Нещодавно спільнота публічних закупівель відзначила десятиріччя з моменту впровадження електронної системи Prozorro, яка свого часу фактично сформувала сучасну модель закупівель в Україні. Водночас ювілей системи збігся з початком нового етапу її розвитку: сьогодні сфера публічних закупівель стоїть на порозі чергової масштабної трансформації.
![]() |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
27 травня 2026 року прийнято новий Закон України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX, який замінить Закон № 922-VIII. Новий Закон перебудовує саму архітектуру закупівель, наближаючи її до законодавства Європейського Союзу відповідно до Угоди про асоціацію. Цього разу йдеться не про точкове коригування окремих процедур, а про комплексне переосмислення правил закупівель.
Для постачальника реформа означає передусім зміну самої логіки участі у публічних закупівлях. Змінюються вартісні пороги та набір доступних процедур, зростає роль попередньої кваліфікації через динамічні системи, зокрема із застосуванням електронного маркетплейсу, а новий Закон прямо закріплює якісні аспекти серед можливих критеріїв оцінки та детальніше регулює їх застосування.
Що саме змінюється для постачальників, які нові можливості та ризики запроваджує Закон і до яких практичних наслідків варто готуватися — детально розбираємо у цьому матеріалі.
Перехід до нового Закону: що діє зараз і що зміниться з 24 березня 2027 року
Новий Закон № 4888-IX набрав чинності 24 червня 2026 року, однак більшість його положень почне застосовуватися з 24 березня 2027 року. До цієї дати закупівлі переважно проводяться за Законом № 922-VIII та Особливостями № 1178, з урахуванням тих положень нового Закону, які вже набрали чинності.
Водночас частина змін уже діє. З 24 червня 2026 року 10-відсоткове обмеження застосовується до кожного окремого підвищення ціни за одиницю товару, а змінювати її можна не частіше ніж раз на 90 днів. Виняток щодо періодичності встановлено для бензину, дизельного пального, природного газу та електроенергії. Оновлені правила у цій частині поширюються і на раніше укладені договори. Також змінено правила коригування ціни за індексами та іншими показниками, а з 24 серпня 2026 року діє значна частина нових вимог щодо локалізації.
Договори про закупівлю, укладені до 24 березня 2027 року, виконуватимуться до завершення строку їх дії, а зміни до них вноситимуться за правилами, що діяли до введення в дію нового Закону, тобто за Законом № 922-VIII у редакції станом на 23 березня 2027 року. Так само закупівлі, розпочаті до цієї дати, завершуватимуться за попереднім режимом.
Окремо слід враховувати воєнні правила. Особливості закупівель продовжать діяти протягом воєнного стану та 90 днів після його припинення або скасування. Після 24 березня 2027 року спеціальні правила вже визначатимуться Кабінетом Міністрів на підставі нового Закону. Тому ця дата означатиме перехід на нову законодавчу основу, але не обов’язково — на застосування Закону без спеціального воєнного регулювання.
Нові пороги та способи закупівель
Новий Закон змінює систему вартісних порогів. Основні вартісні пороги визначено в євро без ПДВ, а їх гривневий еквівалент розраховуватиметься за курсом НБУ станом на 1 січня.
Закупівлі поділяються на кілька вартісних рівнів, від яких залежить порядок їх проведення:
|
Вартість закупівлі |
Порядок проведення |
|
менше €2 тис. — товари та послуги; менше €5 тис. — роботи |
Можлива закупівля поза електронною системою без оприлюднення звіту |
|
€2–10 тис. — товари та послуги; €5–40 тис. — роботи; *для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, верхні межі цього сегмента становлять відповідно €20 тис. та €110 тис. |
Діє спрощений режим: зокрема, закупівля може здійснюватися поза електронною системою, але з оприлюдненням звіту, або через передбачені Законом електронні інструменти |
|
від €10 тис. до €140 тис. — товари та послуги; від €40 тис. до €5,404 млн — роботи |
Застосовуються способи закупівлі, передбачені Законом |
|
від €140 тис. — товари та послуги; від €5,404 млн — роботи |
Закупівля досягає європейського порогу: застосовуються додаткові вимоги для великих закупівель, зокрема щодо строків та оприлюднення інформації англійською мовою |
Водночас європейський поріг не є окремим способом чи процедурою закупівлі. Це вартісна межа, після досягнення якої Закон встановлює для закупівлі додаткові вимоги, покликані забезпечити ширшу, у тому числі міжнародну, конкуренцію.
