У видавничому бізнесі, медіа та цифровому середовищі постійно створюються збірники:
- літературні та наукові — антології, хрестоматії, збірки вибраних творів одного автора, енциклопедії, словники,
- періодичні видання (кожен номер газети та журналу є складеним твором, який об'єднує статті, інтерв'ю, фото та ілюстрації різних авторів під загальною концепцією редакції),
- цифрові: бази даних (якщо добір або розташування даних є оригінальним і творчим) та вебсайти (поєднання текстового контенту, дизайну, програмного коду та графіки).
Збірник є результат роботи з упорядкування (добір та/або розташування) творів чи інших матеріалів. У зв’язку з тим, що упорядкування збірника може здійснюватися людиною або штучним інтелектом (ШІ), існує два сценарії створення збірника.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Перший сценарій. Композицію збірника визначає людина. У цьому випадку збірник є складеним твором, тобто об’єктом авторського права.
Другий сценарій. Композицію збірника формує ШІ. У цьому випадку збірник є неоригінальним об’єктом, утвореним у результаті функціонування комп’ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи в його утворенні.
Застереження. У зв’язку з тим, що в роботі над статтею використовувався ШІ (сервіс Deepseek), то тексти, згенеровані ШІ, виділено курсивом, що дозволяє відокремити їх від текстів, створених автором.
Зупинимося на першому сценарії створення збірника творів чи інших матеріалів.
Відомо, що збірник є складеним твором (ст. 18 Закону України «Про авторське право і суміжні права» — далі Закон про авторське право), який є результатом творчої праці з упорядкування (добір та/або розташування) творів чи інших матеріалів.
Охороні підлягає композиція збірника — результат творчого добору та/або розташування матеріалів, тобто спосіб поєднання елементів, виражений у структурі збірника. Саме цей спосіб поєднання елементів і становить творчий внесок упорядника, який перетворює простий набір матеріалів на об’єкт авторського права.
Уявіть собі дві однакові бібліотеки. В одній книзі розставлені за алфавітом (технічна робота), а в іншій — підібрані за складними концепціями, де перехід від однієї книги до іншої формує нове розуміння теми.
Композиція — це «архітектура» збірника: те, як упорядник розміщує матеріали, щоб вони утворювали єдине змістовне ціле. Вона проявляється через:
- принцип добору (за темою, жанром, історичним періодом, ідеєю тощо);
- порядок розташування (хронологія, контраст, розвиток, ускладнення);
- змістові зв’язки (діалог, порівняння, полеміка між матеріалами);
- структурні елементи (розділи, блоки, вступи, коментарі, примітки).
Чому це важливо?
Тому що порушенням авторського права є не лише копіювання збірника як цілого, а й відтворення або інше використання його оригінальної композиції — тобто добору та/або розташування матеріалів.
Отже, охороняється не сам процес упорядкування, а втілена унікальна структура як результат творчої діяльності.
Для кращого розуміння можна використати архітектурну аналогію.
Матеріали збірника — це цегла, яку можна вільно використовувати. Але композиція — це креслення будинку. Якщо інша особа використає інші матеріали, але відтворить ту саму структуру, вона відтворить і творчий результат упорядника.
Якщо казати про збірник, то цеглою, з яких вона побудована, є вірші, статті, фотографії, статистичні дані тощо.
Отже, якщо окремі тексти — це цегла, то композиція — це креслення, за яким з цих цеглин будують будинок.
Потрібно зазначити, що крім композиції охороняються ще назва збірника, якщо вона оригінальна, і авторські тексти упорядника (передмова, коментарі, примітки, аналітичні огляди тощо). Дизайн та оформлення збірника теж може охоронятися, наприклад оригінал макет видання.
Розташування тексту та ілюстрацій на сторінці видання, інфографіка, унікальні таблиці є результатом праці верстальника та охороняються окремо як твір графічного дизайну.
Отже, збірник має багаторівневу охорону (композиція, авторські тексти упорядника, назва, оформлення).
Переходимо до п’яти ключових положень законодавства України про авторське право щодо складених творів.
1. Автором складеного твору є упорядник, який здійснив творче упорядкування (добір та/або розташування) творів чи інших матеріалів у складеному творі.
2. Упоряднику належить авторське право на здійснене ним добір та/або розташування творів або інших матеріалів, якщо таке упорядкування є результатом творчої діяльності.
Упоряднику належать майнові права на збірник: право на використання твору та право дозволяти та забороняти його використання (ст. 12 Закону про авторське право).
При укладенні договорів з упорядником щодо збірника необхідно враховувати:
- чи є упорядник одночасно автором передмови та інших текстів;
- статус упорядника: фізична особа чи ФОП (у зв’язку з тим, що ФОП 3 групи не може включати роялті до доходів, то з ним не укладаються ліцензійний договір та договір замовлення, за яким надається ліцензія) (про договірні відносини з автором – підприємцем можна дізнатися з відео);
- чи є збірник службовим твором, наприклад, створеним у межах трудових обов’язків упорядника (у такому разі майнові права на збірник можуть належати роботодавцю).
Про перехід майнових прав на службові твори до роботодавця є стаття «Про автоматичний перехід майнових прав на службові твори до роботодавця» (Юридична Газета online від 07.01.2026).
Детальніша інформація про договірні відносини з автором службового твору на відео.
