 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У 2026 році в Україні зроблено черговий крок до впорядкування ціноутворення у будівництві, особливо коли йдеться про використання державних коштів. Відповідні зміни пов’язані з набранням чинності нової кошторисної норми — Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси (далі — Настанова), затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.03.2026 № 591.
Цей документ встановлює єдиний підхід до формування вартості матеріальних ресурсів та деталізує процедуру аналізу цін, що має ключове значення для обґрунтованості кошторисної вартості будівництва.
Прийняття Настанови передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512, яка визначила, що порядок аналізу цін та функціонування відповідної бази даних має встановлюватися саме кошторисними нормами. На виконання цієї вимоги і було затверджено нову Настанову, яка набула чинності 25.03.2026. Документ є складовою системи ціноутворення у будівництві та застосовується разом з іншими кошторисними нормами.
Настанова визначає порядок проведення аналізу цін під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення. Її дія поширюється на об’єкти, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Водночас зазначу, що документ не застосовується при визначенні вартості будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування.
Однією із ключових особливостей є чітко визначена обов’язковість застосування Настанови. Вона є обов’язковою у випадках, коли будівництво здійснюється із залученням державних коштів. Це означає, що замовники зобов’язані проводити аналіз цін відповідно до встановлених правил, а всі розрахунки повинні бути підтверджені належними документами. Якщо ж будівництво фінансується з інших джерел, застосування Настанови можливе лише за умови, що це передбачено договором.
Згідно з Настановою, аналіз цін є процесом збору, обробки та систематизації інформації про вартість матеріальних ресурсів, що використовуються у будівництві. Фактично це інструмент підтвердження того, що ціни, закладені у кошторис, відповідають ринковим умовам і є економічно обґрунтованими. При цьому враховується не лише відпускна ціна матеріалу, а й транспортні та заготівельно-складські витрати, що формують так звану поточну ціну ресурсу.
Окремо варто детальніше зупинитися на самому процесі аналізу цін, оскільки саме він є ключовим інструментом підтвердження обґрунтованості вартості матеріальних ресурсів у будівництві.
Аналіз цін — це не формальна процедура збору комерційних пропозицій, а системна робота, яка передбачає перевірку ринку, зіставлення умов постачання та оцінку достовірності отриманої інформації. При його проведенні важливо не лише зібрати необхідну кількість цінових пропозицій, а й переконатися в їх актуальності, відповідності технічним вимогам та реальності виконання умов поставки.
Особливу увагу слід приділяти тому, щоб пропозиції були зіставними: однакові або еквівалентні матеріали, однакові одиниці виміру, зрозумілі умови доставки та оплати. Крім того, аналіз цін передбачає врахування логістичних факторів, адже вартість транспортування може суттєво впливати на кінцеву ціну ресурсу. У практичній роботі замовнику важливо також фіксувати джерела отриманої інформації, зберігати підтвердні документи та, за потреби, надавати обґрунтування вибору тієї чи іншої цінової пропозиції. Отже, якісно проведений аналіз цін дозволяє не лише правильно сформувати кошторис, а й мінімізувати ризики зауважень під час перевірок та забезпечити прозорість використання коштів.
Проведення аналізу цін починається з формування переліку матеріальних ресурсів. Такий перелік складається на різних етапах реалізації проєкту: під час підготовки інвесторської кошторисної документації, при формуванні договірної ціни, а також у процесі взаєморозрахунків за виконані роботи. У ньому зазначаються найменування ресурсів, їхні коди, одиниці виміру, обсяги та орієнтовна вартість.
Важливим елементом є розподіл матеріальних ресурсів на ціноутворюючі та неціноутворюючі.
До ціноутворюючих належать ті ресурси, які формують близько 60 відсотків загальної вартості (фарба, бетон, цемент тощо). Саме для них встановлюються більш жорсткі вимоги до аналізу цін. Інші ресурси вважаються неціноутворюючими і можуть аналізуватися за спрощеною процедурою.
Аналіз цін здійснюється окремо для кожного матеріального ресурсу. Для ціноутворюючих ресурсів необхідно отримати не менше трьох цінових пропозицій від виробників, імпортерів або їх офіційних представників. У разі якщо отримати таку кількість пропозицій неможливо, це має бути належним чином обґрунтовано.
Для неціноутворюючих ресурсів допускається використання інформації з відкритих джерел, електронної системи закупівель та інших доступних джерел, і навіть однієї цінової пропозиції може бути достатньо.
Водночас аналіз цін проводиться за умови забезпечення порівнянності матеріальних ресурсів за їх якісними та технічними характеристиками, тобто для однакових або еквівалентних матеріалів. На етапі складання інвесторської кошторисної документації може враховуватися необхідний обсяг постачання матеріальних ресурсів, а під час складання та узгодження договірної ціни, а також при проведенні взаєморозрахунків за динамічною договірною ціною додатково враховуються обсяги постачання, строки поставки та умови оплати.
Настанова також визначає суб’єктів, відповідальних за проведення аналізу цін. Ними є замовник та підрядник. Замовник здійснює аналіз під час складання кошторисної документації, узгодження договірної ціни та приймання виконаних робіт. Підрядник, у свою чергу, проводить аналіз у випадках, коли він відповідає за підготовку документації або формування договірної ціни.
Результати аналізу цін оформлюються у вигляді звіту. У ньому зазначається інформація про матеріальні ресурси, джерела отримання цін, постачальників, рівень цін та, за потреби, обґрунтування. Такий звіт створюється в електронній формі або, до повноцінного запуску відповідної системи, у паперовому вигляді. Важливо, що строк дії звіту обмежений і становить не більше трьох місяців, що вимагає регулярного оновлення інформації.
Отримані результати використовуються при формуванні кошторисної документації, визначенні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків. Базовим підходом є визначення середньої ціни на основі отриманих цінових пропозицій. У подальшому важливу роль відіграватиме база даних цін, яка стане орієнтиром для перевірки обґрунтованості вартості матеріалів.
Запровадження Настанови має суттєве практичне значення. Воно уніфікує підходи до ціноутворення, забезпечує прозорість формування вартості матеріалів, зменшує ризики порушень та посилює контроль у сфері будівництва.
Для замовників і підрядників це означає необхідність більш відповідального підходу до формування кошторисів та підтвердження кожної закладеної ціни.
У підсумку можу сказати, що нова Настанова формує чітке правило роботи: будь-яка ціна в будівництві, особливо якщо використовуються державні кошти, повинна бути не лише визначена, а й належно обґрунтована та підтверджена (ДАСУ обов'язково запитає це).
Вдалого формування цін на матеріальні ресурси без помилок і порушень!