16 березня 2026, 19:00

Врегулювання та недопущення конфліктних ситуацій у процесі мобілізації – мета законопроєкту 15076

Сергій Касянчук
Сергій Касянчук адвокат, керуючий партнер АО «Прімус Партнерс»

Народний депутат, член політичної партії "Слуга народу" Сергій Гривко подав до Верховної Ради України законопроєкт від 12.03.2026 "Про внесення зміни до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо врегулювання порядку перевірки військово-облікових документів громадян та направлення (вручення) повісток про виклик". Чим цікавий цей законопроєкт, кого він стосуватиметься та чи дійсно він може докорінно змінити ситуацію з примусовою силовою мобілізацією?


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Примусова мобілізація, затримання військовозобов’язаних та доставлення їх у ТЦК – це явище, яке за роки повномасштабного вторгнення рф укорінилося в повсякденне життя українців. Часті порушення, які допускаються співробітниками ТЦК та СП, патрульними поліцейськими стали буденністю та предметом численних судових спорів. Омбудсмен неодноразово констатував у своїх звітах про порушення прав під час мобілізації, відзначав випадки незаконного затримання, примусового доставлення до ТЦК та СП поліцією, порушення процедури вручення повісток та обмеження прав громадян.

Передумови законопроєкту

Аналіз нового законопроєкту Сергія Гривка № 15076 вказує на те, що нардепи також відмічають масові порушення прав громадян в ході процедури мобілізації. У пояснювальній записці зазначається, що наявні численні випадки неправильного застосування посадовими особами ТЦК та СП положень Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині процедури оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, а також ініціювання та виконання процедури адміністративного затримання правопорушників.

Наявність колізій, прогалин та суперечностей у правовому регулюванні відповідних процесів призводить до неоднакового застосування норм законодавства, виникнення конфліктних ситуацій між громадянами та посадовими особами ТЦК та СП, порушення прав громадян, формування значної кількості судових спорів та зниження ефективності мобілізаційних заходів.

Дійсно, в нашій адвокатській практиці є безліч судових процесів у яких судами визнаються дії посадових осіб ТЦК та СП протиправними, зокрема з питань так званого розшуку військовозобов’язаних та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку громадянами, всупереч презумпції невинуватості та норм закону "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів", які чітко визначають які саме відомості про військовозобов’язаного можуть бути внесені до реєстру.

Наприклад, Київський окружний адміністративний суд у рішення по справі № 320/55358/25 констатував, що до реєстру "Оберіг" вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку. Суд дійшов висновку, що до повноважень ТЦК та СП належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності. Доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності в установленому законом порядку за порушення правил військового обліку ТЦК та СП не надав. За даних обставин позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку позивачем підлягають задоволенню.

Подібні доводи автор законопроєкту наводить у пояснювальній записці до нього. Зокрема, нардеп посилається на рішення у справі № 400/8670/25 та № 160/6554/25. Представники ТЦК не мають права затримувати громадян і тим паче примусово доправляти їх до територіальних центрів комплектування. Повноваження проводити адміністративне затримання та примусово доправляти громадянина до ТЦК мають лише працівники поліції. Військовослужбовці, які здійснюють оповіщення військовозобов`язаних, такого права не мають. Працівники ТЦК можуть ініціювати затримання лише в разі, коли людина перебуває в розшуку за ігнорування повісток, але фізично затримувати та доставляти особу може тільки поліція. Будь-яке самостійне затримання представниками ТЦК є незаконним.

Сергій Гривко констатує, що недотримання під час мобілізаційних заходів норм закону з боку уповноважених посадових осіб державних органів створює додаткові ризики для стабільності функціонування всієї системи мобілізації. Наявність великої кількості подібних судових прецедентів та правових висновків (судової практики) свідчить про необхідність чіткого законодавчого врегулювання відповідних процедур у сфері мобілізації, що забезпечить однакове застосування норм права усіма суб’єктами, усуне правові колізії та зменшить кількість правових конфліктів (спорів).

Мета та завдання законопроєкту

Метою законопроєкту № 15076 його автор визначив усунення законодавчих колізій та удосконалення правового регулювання процедури перевірки військово-облікових документів громадян та направлення (вручення) повісток про виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, порядку внесення інформації про адміністративні правопорушення військовозобов’язаних осіб, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також порядку застосування адміністративного затримання та доставлення правопорушників до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

З урахуванням поставленої мети завданнями законопроєкту виступають:

- забезпечення чіткості правового регулювання мобілізаційних процедур, усунення прогалин та суперечностей між законодавчими актами;

- забезпечення дотримання прав і свобод громадян під час проведення мобілізаційних заходів;

- підвищення ефективності мобілізаційної роботи;

- зменшення кількості судових спорів у сфері мобілізаційних відносин; удосконалення рівня контакту та взаємодії представників

- територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з населенням.