Розширюється і набір закупівельних інструментів. Поряд із традиційними процедурами Закон передбачає, зокрема, інноваційне партнерство, конкурентну процедуру з переговорами, динамічні системи та електронний маркетплейс, спільні закупівлі й зарезервовані контракти. Для складних технологічних проєктів особливо важливими можуть стати інноваційне партнерство, яке дозволяє створювати та надалі закуповувати рішення, якого ще немає на ринку, і конкурентний діалог, що дає можливість обговорювати з учасниками умови майбутнього рішення, коли замовник не може самостійно визначити вимоги чи технічну специфікацію. Натомість конкурентна процедура з переговорами має обмежене застосування — насамперед після відкритих торгів, які не завершилися договором через невідповідність пропозицій або учасників. Зарезервовані контракти, які запрацюють після окремих законодавчих змін, своєю чергою, дозволятимуть обмежувати участь у закупівлі окремими категоріями підприємств, які працевлаштовують осіб з інвалідністю або інших осіб із додатковими гарантіями у сприянні працевлаштуванню.
Змінюється і механіка відкритих торгів: подання лише однієї тендерної пропозиції не є підставою для їх автоматичного скасування, а за обґрунтованим рішенням замовника торги можуть проводитися без електронного аукціону.
Динамічна система є новим для українського закупівельного законодавства інструментом, який за логікою нагадує рамкову угоду, але, на відміну від неї, залишається відкритим для приєднання нових кваліфікованих постачальників протягом усього строку її існування. Це постійно відкритий механізм: постачальники спочатку проходять кваліфікацію, а конкретні закупівлі надалі проводяться серед уже кваліфікованих кандидатів. Водночас відхилення заявки не позбавляє постачальника права усунути недоліки та подати її повторно.
Оцінка пропозицій: ціна, якість і альтернативні рішення
Новий Закон розширює можливості застосування нецінових критеріїв. Поряд із ціною замовник зможе враховувати, зокрема, якісні характеристики, гарантійне та сервісне обслуговування, експлуатаційні витрати, строк служби та екологічні показники. Критерії мають бути пов’язані з предметом закупівлі, давати об’єктивну перевагу замовнику або кінцевим користувачам та бути перевірюваними. Окремим критерієм залишається вартість життєвого циклу.
Для постачальника це означає, що краща гарантія, нижчі витрати на експлуатацію, швидший сервіс чи інші переваги продукту можуть безпосередньо впливати на результат закупівлі. Водночас такі переваги мають бути вимірюваними та підтвердженими відповідно до тендерної документації.
|
! ПЕРЕХІДНЕ ОБМЕЖЕННЯ ДО 31.12.2027 До 31 грудня 2027 року ціна має становити не менше 70% у відкритих торгах і закупівлях із використанням динамічної системи та не менше 40% — в інших способах закупівель. Після цієї дати Закон не встановлює фіксованої мінімальної ваги ціни. |
Контроль за ціною при цьому зберігається. Якщо найкраща пропозиція є аномально низькою, учасник повинен протягом одного робочого дня обґрунтувати її ціну. Ненадання такого обґрунтування тягне відхилення, а його неналежність може стати підставою для відхилення пропозиції.
Ще одна новела — «варіант», тобто альтернативна тендерна пропозиція. У закупівлях на рівні європейських порогів замовник може дозволити учаснику запропонувати інше технічне рішення, якщо воно відповідає встановленим мінімальним вимогам. Варіант може подаватися разом з основною пропозицією або самостійно, якщо це передбачено тендерною документацією, а його відхилення саме по собі не тягне відхилення основної пропозиції. Для технологічних, ІТ-, інженерних та інфраструктурних закупівель це створює можливість конкурувати не лише ціною, а й самим рішенням.
Гнучкішими стають і межі ціни пропозиції. Замовник може дозволити подання пропозицій вище очікуваної вартості, але допустимий відсоток перевищення має бути заздалегідь визначений у тендерній документації. Якщо такої можливості не передбачено або встановлену межу перевищено, пропозиція відхиляється.
Допуск і кваліфікація постачальників
Новий Закон зберігає загальну модель допуску до закупівлі, але деталізує її. Відсутність підстав для відмови учасник декларує в електронній системі, а підтвердні документи щодо окремих підстав подає лише переможець.
Більшість чинних підстав для відмови зберігається, але з’являються й нові ризики. Зокрема, підставою для відмови може стати конкурентна перевага, отримана постачальником під час попередніх ринкових консультацій або іншої участі у підготовці закупівлі, якщо її неможливо нейтралізувати іншим способом, а також конфлікт інтересів, який не може бути врегульований іншими заходами.
Перелік основних кваліфікаційних критеріїв істотно не змінюється: замовник і надалі може оцінювати обладнання та матеріально-технічну базу, людські ресурси, досвід аналогічних договорів і фінансову спроможність. Ключова новела — принцип пропорційності: такі вимоги мають бути пов’язані з предметом закупівлі й не виходити за межі необхідного для підтвердження здатності виконати договір. При цьому замість лише власних працівників Закон дозволяє враховувати й інших законно залучених осіб, а для робіт і послуг — підтверджувати обладнання та людські ресурси за рахунок спроможностей інших суб’єктів за умови документального підтвердження їх залучення.
Для великих закупівель фінансовий бар’єр може зрости. Якщо очікувана вартість не перевищує європейський поріг (€140 тис. для товарів і послуг, €5,404 млн для робіт), вимога до річного доходу не може перевищувати очікувану вартість; понад цей поріг — до двох очікуваних вартостей закупівлі. Вимоги до ресурсів і досвіду також можуть формуватися з урахуванням національних та міжнародних стандартів, але повинні залишатися пропорційними предмету закупівлі.
Посилюються й правила щодо технічних специфікацій. Вимоги до технології, виробничого процесу чи способу постачання повинні бути пов’язані з предметом закупівлі та пропорційні його вартості й цілям. Посилання на конкретну марку, виробника, патент чи походження допускається лише у виняткових випадках і має супроводжуватися словами “або еквівалент”, а якщо учасник не має таких маркувань, сертифікатів чи протоколів і не може отримати їх до дедлайну з незалежних від нього причин, він може подати технічний паспорт; доведення еквівалентності покладається на учасника. Для закупівель твердого палива, бензину, дизельного пального, природного та скрапленого газу, електроенергії за наявності відповідного національного стандарту замовник не зможе встановлювати вимоги до предмета закупівлі, яких такий стандарт не передбачає.
Окремі правила спрощують участь певних категорій постачальників. При закупівлі твердого палива, природного газу, скрапленого газу та електроенергії не застосовуватимуться кваліфікаційні критерії щодо обладнання, матеріально-технічної бази та людських ресурсів.
Тендерна пропозиція: виправлення невідповідностей і забезпечення
Звичний механізм 24 годин на виправлення невідповідностей зберігається, але новий Закон чіткіше визначає його межі. Якщо замовник виявляє помилки, відсутність інформації чи документів, він розміщує вимогу із зазначенням конкретних невідповідностей і того, що саме потрібно виправити.
Водночас усунути «недоліки» пропозиції після дедлайну можна не в усьому. Документи, що подаються для виправлення, загалом мають існувати станом на кінцеву дату подання пропозицій; виняток передбачено, зокрема, для документів, які формує сам учасник, та окремих випадків, пов’язаних із забезпеченням пропозиції. Не можна також змінювати сам предмет закупівлі чи його складові — кількість, найменування, марку, модель, технічні, якісні або кількісні характеристики. Вимогу про усунення невідповідностей замовник може розмістити щодо одного учасника лише один раз (крім випадків виконання рішення органу оскарження).
Щодо забезпечення тендерної пропозиції істотних змін немає: його граничний розмір залишається до 0,5% очікуваної вартості для робіт і до 3% — для товарів та послуг. Натомість для договорів про виконання робіт максимальний розмір забезпечення виконання договору зростає з 5% до 10% його ціни. Якщо забезпечення для робіт становить від 5% до 10%, воно може надаватися у формі банківської гарантії, гарантії іншої фінансової установи або договору страхування. Для товарів і послуг граничний розмір залишається 5%.
Субпідрядники та об’єднання учасників
Новий Закон детальніше регулює участь кількох виконавців. Замовник може вимагати, щоб учасник зазначив у пропозиції, яку частку договору (у відсотках ціни) він планує передати субпідряднику чи співвиконавцю, і надав відомості про нього незалежно від обсягу залучення. Також замовник може обґрунтовано обмежити максимальну частку робіт і послуг, що передаються на субпідряд, якщо це штучно не звужує конкуренцію. Для робіт і послуг тендерна документація в будь-якому разі має вимагати відомості про субпідрядників, яких планують залучити в обсязі не менше 20% ціни пропозиції.
Замовник перевіряє кожного субпідрядника і співвиконавця на наявність підстав для відмови. Якщо учасник підтверджує кваліфікацію (обладнання, матеріально-технічна база, персонал) спроможностями субпідрядника, залученого в обсязі від 20% ціни договору про роботи чи послуги, учасник уже у складі пропозиції подає щодо такого субпідрядника підтвердження відсутності підстав для відмови, а також документи, які зазвичай подає переможець. За договорами про роботи чи послуги генеральний підрядник до початку виконання повідомляє замовника про субпідрядників, а надалі — про зміни. Заміна субпідрядника потребує погодження замовника і стає обов'язковою, якщо щодо нього виявлено підстави для відмови.
Окремо Закон деталізує спільну участь у закупівлі: об’єднання може діяти, зокрема, на підставі договору про спільну діяльність або навіть документів про намір укласти такий договір для участі у конкретній закупівлі. Замовник не може вимагати від такого об’єднання створення певної організаційно-правової форми лише для подання пропозиції. Крім того, з 24 березня 2027 року створення та участь такого об’єднання у конкретній закупівлі не вважатимуться антиконкурентними узгодженими діями.
Оскарження: АМКУ, суд і динамічні системи
Базова модель оскарження зберігається: АМКУ залишається органом оскарження, а скарги подаються через електронну систему закупівель. Водночас новий Закон поширює цей механізм на нові закупівельні інструменти, зокрема рамкові угоди, зарезервовані контракти (після введення відповідних положень у дію), спільні закупівлі та динамічні системи закупівель. Натомість спори щодо відбору, який проводиться вже в межах укладеної рамкової угоди, вирішуються в судовому порядку.
Для динамічних систем встановлено окремі строки та порядок оскарження. Зокрема, умови другого етапу можна оскаржити не пізніше ніж за два дні до кінцевого строку подання пропозицій. Такі скарги за загальним правилом розглядаються АМКУ у спрощеному порядку — без обов’язкового виклику сторін. Важливо, що скаргу до АМКУ щодо динамічної системи можна подати лише після обов’язкового звернення до замовника та спливу строку на його відповідь, а для закупівель у межах динамічної системи з очікуваною вартістю не більше €10 тис. оскарження до АМКУ та моніторинг не застосовуються.
Спори щодо вже укладених публічних договорів, рамкових угод і договорів інноваційного партнерства, їх недійсності та відшкодування збитків розглядатимуться в судовому порядку.
Важлива новела стосується судового оскарження рішень АМКУ. Особа, яка оскаржила таке рішення до суду, повинна протягом наступного робочого дня після отримання інформації про відкриття провадження зазначити в електронній системі закупівель номер судової справи та інформацію про відкриття провадження. Для постачальників це означає більшу прозорість: у системі буде відображатися факт відкриття судового провадження та номер справи, що спростить подальше відстеження спору в судових реєстрах.
Публічний договір: нові можливості та ризики
Чинний Закон № 922-VIII передбачає закритий перелік випадків, коли після укладення договору можна змінювати його істотні умови. Новий Закон наближає цей підхід до європейської моделі: поряд із прямо дозволеними випадками запроваджується тест на те, чи є зміна договору суттєвою.
Без нової закупівлі Закон дозволяє, зокрема, зміну ціни за передбаченим договором механізмом, зменшення обсягів закупівлі, продовження строків через об’єктивні обставини, закупівлю додаткових товарів, робіт чи послуг у того самого постачальника в установлених межах, зміни через непередбачувані обставини та заміну постачальника внаслідок правонаступництва. Окремо Закон дозволяє документально обґрунтовану зміну ціни без нової закупівлі, якщо її розмір є меншим одночасно за 10% початкової ціни договору та за відповідний європейський поріг.
