 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Чим ближче вересень, тим частіше у публічному просторі обговорюється питання базової загальновійськової підготовки (далі — «БЗВП»), яка була запроваджена Законом № 3633-ІХ від 18 травня 2024 року. Тоді законодавець започаткував новий підхід до військової підготовки громадян України, увівши зазначену форму підготовки в існуючу та закостенілу «систему координат».
Попри той факт, що ця зміна на рівні закону відбулась більше року тому, подальшого врегулювання практичних питань її реалізації досі відсутнє, залишаючи громадян, особливо молодь, у підвішеному стані. Метою цієї статті є консолідація усієї наявної інформації щодо БЗВП в одному місці, а також практичний, об’єктивний та критичний погляд на це нововведення.
Базова загальновійськова підготовка: про що це?
БЗВП це механізм підготовки студентів та курсантів під час їх навчання у різних закладах вищої освіти (далі — «ЗВО») шляхом оволодіння ними військовими знаннями, які будуть необхідні для здійснення обов’язку щодо захисту Вітчизни.
БЗВП проводитиметься для:
-
Студентів, які навчаються за денною/дуальною формою навчання;
-
Курсантів військових ВНЗ;
-
Курсантів, які навчаються на поліцейських;
-
Поліцейських під час первинної професійної підготовки.
Від її проходження звільняються громадяни:
-
непридатні за станом здоров’я;
-
які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
-
які пройшли військову службу, у тому числі базову військову службу (далі — «БВС»);
-
які мають сертифікат про проходження БЗВП та здобуття військово-облікової спеціальності (далі — «ВОС»).
БЗВП буде впроваджено у навчальні програми ЗВО усіх форм власності як окрему навчальну дисципліну, яка структурно складатиметься з теоретичної (90 годин) та практичної (210 годин) частин.
БЗВП для курсантів буде проводитись відповідно до навчальних планів ЗВО зі специфічними умовами навчання та з урахуванням законодавства у цій сфері.
Міноборони України повідомляє, що під час БЗВП громадяни отримають базові навички з:
-
тактики;
-
домедичної допомоги;
-
психологічної підготовки;
-
основ військової дисципліни;
-
міжнародного гуманітарного права;
-
навички поводження зі стрілецькою зброєю.
Звертаємо увагу, що типову програму БЗВП як навчальної дисципліни розробляє та затверджує Генштаб Збройних Сил України спільно з Міносвіти. Відповідна типова програма досі не затверджена, а тому більш точний зміст навчальної програми БЗВП станом на дату написання цієї статті невідомий.
Проходження БЗВП розпочинатиметься:
-
на другому курсі у ЗВО – для студентів після школи;
-
на першому році навчання – для студентів після коледжів;
У контексті цього залишається відкритим наступне питання: якщо проходження практичної частини БЗВП є обов'язковою умовою для опанування відповідної програми, коли стартуватиме БЗВП для тих студентів, які вже навчаються на 3+ курсі ЗВО або вже на другому році навчання після коледжу? На жаль, відповідь на це питання поки що відсутня. Не виключаємо, що це питання врегульовуватимуть самі ЗВО.
Практична частина БЗВП завершується проходженням підсумкового контролю, складенням Військової присяги та отриманням сертифікату про проходження БЗВП та здобуття ВОС.
Списки осіб, які склали Військову присягу, у 10-денний строк направляється до ТЦК та СП, які направили цих осіб на практичну частину БЗВП, та ЗВО, у яких вони проходили теоретичну частину БЗВП.
Щодо курсантів-поліцейських та поліцейських, то списки цих осіб після складення Військової присяги та отримання відповідного сертифікату направляється до ТЦК та СП, у яких такі особи перебувають на обліку.
БЗВП: обов'язок чи право?
Хоча ані в Законі № 2232-XII, ані в Порядку № 734 немає прямої вказівки на це, проходження БЗВП є обов'язковим. Із Закону стає очевидним лише те, що на відміну від студентів-хлопців, дівчата можуть проходити її добровільно. Проте цього ж не можна стверджувати по відношенню до дівчат-курсантів, оскільки для них така підготовка буде обов'язковою через специфіку їх навчання.
Розглянувши теоретичну та практичну частини БЗВП на певному часовому проміжку, наголосимо на декількох важливих моментах.
По-перше, хоча дівчата проходять БЗВП добровільно, незрозуміло, як вони виявляють своє бажання щодо проходження теоретичної частини БЗВП, оскільки на проходження практичної частини БЗВП дівчата мають надати свою згоду не пізніше 6 місяців до її початку. Виходить, попри те, що БЗВП загалом, а не лише її частина для дівчат є добровільною, теоретична частина буде обов'язковою для усіх студентів ЗВО, так як вона включається до навчальної програми як окрема навчальна дисципліна. Практична частина БЗВП буде обов'язковою тільки для хлопців (див. розділ «Які є ризики відмови від проходження практичної частини БЗВП»).
По-друге, залишається неврегульованим питання щодо військового обліку дівчат як перед, так і після проходження практичної частини БЗВП. Порядок № 734 передбачає, що передумовами для направлення на проходження практичної частини БЗВП є:
-
опанування теоретичної частини БЗВП;
-
досягнення 18-річного віку (крім курсантів військових ВНЗ та курсантів-поліцейських, яким може не бути 18 років);
-
проходження медичного огляду (крім курсантів військових ВНЗ, курсантів-поліцейських та поліцейських).
При цьому, якщо для хлопців, які з 17 років перебувають на обліку призовників у ТЦК та СП, у частині направлення їх на медичний огляд все видається очевидним, то для дівчат, які не перебувають на військовому обліку призовників, все точнісінько навпаки. Частина одинадцята статті 11 Закону № 2232-XII передбачає механізм проведення медичного огляду та направлення на БВС жінок за їх заявою з одночасним взяттям таких жінок на облік призовників. За результатами проходження БВС, такі дівчата стають на облік військовозобов'язаних. Однак, визначивши у цій статті особливості проходження БВС для жінок, законодавець не приділив уваги жінкам, які виявлять бажання щодо проходження практичної частини БЗВП, залишивши це питання «підвішеним у повітрі».
Звідси виникають наступні запитання:
-
Який алгоритм взяття на військовий облік для жінок: вони будуть «пропускати» етап взяття на військовий облік призовників та одразу ставатимуть на облік військовозобов'язаних після проходження БЗВП чи будуть взяті на облік призовників під час проходження медичного огляду?
-
До якого ТЦК та СП будуть направлятись дівчата для проходження медичного огляду, оскільки вони не перебувають на військовому обліку у жодному ТЦК?
На жаль, щодо першого питання законодавство не містить чіткої відповіді, що ускладнює цей процес як для дівчат, які виявлять бажання проходити практичну частину БЗВП, так і для ЗВО та ТЦК, які діють обмежено за законом.
Друге питання також залишається відкритим, оскільки воно не вирішується навіть запровадженням можливості ініціювання проходження ВЛК через електронний кабінет («Резерв+»), оскільки відомості про них не містяться в базі Оберіг. Тому, на жаль, держава сама для себе створила перепони, не приділивши належної уваги до аспекту військового обліку дівчат.
Наразі єдиною притомною відповіддю є те, що за результатами проходження БЗВП усі особи будуть взяті на облік військовозобов’язаних, однак це не усуває вищезазначену кричущу неузгодженість положень законодавства.
Які є ризики відмови від проходження практичної частини БЗВП?
Із винятковою точністю зауважимо, що вищезгадана «обов’язковість» БЗВП є умовною з огляду на те, що відмова студентом-хлопцем від проходження практичної частини БЗВП є підставою для відрахування із ЗВО. Тобто, обов’язковість прямо не передбачена, однак відмова від її проходження спричиняє несприятливі наслідки.
Однак тут законодавець, з одного боку, знехтував точністю з огляду наступне. Стаття 46 Закону України «Про вищу освіту» містить перелік підстав для відрахування студента із ЗВО, однією з яких є «інші випадки, передбачені законом». В той же час, така підстава для відрахування як відмова від проходженням практичної частини БЗВП закріплюється на рівні постанови КМУ (оскільки стаття 10-1 Закону № 2232-XII таке не передбачає). У ній зазначається, що таке відрахування здійснюється відповідно до законодавства у сфері світи, тоді як згаданий Закон передбачає поіменований список підстав, серед яких одна передбачає усі інші можливі підстави, які передбачені на рівні закону, а не на рівні підзаконного акту. Це дає можливість зробити висновок, що ця підстава є незаконною, оскільки ця норма перебуває у явній ієрархічній колізії із нормою Закону.
З іншого боку, БЗВП є окремою навчальною дисципліною в межах навчального плану ЗВО, який у свою чергу формується під кожного студента індивідуально, у результаті чого виникає індивідуальний навчальний план. Згадана стаття 46 Закону серед підстав для відрахування передбачає таку підставу як невиконання індивідуального навчального плану, тому непроходження практичної частини БЗВП може означати незавершення цієї навчальної дисципліни і, як результат, індивідуального навчального плану, що буде законною підставою для відрахування. Крім того, як вже згадувалось раніше, проходження практичної частини БЗВП є обов’язковою умовою опанування відповідної освітньої програми, що підсилює вищезазначену позицію.
Базова загальновійськова підготовка: траєкторія
Для 18-річних осіб (крім курсантів військових ВНЗ, курсантів-поліцейських та поліцейських) будуть такі можливі алгоритми дій:
1. Особа вирішила не вступати до ЗВО, що дає можливість направити її на БВС, оскільки в неї не має підстав для відстрочки у статусі призовника (окрім як у неї не має інших підстав). Крім того, оформлення призовниками відстрочки наразі на практиці не є можливим. При цьому особі надається можливість обрати рік проходження БВС, однак така можливість існує тільки до 24 років, оскільки при досягненні цього віку особа буде направлена на БВС.
2. Особа вступила до ЗВО та буде проходити БЗВП. При цьому, у разі відрахування із ЗВО через відмову від проходження практичної частини БЗВП, особа буде направлена на БВС у разі відсутності інших підстав для відстрочки, крім як «по навчанню».
Цікавим у контексті цих алгоритмів є положення частини 5 статті 23 Закону № 3543-XII, у якій зазначається, що призову на військову службу не підлягають особи, які пройшли БЗВП або БВС, до досягнення ними 25-річного віку. З одного боку, більшістю суспільства цю вікову межу було визначено як мобілізаційний вік. Однак, з іншого боку, в Україні станом на зараз не існує жодної особи, яка б відповідала цим вимогам, оскільки жоден до нині не міг пройти БЗВП або БВС.
При цьому, постановою КМУ № 1558 було чітко визначено документи, які особа, що пройшла БЗВП або БВС, після її взяття на військовий облік військовозобов’язаних подає для реалізації її права на відстрочку, тому проходження БЗВП або БВС не дають підстав для мобілізації особи до досягнення нею 25 років.
Невирішені питання щодо регулювання БЗВП є гострими у контексті того, що така підготовка має розпочатись з 1 вересня, будучи фрагментарно та хаотично врегульованою.
Як вже зазначалось, наразі чітких відповідей від держави на запитання вище немає, а тому їх вирішення може лягти на плечі ЗВО, які, користуючись «обмеженою» автономією, зможуть побудувати бодай якісь механізми. Однак такий підхід є сумнівним, бо наскільки б не були автономні ЗВО, вони можуть діяти лише в межах законодавства.
Крім того, нещодавно поданий до Верховної Ради України законопроект № 13347 не покращує ситуацію. Ним пропонується виключити поняття БЗВП із Закону № 2232-XII та розглядати таку підготовку у контексті національного спротиву, що бодай якось вирішує питання переходу від вивчення «Захисту України» в школі до «Основ національного спротиву України» у ЗВО для студентів усіх курсів. Але сутнісних змін з точки зору упорядкування цієї сфери зазначений законопроект не пропонує. Він лише ширше регламентує питання організаційного та матеріального-технічного забезпечення такої підготовки, при цьому не даючи відповідей на ключові запитання та просто дублюючи вже наявні положення під новою назвою. Ба більше, абзац четвертий частини восьмої статті 6-2, яка пропонується цим законопроектом до Закону України «Про основи національного спротиву», має наступний зміст: «Від вивчення навчальної дисципліни “Основи національного спротиву” у закладах освіти всіх форм власності звільняються здобувачі освіти, які мають документ про проходження базової загальновійськової підготовки та здобуття військово-облікової спеціальності». Таке положення лише додає неясності щодо вирішення ситуації із існуванням БЗВП, оскільки законопроект повністю її скасовує, однак залишає таке «перехідне» положення для того, аби звільнити осіб, що пройшли БЗВП, від проходження навчальної дисципліни “Основи національного спротиву”. Однак, як зазначалось раніше, наразі осіб, які пройшли БЗВП, в Україні немає. Закріплення такої законодавчої можливості може пояснюватись лише тим, що відповідно до пункту 2 розділу ІІ законопроекту підготовка осіб до національного спротиву розпочнеться 1 жовтня 2026 року, тобто, із відтермінуванням такої підготовки ще на рік. Однак станом на дату опублікування статті, поданий у червні законопроект № 13347 досі не був розглянутий Верховною Радою України.
Попри те, що Міністерство освіти і науки заявило про переорієнтування на «основи національного спротиву», найбільш прикрим наразі є відсутність належного ставлення до створення логічних та чітких перехідних положень щодо проходження БЗВП, а «альтернативні» підходи, зокрема законопроект № 13347, не вирішують поставлених у цій статті питань. Насправді, більшість із викладених вище питань можуть бути вирішені саме на рівні перехідного законодавства. Як показує практика, відсутність такого законодавства призводить до виникнення дуже суттєвих перешкод як для громадян, так і для держави. Тому матимемо сподівання, що найближчим часом, перебуваючи на штучно-створеному роздоріжжі, держава обере конкретний вектор на доопрацювання вищевикладеної проблематики.