Що пропонується?

Пропонується внести правки до закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", шляхом доповнення статтею 22-1:

- виклик громадян до ТЦК та СП здійснюватиметься шляхом безпосереднього вручення повісток або їх направлення поштою рекомендованим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

- під час перевірки військово-облікових документів та вручення повісток представники ТЦК та СП та поліцейські не мають права необґрунтовано застосовувати силу та спеціальні засоби. Поліцейські зобов’язані запобігати правопорушенню та реагувати в межах закону на будь-які протиправні дії незалежно від того, хто їх вчиняє. Тут цікаво те, що поліція виступатиме фактично арбітром, який спостерігатиме за процедурою вручення повістки та буде припиняти протиправні дії, навіть із боку співробітників ТЦК та СП щодо військовозобов’язаних;

- якщо під час перевірки документів або з інформації з реєстру "Оберіг" буде виявлено ознаки вчинення порушення правил військового обліку, представники ТЦК та СП роз’яснюють такій особі мету мобілізації, права та обов’язки військовозобов’язаних, правила військового обліку та відповідальність за їх порушення, а також здійснюють вручення особі повістки про виклик до ТЦК та СП на даті у час, погоджені з військовозобов’язаним, але не пізніше ніж через три дні з моменту вручення повістки, із забезпеченням зберігання підтверджувальних документів про отримання особою повістки. Відмова особи від отримання повістки про виклик є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особа притягується до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку. Така відмова фіксується представниками ТЦК та СП за допомогою належних засобів доказування.

З цієї норми бачимо, що функціонал співробітників ТЦК та СП значно звужується та унормовується з метою недопущення порушення прав військовозобов’язаних. Співробітників ТЦК та СП орієнтують виключно на вручення повісток без фізичного затримання громадян. Ситуації, коли військовозобов’язаним вручали повістки на поточний день з метою їх прибуття в ТЦК та СП через 15 хвилин після вручення, вже не будуть мати місце;

- якщо військовозобов’язана особа прибула до ТЦК та СП у місце та час, зазначені у повістці про виклик, заходи, пов’язані із виконанням військового обов’язку, здійснюються в установленому законодавством порядку;

- у разі нез’явлення військовозобов’язаної особи без поважних причин до ТЦК та СП у місце та час, зазначені у повістці про виклик, або відмови від отримання повістки про виклик, уповноважена посадова особа ТЦК та СП упродовж 14 календарних днів із дня нез’явлення особи (відмови від отримання повістки) розглядає справу про адміністративне правопорушення та виносить постанову по справі у порядку, встановленому статтями 258, 282 КУпАП, копія якої висилається особі, щодо якої її винесено.

Як вбачається, тепер розгляд адміністративних справ відбуватиметься без участі військовозобов’язаних. Отже, відсутня необхідність у їх розшуку, затриманні та доставленні до ТЦК та СП;

- у випадку винесення по справі про адміністративне правопорушення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності – впродовж 7 календарних днів з дня винесення постанови в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів вносяться відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та керівник ТЦК та СП звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до ТЦК та СП.

Отже, тепер тільки після винесення постанови ТЦК та СП щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе звернення до поліції щодо затримання та доставлення такої особи. Під питанням залишається необхідність такого звернення. Адже особу вже притягнуто до адміністративної відповідальності;

- звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП особи, щодо якої відсутні протокол про адміністративне правопорушення або постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, а в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів не внесено відомості про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності, забороняється. Адміністративне затримання та доставлення то ТЦК та СП таких осіб не здійснюється.

Знову ж таки, виключно у випадку наявності факту притягнення особи до адміністративної відповідальності, ТЦК та СП зможе звернутися до органів поліції з метою розшуку, затримання та доставлення особи.

Вважаю, що даний законопроєкт має на меті усунути актуальні проблеми порушень прав громадян в ході мобілізаційних заходів. Водночас автор не порушує питання щодо внесення змін та доповнень до інших законів. На мою думку, доцільно буде внести зміни до 27 статті закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", статті 24 закону "Про Національну поліцію", потрібно актуалізувати норми закону "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів".

Сподіваюся, що законопроєкт № 15076 від 12.03.2026 буде прийнятий та поліпшить процедуру здійснення мобілізаційних заходів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати