Наприкінці травня 2026 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон України «Про публічні закупівлі» - це стало одним із важливих етапів реформування національної системи закупівель у контексті європейської інтеграції. Метою закону є гармонізація українського законодавства з правом Європейського Союзу, насамперед з положеннями Директиви 2014/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року про державні закупівлі. Його ухвалення є важливою складовою виконання Україною своїх міжнародно-правових зобов’язань у рамках переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Новий закон запроваджує комплексну реформу правової бази, що регулює державні закупівлі. Зокрема, він передбачає запровадження нових інструментів закупівель, зокрема динамічних систем закупівель на Prozorro Market, інноваційних партнерств, спільних закупівель, вдосконалених підходів до оцінки тендерних пропозицій та механізму альтернативних тендерних пропозицій (варіантів). Окрім того, новий закон має на меті замінити значну кількість підзаконних актів, прийнятих у період дії воєнного стану, та забезпечити єдині, прозорі й передбачувані правила проведення закупівель.
При цьому законодавчий орган передбачив тривалий перехідний період. Положення нового закону набудуть чинності через дев’ять місяців після його офіційного опублікування. Протягом цього часу державні закупівлі регулюватимуться відповідно до чинного Закону України «Про державні закупівлі» та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг замовниками у період дії воєнного стану», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 року.
Відносно одним із найважливіших нововведень нового Закону є розширення переліку процедур закупівель. Поряд з відкритими та обмеженими тендерами, а також рамковими угодами законодавці запровадили низку нових механізмів, які вже давно використовуються в європейській практиці. Зокрема, процедура інноваційного партнерства дозволяє замовнику замовити розробку інноваційного продукту або технологічного рішення, яке ще не доступне на ринку, з подальшим придбанням результату без проведення нової конкурентної процедури.
Процедура переговорних закупівель, як і раніше, є винятковим способом укладення договору без проведення відкритого тендеру, що застосовується лише у випадках, прямо передбачених законом. Водночас нова редакція Закону додатково надає можливість застосування цієї процедури під час укладення договорів з керованим доступом.
Особливої уваги вартує введення поняття альтернативних тендерних пропозицій (варіантів), що є новим для національного законодавства у сфері публічних закупівель. Згідно із Законом, варіант – це альтернативна пропозиція щодо предмета закупівлі, яку може подати учасник процедури закупівлі за умови, що така можливість прямо передбачена в тендерній документації.
Відповідно до статті 26 нового Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення конкурентної процедури закупівлі, орієнтовна вартість якої дорівнює або перевищує порогові значення, визначені в частині 3 статті 13 Закону, замовник має право передбачити в тендерній документації можливість подання учасниками альтернативних пропозицій. У такому випадку замовник зобов’язаний визначити мінімальні вимоги до варіантів, порядок їх подання та інші критерії, необхідні для їх належної оцінки.
Однак кожен учасник може подати лише один варіант. Альтернативну пропозицію можна подати разом з основною пропозицією або окремо, якщо це допускається вимогами тендерної документації. Обов’язковою умовою є те, щоб технічні характеристики варіанту відрізнялися від характеристик основної пропозиції, але повністю відповідали мінімальним вимогам, встановленим замовником. Крім того, запропонований варіант повинен бути безпосередньо пов’язаний з предметом закупівлі.
Запровадження механізму альтернативних пропозицій є логічним наступним кроком у приведенні українського законодавства у відповідність до європейських стандартів у сфері державних закупівель. Надання учасникам права пропонувати альтернативні технічні, технологічні або організаційні рішення допоможе розширити конкуренцію, стимулювати інновації та дозволить замовникам обирати економічно найвигідніші пропозиції не лише на основі ціни, а й з урахуванням ефективності запропонованих рішень.
Водночас використання альтернативних тендерних пропозицій не матиме обов’язкового характеру. Застосування цього механізму залежатиме від розсуду замовника, який самостійно визначатиме доцільність його застосування шляхом включення відповідних положень до тендерної документації. Такий підхід забезпечує баланс між принципом гнучкості процедур закупівель та необхідністю дотримання принципів прозорості, відкритості та недискримінації учасників. Практичне впровадження нових механізмів закупівель забезпечуватиметься, зокрема, через авторизовані електронні майданчики, такі як e Lot , які надаватимуть замовникам і учасникам доступ до оновленого функціоналу електронної системи публічних закупівель.
Отже, інститут альтернативних пропозицій є одним із найперспективніших нововведень нового Закону України «Про публічні закупівлі». Його ефективне практичне застосування має потенціал для посилення конкуренції, стимулювання інновацій, заохочення більш раціонального використання бюджетних коштів та наближення національної системи публічних закупівель до європейських стандартів. Водночас успіх цього механізму значною мірою залежатиме від якості тендерної документації, чіткості нормативно-правових положень та належного технічного впровадження відповідної функціональності в електронній системі державних закупівель Prozorro.