 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Наразі правовий статус одноразової грошової допомоги, що отримують військовослужбовці або члени їхніх родин, недостатньо врегульований законом. Така невизначеність може впливати не лише на сімейні правовідносини, а й на інші ситуації, якщо на ці кошти буде придбано активи або їх буде вкладено в бізнес.
Одноразову грошову допомогу відповідно до спеціального закону виплачують конкретній особі. Але якщо ця людина перебуває в шлюбі, виникає запитання: чи вважаються ці кошти спільною власністю подружжя? Такі виплати не є ні зарплатою, ні премією, ні іншим доходом. Це соціальна виплата. Компенсація призначена для відшкодування шкоди в разі поранення, інвалідності або загибелі військовослужбовця. Тобто мета — не поповнення сімейного бюджету, а компенсація фізичних і моральних втрат.
У статті 57 Сімейного кодексу України одноразова грошова допомога прямо не визначена як особиста приватна власність одного з подружжя. У зв’язку з цим виникає правова невизначеність, унаслідок якої такі виплати можуть помилково належати до спільно нажитого майна.
Найчастіше військовослужбовці та члени їх родин звертаються до юристів через призначення та розмір одноразових грошових виплат. Але вже є й інші звернення.
Кейс
Правова невизначеність одноразової грошової допомоги призводить до того, що один із подружжя може вимагати 50% від суми, що має компенсаційний, особистий характер. Наразі закон не передбачає спеціального механізму захисту цих виплат і не забезпечує баланс між принципом спільної власності подружжя та правом людини зберегти компенсацію за завдану їй шкоду.
До юридичної компанії «Болінський і команда» звернувся батько загиблого військовослужбовця. На отриману компенсацію чоловік придбав будинок, як того хотів син. Дружина отримала таку саму виплату й у будинок коштів не вкладала. Подружжя розлучилося, і дружина заявила про те, що будинок придбано в шлюбі, й вона має право на половину цього майна.
«Згідно із Сімейним кодексом України, все майно, набуте під час шлюбу, підлягає поділу. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя. Але є винятки: не підлягає поділу майно, отримане в подарунок або у спадщину, а також майно, набуте за особисті кошти кожного з подружжя. У цьому випадку і мати, і батько отримали однакові виплати за загиблого сина — по 7,5 мільйона гривень кожен. Проте правовий статус одноразової грошової допомоги, що виплачується батькам загиблого військовослужбовця, не дає однозначної відповіді, чи є ці кошти особистою власністю матері та батька. Проаналізувавши норми законодавства, ми визначили правову природу цих коштів. Наразі захищаємо інтереси батька, який прагне визнати будинок, придбаний за рахунок одноразової грошової допомоги, своїм особистим майном», — розповідає СЕО юридичної компанії «Болінський і команда» Святослав Болінський.
Єдиний спосіб захисту — звернення до суду
Єдиним способом захисту залишається звернення до суду. Водночас суди часто можуть формально розглядати такі справи й, застосовуючи статтю 60 Сімейного кодексу, визнають кошти, отримані під час шлюбу, спільною власністю. Отже, не враховують специфіку та цільове призначення одноразової грошової допомоги.
Відсутність чітких норм щодо правового статусу відшкодування військовим та їхнім родинам може порушувати принцип справедливості й знецінювати суть компенсації.
Юрист юридичної компанії «Болінський і команда» Уляна Варишко наголошує: «Це створює ризики для людей, для яких такі кошти є відшкодуванням за найтяжчі втрати. Відтак виникає необхідність законодавчого врегулювання статусу одноразової грошової допомоги: прямо визначити, що такі кошти є особистою власністю отримувача, й внести відповідні зміни до статті 57 Сімейного кодексу України».
Юристи «Болінський і команда» вважають, що одноразова грошова допомога має належати виключно тій особі, якій виплачено відповідну компенсацію, та не може підлягати поділу на частки, зокрема, в разі розірвання шлюбу. Закріплення такої норми на законодавчому рівні дозволить у майбутньому усунути правову невизначеність і виключить будь-які правові підстави для поділу або стягнення цих коштів.
Важливо передбачити ефективний механізм доведення того, що кошти на рахунку, а також майно, активи чи бізнес були придбані саме за рахунок такої одноразової грошової допомоги. У наведеному кейсі походження коштів довести відносно просто, оскільки виплата надійшла на банківську картку, з якої й було здійснено оплату будинку. Однак у інших випадках такої гарантії може не бути.
