З функціонуванням фондового ринку України обізнаний кожний представник великого бізнесу, оскільки цей сегмент надає додаткові переваги у веденні діяльності. Для малого та середнього бізнесу початок роботи на фондовому ринку свідчить про значні досягнення, а тому й для невеликого бізнесу є цікавим фондовий ринок.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте впродовж останніх років фондовий ринок зазнав значних змін, у яких підприємці не завжди орієнтуються повною мірою. Тож з метою обговорення окремих питань «Юридична газета» звернулася до директора департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максима Лібанова.
Пане Максиме, розкажіть, будь ласка, про знакові зміни законодавства фондового ринку, які вже працюють.
Якщо говорити про основні законодавчі зміни, то вони стосувалися двох сегментів фондового ринку: перший – це спільне інвестування, другий – облікова система.
Минулого року ми провели дві глобальні реформи, пов’язані з прийняттям нових редакцій законів «Про інститути спільного інвестування» та «Про депозитарну систему України». Перший стосувався діяльності корпоративних та пайових інвестиційних фондів. Комісія за минулий рік прийняла близько 50 нормативних актів, що стосуються діяльності ІСІ, які передбачають необхідність приведення діяльності тих інститутів спільного інвестування, які працювали з 2001 року, у відповідність до вимог нового законодавства.
Що стосується реформи депозитарної системи, то основна її частина була проведена до жовтня 2013 року, коли Закон України «Про депозитарну систему України» набрав чинності. До того ж регулятор розробив близько 40 нормативних документів, що стосувалися цієї сфери. Також було проведено трансформацію учасників депозитарної системи (зберігачів та реєстраторів) у новий вид учасників ринку – вони стали депозитарними установами, регулятор провів відповідну роботу з переліцензування.