Облік транспортних засобів на підприємстві в умовах воєнного стану набув особливого значення, адже законодавство України покладає на юридичних осіб обов’язок щодо інформування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про наявність транспорту, техніки та осіб, які здійснюють їх експлуатацію. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Військово-транспортний обов’язок підприємств Відповідно до статті 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» транспортні засоби підприємств можуть залучатися для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. На практиці механізм такого залучення визначається Положенням про військово-транспортний обов’язок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1921. Військово-транспортний обов’язок стосується всіх підприємств, установ та організацій, незалежно від їх форми власності та галузевої належності. Він передбачає облік наявних автомобілів, спеціальної техніки та надання про них інформації державним органам в установленому порядку. Яку інформацію необхідно подавати до ТЦК та СП Керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані подавати до територіальних центрів комплектування відомості про: тип, марку, державний номерний знак, рік випуску транспортного засобу або техніки; їх технічний стан; осіб, які за ними закріплені, із зазначенням їхніх ПІБ, року народження, військово-облікової спеціальності, звання та місця проживання. Інформація подається за формою, встановленою додатком 1 до Положення про військово-транспортний обов’язок. Відомості мають бути актуальними станом на дату їх подання. Строки подання звіту про транспорт Пунктом 13 Положення про військово-транспортний обов’язок встановлено обов’язок подавати звіти про транспорт двічі на рік: Дотримання саме цих строків найчастіше стає предметом перевірки з боку ТЦК та СП. Неподання інформації або порушення встановлених строків може розглядатися як порушення законодавства про мобілізаційну підготовку. Що робити, якщо на підприємстві відсутній транспорт Тривалий час існувала практика, відповідно до якої підприємства, що не мають власних транспортних засобів, не зобов’язані подавати транспортну відомість, і така позиція вважалася обґрунтованою. Однак все змінилося з ухваленням Восьмим апеляційним адміністративним судом постанови від 15.04.2026 у справі № 158/728/26, яка закріпила інший підхід. Суди почали виходити з того, що обов’язок інформування покладається на підприємство незалежно від наявності транспортних засобів. Тобто юридична особа повинна повідомити ТЦК та СП і про відсутність транспорту, якщо такий фактично не перебуває на балансі або у власності підприємства. З огляду на зазначене з практичної точки зору доцільно подавати відомість навіть у разі відсутності транспортних засобів, щоб мінімізувати ризики притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності. Особливості обліку транспорту на підприємстві Закон зобов’язує юридичних осіб забезпечити належний внутрішній облік автомобілів, мотоциклів, причепів, водного і повітряного транспорту, спеціальної техніки. Для цього підприємства повинні контролювати: реєстраційні дані транспортних засобів та спецтехніки; технічний стан та проходження обов’язкових оглядів; закріплення транспортних засобів та техніки за працівниками; зміни у складі автопарку. У випадку придбання, відчуження або списання транспорту інформація повинна бути своєчасно відображена у внутрішніх документах підприємства та врахована під час підготовки чергової звітності до ТЦК та СП. Відповідальність за порушення Неподання або несвоєчасне подання відомостей може бути кваліфіковане як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. У таких випадках посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з вказаною статтею, під час особливого періоду суми штрафів можуть сягати від 2000 до 3500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 000 до 59 500 гривень. Практика останніх років свідчить, що ТЦК та СП все активніше використовують механізм адміністративного реагування щодо керівників підприємств, які ігнорують обов’язок зі звітування про транспортні засоби. Практичні рекомендації для підприємств Для того щоб запобігти неприємностям та уникнути спорів з ТЦК та СП щодо дотримання вимог військово-транспортного обов’язку, підприємцям буде доцільно: перевірити наявність та актуальність обліку транспорту та техніки; призначити осіб, відповідальних за транспортний облік; завчасно готувати та подавати відомості; зберігати підтвердження подання відомостей; проводити звірку облікових даних з ТЦК та СП; навіть за відсутності транспорту — подавати відомість з відповідною відміткою; проводити періодичний внутрішній аудит документів, пов’язаних з транспортними засобами. Висновок Військово-транспортний обов’язок є важливим елементом мобілізаційної підготовки держави. Він допомагає повною мірою забезпечити Збройні Сили ресурсом для доставки медикаментів, продовольства, палива, особового складу та побудови логістичних маршрутів. Саме тому бізнес повинен відповідально ставитися до ведення військового обліку транспорту й техніки та своєчасно інформувати ТЦК та СП про їх наявність і стан. З урахуванням актуальної судової практики навіть відсутність транспорту не гарантує звільнення від обов’язку подання відповідних відомостей, тому підприємствам варто приділяти цьому питанню особливу увагу.
29 червня 2026, 15:15