|
! ФОРМУЛУ ЗМІНИ ЦІНИ ТРЕБА ЗАКЛАСТИ В ДОГОВІР ЗАЗДАЛЕГІДЬ Для товарних постачальників особливо важливо, що новий Закон не відтворює звичного механізму, який дозволяє збільшувати ціну за одиницю товару до 10% у разі коливання його ринкової ціни. Для врахування ринкової динаміки ціна може змінюватися за формалізованими показниками: індексами цін, валютним курсом, біржовими котируваннями чи показниками міжнародних цінових агентств (з переліку, який затвердить Кабінет Міністрів), регульованими тарифами, середньозваженою ціною електроенергії на ринку «на добу наперед», зміною податків, системи оподаткування та іншими прямо визначеними Законом індикаторами. Ключова умова — чіткий та однозначний механізм такого перерахунку має бути закладений у договір ще при його укладенні. Для постачальників нафтопродуктів, природного газу та електроенергії це означає перехід від підтвердження ринкового коливання довідками до заздалегідь погодженої цінової формули. Якщо такої формули немає, можливості переглядати ціну договору у зв’язку зі звичайною ринковою динамікою будуть істотно обмежені. |
Водночас не будь-яку зміну можна легалізувати самим договором. Зміна є суттєвою, якщо вона могла б допустити до закупівлі інших учасників або змінити переможця, непередбачено змінює економічний баланс на користь постачальника, розширює предмет договору або фактично призводить до заміни постачальника поза передбаченими законом випадками. Якщо необхідна саме така зміна, договір доведеться розірвати та провести нову закупівлю.
Для постачальника це означає, що додаткові роботи, зміна моделі поставки чи цінова компенсація мають оцінюватися не лише з погляду наявності відповідного положення в договорі, а й з огляду на те, чи не змінює домовленість результат первісної конкуренції.
Ще дві практичні новели стосуються фінансування та предмета договору. По-перше, Закон прямо захищає факторинг: замовник не може заборонити відступлення постачальником права грошової вимоги, а зміна реквізитів у зв’язку з факторингом не є суттєвою зміною договору. Для бізнесу з довгими строками оплати це може стати додатковим інструментом фінансування оборотного капіталу.
По-друге, публічний договір буде нікчемним, якщо зазначений у ньому предмет закупівлі за кодом Єдиного закупівельного словника не відповідає товарам, роботам чи послугам, які фактично закуповуються. Тому виконання договору має залишатися в межах предмета, за яким проводилася закупівля.
|
! ПІДПИСАННЯ ДОГОВОРУ НЕ ЗАКРИВАЄ ПИТАННЯ ДОПУСКУ Новий Закон запроваджує ще один важливий ризик: якщо вже під час виконання договору з’ясується, що на момент його укладення постачальник мав бути відсторонений від закупівлі за однією з підстав статті 21, замовник зобов’язаний достроково розірвати договір. Отже, перемога у закупівлі та підписання договору не означають, що питання відповідності постачальника вимогам допуску остаточно закрите. Якщо порушення існувало на момент укладення договору, але було виявлене пізніше, воно може призвести до його дострокового припинення. |
У цілому реформа не просто розширює інструментарій публічних закупівель, а певною мірою змінює саму логіку конкуренції за публічний контракт. Її «малою революцією» можна назвати значно чіткіше закріплення якості як складової оцінки пропозицій: постачальник отримує можливість конкурувати не лише ціною, а й характеристиками самого продукту, сервісом, строком служби, експлуатаційними витратами та іншими вимірюваними перевагами. Водночас більша гнучкість означає і більший простір для рішень замовника — від вибору критеріїв та їх ваги до визначення допустимих альтернативних рішень і оцінки змін договору. Тому для постачальника важливішою стає робота ще до подання пропозиції: аналіз тендерної документації, участь у ринкових консультаціях, звернення за роз’ясненнями та своєчасне оскарження дискримінаційних чи інших неправомірних умов.
Остаточно оцінити, як працюватиме нова система на практиці, поки зарано. Основний масив положень Закону вводиться в дію лише 24 березня 2027 року, а для реалізації багатьох його механізмів ще мають бути прийняті та оновлені підзаконні нормативно-правові акти. Значення матимуть і налаштування електронної системи, і практика замовників, АМКУ та контролюючих органів, яка сформується вже після запуску нової моделі. Тому частина питань неминуче прояснюватиметься лише з часом. Але саме через масштаб змін готуватися до них варто вже зараз.