Подбати завчасно
Одноразова грошова допомога — доволі нове явище для українського суспільства, адже такі виплати з’явилися в зв’язку зі збройною агресією росії проти України як спосіб державної підтримки військовослужбовців, які отримали поранення, а також родин загиблих захисниць і захисників нашої країни.
Що стосується подальшого використання одноразової грошової допомоги, ключове питання — це фіксація походження коштів. Незалежно від того, мине п’ять років чи двадцять, за наявності документів і фінансового сліду можна встановити, за які кошти було придбане майно. Якщо ж такого підтвердження немає — довести щось практично неможливо.
«Саме тому принципово важливо зберігати можливість простежити рух коштів: отримання виплати, їх зберігання та подальше використання. Безготівкові розрахунки значно спрощують ситуацію. Якщо ж кошти зняті готівкою й витрачені без документального підтвердження, це фактично зводиться до ситуації, коли слово виступає проти іншого слова, що ускладнює або робить неможливим захист прав у майбутньому», — каже Святослав Болінський.
Уляна Варишко: «У разі придбання нерухомості за рахунок допомоги доцільно отримати письмове підтвердження від другого з подружжя про те, що майно набувається за особисті кошти отримувача, є його особистою приватною власністю та що інший із подружжя не претендує на це майно. Таким підтвердженням може бути розписка або відповідна заява. Крім того, зазначені умови доцільно передбачити безпосередньо в договорі про придбання майна».
Це дозволить захистити свої інтереси та відстояти права. Водночас юристи не рекомендують давати іншим особам доручення на отримання чи розпорядження ОГД. Адже вже є випадки, оприлюднені в медіа, коли такі кошти витрачалися іншими людьми й не за призначенням.
Якщо виплати не використовуються відразу, а, наприклад, через кілька років, підтвердити походження коштів може бути значно складнішим. Аналогічні труднощі можуть виникнути й під час вирішення питання поділу майна, активів або бізнесу, придбаних за рахунок цих виплат, якщо на етапі оформлення документів не було належним чином зафіксовано джерело походження коштів.
Фіксація статусу ОГД
Фіксація статусу одноразової грошової допомоги важлива й в інших правовідносинах. Зокрема, існує відповідальність перед кредитором, коли особа, яка отримала кредит, відповідає за своїми зобов’язаннями особистим майном, а в окремих випадках — часткою в спільному майні подружжя.
За умови належного оформлення документів особа не може нести відповідальність за зобов’язаннями іншого з подружжя майном, придбаним за рахунок таких соціальних виплат. Наприклад, якщо дружина придбала квартиру за кошти одноразової грошової допомоги, а чоловік отримав кредити та не виконує своїх зобов’язань, кредитор не має правових підстав звернути стягнення на майно дружини, обґрунтовуючи це тим, що воно є спільною сумісною власністю подружжя.
За час війни практика щодо ОГД ще не сформувалася. В законодавстві передбачено далеко не все, адже йдеться не про системні випадки. Із часом їх може стати значно більше.
Неврегульовані ситуації
Є чимало неврегульованих ситуацій, пов’язаних із одноразовою грошовою допомогою. Виникають питання щодо осіб, які формально мають право на виплату, але перебувають за кордоном, мають інше громадянство або знаходяться в росії чи білорусі. Практичних інструментів вирішення в таких ситуаціях практично немає, адже з деякими державами припинено договори про правову допомогу. Відповідно, отримати необхідні документи офіційним шляхом майже неможливо.
Якщо один із батьків відсутній або його місце перебування невідоме, виплата здійснюється іншому отримувачу лише частково. Після спливу визначеного строку, як правило, трьох років, можливе повторне звернення за невиплаченою частиною за окремою процедурою.
«Серед проблемних питань також доведення родинних зв’язків. Показовими є й ситуації, коли виплати здійснюються помилково, наприклад, коли військового вважали загиблим, а згодом з’ясувалося, що він перебуває в полоні. У таких випадках, вважаю, громадяни не повинні відповідати за помилку системи. Ймовірно, держава шукатиме механізми взаємозаліку виплат», — відзначає юрист Святослав Болінський.
«Болінський і команда»
Юридичну підтримку бізнесу здійснюємо вже сьогодні: +38 067 746 95 87
bolinskyi.com