 2018, 10:54

Будівництво підрядниками-нерезидентами: на що звертати увагу?

2 березня 2018 року відбувся круглий стіл, організований Комітетом АПУ з нерухомості та будівництва, на якому експерти розглядали проблеми, з якими зіштовхуються підрядники-нерезиденти при ведені будівельних робіт на території України та, головне, якими шляхами ці проблеми можна вирішити.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Найчастіше компанії іноземних держав здійснюють будівельну діяльність в Україні через представництва. Перш за все, потрібно нагадати, що представництво нерезидента не є юридичною особою і не здійснює господарську діяльність самостійно, а у всіх випадках діє від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України.

Основними проблемами для початку діяльності експерти визначать адміністративні бар’єри для реєстрації представництва та труднощі, які виникають при працевлаштуванні працівників (у т.ч. нерезидентів) на представництва підрядника-нерезидента. З цього приводу Володимир Левкович, керуючий партнер ЮФ YARLAN, зазначає наступне: «Для нерезидентів більш виправдано створювати дочірню компанію, але цей механізм часто є досить обмеженим - особливо якщо є присудження контракту по якомусь міжнародному тендеру. Так, створюється нова ЮО, а контракт підписано з ЮО іншої країни. Тому доведеться йти в Мінекономіки та реєструвати представництво. При реєстрації представництв у Мінекономіки передбачається обмежена кількість представників іноземців, які можуть за спрощеною процедурою отримати картку представника представництва, на підставі якої можна отримати посвідку на тимчасове перебування іноземця. При реєстрації в свідоцтві ця кількість одразу вказується 3-5, і їх не можна збільшити на етапі реєстрації. Чому? Незрозуміло. Регулятивних документів, які б це обмежували, немає - це просто усталена практика. Досить часто викликає багато проблем у цьому, оскільки для реалізації великих проектів 3-5 менеджерів недостатньо».

Наступним дуже важливим питанням є оподаткування представництв. «Клієнт зазвичай спочатку дивиться на бізнес, а потім - на податки. В Україні йому доводиться спочатку дивитися на податки, оскільки питання оподаткування буде впливати на те, яким чином він буде вести свій бізнес», - іронічно зазначає Олександр Майданик, радник, співкерівник податкової практики ЄПАП Україна.

Важливо розрізняти постійне та непостійне представництво. Різниця полягає у тому, що постійне представництво передбачає здійснення господарської діяльності, внаслідок чого потрібно стати на облік у податковому органі та зареєструватися як платник податку на прибуток. Не є постійним те представництво, яке не здійснює господарську діяльність, й хоч і стає на облік у податковому органі, але не реєструється платником податку на прибуток. «Постійне представництво - це чисто податковий термін, який зазначається у ПК та всіх конвенціях по уникненню подвійного оподаткування. Це місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться діяльність нерезидента України. Постійне представництво оподатковується в загальному порядку, тобто як і українська ЮО», - зазначає пан Майданик. Особливості оподаткування виникають при:

  • фінансуванні представництва головним офісом для оплати субпідрядників;
  • перерахуванні представництвом грошей головному офісу для придбання імпортної техніки і матеріалів;
  • переданні техніки та обладнання на баланс представництва для реалізації проектів в Україні;
  • врахуванні представництвом витрат, понесених головним офісом;
  • спільній діяльність двох і більше нерезидентів для виконання будівельного контракту;
  • застосуванні угод про уникнення подвійного оподаткування.

Про те, які моменти можуть виникати при ліцензуванні будівельної діяльності нерезидентами, розповів Юрій Васильченко, заступник начальника управління ліцензування, обстеження та паспортизації Державної архітектурно-будівельної інспекції України. «У нас на 95% декларативний принцип отримання ліцензій. Що це означає? Для 100% у нас немає єдиного нюансу – якщо протягом якогось терміну не було надано відмови або повідомлено, що все добре, то ліцензія вважається наданою», - акцентує увагу пан Васильченко. Також, окрім тих документів, що подаються українськими компаніями для отримання ліцензії, іноземним необхідно ще надати відомості, що вони здійснюють свою діяльність в Україні на законних підставах.

Олексій Колток, старший юрист Sayenko Kharenko, проаналізував судову практику та кримінальні ризики, пов’язані із реалізацією проектів будівництва, у розрізі судової реформи, оскільки розширилися механізми та способи доказування в процесі, що сприяє захисту прав клієнтів.

Однією з найбільш очікуваних тем заходу був форензік, як засіб контролю та запобігання шахрайству при будівництві. Що ж це таке? Форензік (з англ. Forensic) – термін, який вживається в аудиті для позначення діяльності з виявлення, аналізу та врегулювання ситуацій, коли між діловими партнерами виникають розбіжності з фінансових, комерційних, правових або інших питань, що містять у собі значні економічні ризики. Він застосовується і в ситуаціях, коли дії співробітників або організацій не відповідають законодавчим або іншим нормативним актам, принципам і стандартам. Тему презентував Дмитро Ануфрієв, партнер, керівник департаменту корпоративних фінансів компанії «Делойт» в Україні.

Будівельна галузь в Україні досить часто стикається з ризиками шахрайства та корупції, які представляють серйозну загрозу для будівельних проектів. Серед найбільш типових схем шахрайства пан Ануфрієв виділяє такі:

  • багаторазові зміни до проектної документації;
  • фіктивні послуги/матеріали;
  • закупка матеріалів за цінами, що є вищими, ніж ціни на ринку;
  • «мертві душі» на підприємстві та інші зарплатні схеми для переведення грошових коштів в готівку.

Пан Ануфрієв зазначає, що часто межа між відвертим шахрайством та неефективністю є досить розмитою, проте і те, і інше призводить до негативних наслідків як фінансового характеру, так і шкодить репутації самої компанії. Тому доречно проводити форензік, щоб зрозуміти, де є проблеми, а проблеми є завжди.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати