Зміни до Особливостей публічних закупівель у 2026 році: що саме змінилося і на що звернути увагу замовникам і учасникам

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Станом на середину лютого 2026 року замовники отримали вже п’ять змін до Постанови КМУ 1178, а саме:

• Постанова  КМУ   від  17.01.2026   № 44 (набули чинності  18.01.2026);

• Постанова  КМУ   від  19.01.2026   № 46 (набули чинності 20.01.2026);

• Постанова  КМУ   від  30.01.2026   № 112 ( набули чинності 31.01.2026);

• Постанова  КМУ   від  05.02.2026   № 132 ( набудуть чинності 01.07.2026);

• Постанова  КМУ   від  16.02.2026   № 200 ( набули чинності 17.02.2026).

Зміни мають комплексний характер і торкаються одразу кількох ключових напрямів:

• енергетичних закупівель;

• прозорості та розкриття інформації про бенефіціарів;

• звітності за договорами без використання ЕСЗ;

• уточнення окремих норм і технічних формулювань; 

• оподаткування. 

Розглянемо зміни детальніше.

1. Уточнено порядок застосування вимог щодо локалізації у критичних енергетичних закупівлях. Постановою 112 встановлено, що замовники, які відповідно до Закону зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, проводять їх з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель. 

Водночас положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), які передбачають вимоги щодо локалізації, не застосовуються у разі здійснення до 1 травня 2026 року закупівель парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. 

Такий підхід спрямований на забезпечення безперервності та оперативності енергозабезпечення в умовах кризових обставин, навіть за рахунок тимчасового відступу від загальних правил локалізації.

2. Посилення принципів недискримінації та підтримка українських виробників.

Змінами в Постанові 112 уточнено, що навіть у таких закупівлях (зокрема це закупівлі для Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів, коли товари передаються на облік цих структур за їхнім запитом; закупівлі за кошти міжнародних кредитів, грантів і позик (МБРР, ЄБРР, МФК, інші організації); специфічні закупівлі зерна) замовник зобов’язаний дотримуватися принципів публічних закупівель, визначених Законом, та не встановлювати дискримінаційних вимог, зокрема таких, що обмежують участь українських виробників.

Постанова 112 чітко встановлює, що замовники не мають права встановлювати дискримінаційні умови або вимоги, які обмежують участь окремих учасників, зокрема українських виробників. 

Це стосується всіх етапів закупівель, де раніше могли бути непрямі бар’єри для вітчизняних компаній та заборону встановлення  замовниками  у тендерній документації дискримінаційних вимог, які створювали обмежену конкуренцію саме для  вітчизняних виробників.

Конкретно зміни передбачають:

1. Виключення дискримінаційних критеріїв — жодна вимога до товарів, робіт або послуг не повинна навмисно чи опосередковано обмежувати участь українських виробників;

2. Рівний доступ до закупівлі — всі учасники, незалежно від форми власності чи місця реєстрації, мають однакові права на подання пропозицій;

3. Прозорість формулювань технічних специфікацій — кожна вимога повинна бути об’єктивною, вимірюваною та необхідною для предмета закупівлі, без прив’язки до конкретного постачальника або виробника;

4. Контроль відповідності — замовник несе відповідальність за те, щоб технічна специфікація і всі умови закупівлі були юридично вивірені і логічно обґрунтовані;

Ці зміни гарантують, що закупівлі залишаються відкритими та конкурентними, а українські виробники мають реальну можливість брати участь навіть у прямих або критичних закупівлях.

3. Нові вимоги до інформації про кінцевих бенефіціарів при оприлюдненні звітів про укладений договір  в електронній системі закупівель

Одна з ключових змін — масове розширення вимог до звітів про договори, укладені без використання електронної системи закупівель. Ці зміни також поширюються на прямі договори, які здійснюються за рахунок коштів Європейського союзу за програмою фінансування Ukraine Facility.

Тепер такі звіти обов’язково повинні містити детальну інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника/виконавця, зокрема:

• ПІБ;

• громадянство (усі, якщо їх кілька);

• інформацію про засновника;

• характер та розмір бенефіціарного володіння.

Постанова 112 запровадила, що інформація про кінцевих бенефіціарних власників формується автоматично в електронній системі закупівель, якщо це буде технічно можливо, або додається замовником вручну, якщо постачальник — нерезидент або технічна можливість в електронній системі закупівель  не реалізована.

         Мета цього нововведення  —  максимальна прозорість і мінімізація ризиків прихованого впливу, особливо у чутливих закупівлях в умовах воєнного стану. Фактично відповідальність за повноту даних у звіті тепер чітко покладена на замовника.

4. Уточнення підстав для закупівель у пункті 13 Особливостей

Постановами 44, 112, 200 розширено можливість укладати прямий договір без обмеження по вартості у  сферах дії експериментального проєкту щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури — тепер він охоплює не лише паливно-енергетичний  комплекс, а й залізничний транспорт та системи життєзабезпечення, а також здійснення закупівель військовими частинами, уповноваженими державними замовниками у сфері оборони, транспортних засобів, що були у користуванні, за наявності штатно-табельної потреби.

Відмічу, що вимоги щодо зазначення інформації про кінцевих бенефіціарних власників також поширюються на договори, що укладені на підставі пункту 13 Особливостей.

5. Зміни щодо ціни за одиницю товару (пункт 19)

Постановою 44  доповнено  підстави для зміни істотних умов договору новим пунктом, а саме:

       - зміни обсягів закупівлі, ціни та інших умов договору про закупівлю на постачання електричної енергії, чинного на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2026 р. № 44 «Про внесення зміни до пункту 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», для виконання вимог, визначених пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2026 р. № 39 «Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах», — із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2026 р. № 43.

Постановою 112 уточнено формулювання щодо можливості зміни ціни за одиницю товару: тепер прямо зазначено, що збільшення не може перевищувати початкову ціну більш ніж на 50 %.

Норма стала чіткішою і менш двозначною, що зменшує ризики різного тлумачення під час перевірок та моніторингів.

6. Врегульовано  нормативне посилання у пункті 17 Особливостей.

Постановою 112 внесено технічну, але водночас важливу зміну: з абзацу першого пункту 17 виключено посилання на Господарський кодекс України, залишивши посилання виключно на Цивільний кодекс України. Така корекція узгоджує положення Особливостей із загальними підходами до договірного регулювання та усуває потенційні колізії у правозастосуванні. Для замовників це означає необхідність орієнтуватися саме на норми Цивільного кодексу при врегулюванні відповідних договірних питань у сфері публічних закупівель.

7. Уточнено вимоги тендерної документації щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів. 

Постановою 112 у пункт 28 Особливостей внесено редакційне уточнення внутрішнього посилання, а також доповнено його новою обов’язковою вимогою: замовник повинен визначити у тендерній документації спосіб підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, який є нерезидентом. Така інформація має містити повні ідентифікаційні дані бенефіціарів, відомості про громадянство (у тому числі множинне), дані про засновника юридичної особи та характер і рівень бенефіціарного володіння. Фактично замовникам надано обов’язок не лише вимагати цю інформацію, а й чітко визначати механізм її підтвердження, що посилює контроль за участю нерезидентів у процедурах закупівель та підвищує рівень прозорості.

Додатково Постановою 112 оновлено підпункт 9 пункту 47 Особливостей. Замість загального застереження «крім нерезидентів» законодавець запровадив більш деталізований підхід. Тепер підстава застосовується: для учасника процедури закупівлі — резидента, а також для учасника-нерезидента у разі ненадання ним інформації про кінцевих бенефіціарних власників, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, у спосіб, встановлений замовником у тендерній документації. Таким чином, участь нерезидентів у процедурі закупівлі прямо пов’язується з виконанням вимог щодо розкриття бенефіціарної структури, а їх ігнорування може мати наслідком негативну оцінку або відхилення пропозиції.

8. ПДВ в публічних закупівлях 

Постановою 132 запроваджено єдиний підхід до врахування ПДВ у публічних закупівлях при оголошенні закупівель. До речі, відповідні зміни внесено й до Порядку формування та використання електронного каталогу. Набуде чинності Постанова 132 з 01 липня 2026 року.

Зокрема, змінами встановлено, що очікувана вартість закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів та закупівель для укладення рамкових угод зазначатиметься без урахування ПДВ. Ціна тендерної пропозиції учасника також буде подаватися без ПДВ, а оцінка тендерних пропозицій здійснюватиметься без урахування податку.

Водночас у річному плані закупівель очікувана вартість предмета закупівлі повинна зазначатися з урахуванням ПДВ у разі, якщо відповідна операція підлягає оподаткуванню.        

Сума договору про закупівлю повинна буде включати ПДВ, якщо постачальник є платником податку.

В Постанові 132 уточнено, що розмір забезпечення тендерної пропозиції буде розраховуватися від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеної в оголошенні. 

Якщо коротко — на етапі проведення закупівлі всі розрахунки здійснюватимуться без ПДВ, а при плануванні та укладенні договору податок буде  враховуватися у разі його нарахування.

Отже, зміни до постанови Кабінету Міністрів України №1178 у 2026 році суттєво впливають на підходи до проведення публічних закупівель в умовах воєнного стану. Вони розширюють можливості для здійснення прямих закупівель у критично важливих сферах, водночас посилюючи вимоги до прозорості, зокрема щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Вдалих закупівель без помилок і порушень!