Не потрібно забувати, що в упорядника є немайнові права на збірник.
3. Упорядник здійснює свої права, за умови дотримання ним прав суб’єктів авторського права щодо кожного з творів, включених до складеного твору.
Це означає, що упорядник повинен використовувати у збірнику твори інших авторів у період їх охорони авторським правом згідно з дозволом (ліцензії) або вільно (ст. 22–28 Закону про авторське право).
4. Авторське право упорядника складеного твору не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійне упорядкування тих самих творів для створення інших складених творів.
Це означає, що будь-хто може створити інший збірник, використовуючи ті ж самі твори, однак підбір та/або розташування цих творів повинен бути іншим.
5. Суб’єкти авторського права, твори яких включено до складеного твору, зберігають власні майнові права на такі твори щодо їх окремого використання від складеного твору, якщо інше не передбачено договором з упорядником складеного твору.
Щоб не втратити цього права, автори та інші суб’єкти авторського права на твори, які включені до складеного твору, понині ретельно вивчати договір з упорядником збірника.
Є цікава інформація щодо використання збірника для підтвердження авторства на сотні та тисячі творів, наприклад на фотографічні твори. Для цього треба зареєструвати авторське право не на окремі твори, а на збірник творів.
Про порядок реєстрації такого збірника є відео.
Другий сценарій створення збірника творів чи інших матеріалів.
Збірник, згенерований ШІ — це неоригінальний об’єкт, що виникає внаслідок автоматизованого добору та/або розташування матеріалів без творчого внеску людини.
За цим сценарієм підбір та розміщення творів та інших матеріалів виконає ШІ.
Я доручив цю роботу Deepseek.
Творами, які впорядковуються ШІ, є мої статті, які були опубліковані в період з 1996 по 2026 рік. Це приблизно 300 статей, перелік яких на сайті «Територія інтелектуального капіталізму». Статті згруповані по виданнях.
Мною запропонована наступна назва збірника: «Еволюція контенту: від авторського права до права особливого роду». Ця назва збірника є об’єктом авторського права, оскільки є оригінальною.
Кілька слів про право особливого роду
Право особливого роду – це правовий режим охорони неоригінальних об’єктів, згенерованих комп’ютерною програмою.
Неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою — це об’єкт, що утворений у результаті функціонування комп’ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цього об’єкта (ч. 1 ст. 33 Закону про авторське право).
Про правове поле, на якому народжуються і використовуються об'єкти, згенеровані ШІ, можна дізнатися зі статті «Авторське право або право особливого роду: правовий статус об’єктів, згенерованих штучним інтелектом» (Юридична Газета online від 15.04.2025).
Про відмінність об’єкта, згенерований ШІ, від твору можна дізнатися з відео.
А тепер ключове запитання: чи вважається такий збірник складеним твором?
Якщо добір і розташування статей виконує ШІ без творчого внеску людини, виникає зовсім інший результат: такий збірник стає неоригінальним об’єктом, згенерованим ШІ.
Для впорядкування збірника статей я звернувся до Deepseek з наступним запитом (промптом).
«Підготуй збірник моїх статей з назвою "Еволюція контенту: від авторського права до права особливого роду". Перелік моїх статей тут. Розроби композицію збірника, запропонуй порядок розміщення статей, покажи зв’язок між статтями, запропонуй структуру елементів збірника».
Розглянемо результати цього експерименту.
Deepseek запропонував наступну структуру видання: «Збірник побудовано за тематично-хронологічним принципом, що дозволяє простежити еволюцію поглядів автора та розвиток законодавства. Кожен розділ відкривається короткою анотацією, яка пояснює ключову ідею та зв’язок між статями». Deepseek запропонував 6 розділів збірника. У кожному розділі розмістив певні статті.
З повною версією збірника «Еволюція контенту: від авторського права до права особливого роду», утвореного Deepseek, можна ознайомитися тут.
З детальним розбором збірника, згенерованого Deepseek, можна дізнатися з відео.
У зв’язку з тим, що в утворенні таких неоригінальних об’єктів можуть брати участь наймані працівники підприємств, то треба знати про умови переходу майнових прав на неоригінальний об’єкт, згенерований ШІ за запитом найманого працівника.
Про це у статті «AI-контент від працівника: як роботодавцю не втратити права на результат» (Юридична Газета online від 19.01.2026).
Важливий момент: на відміну від збірника, який є неоригінальним об’єктом, передмова, вступне слово, анотації, післямова є об’єктами авторського права, якщо написання цих текстів здійснювалося без залучення ШІ. Такі тексти є літературними творами.
Висновки
Якщо людина самостійно визначає композицію збірника, тобто порядок підбору статей, структуру і логіку їх розташування, а ШІ використовує лише як інструмент, то такий збірник може бути визнаний складеним твором. Тобто такий збірник буде об’єктом авторського права.
Якщо композицію збірника формує ШІ, то збірник є неоригінальним об’єктом, утвореним у результаті функціонування комп’ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи в його утворенні.
Такий збірник охороняється правом особливого роду.
У такого збірника відсутній автор.
Майнові права на такий збірник визначаються законом і можуть належати правомірному користувачу ШІ.
Повний перелік суб’єктів права особливого роду на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою, є у ч. 2 ст. 33 Закону про авторське право.
Обсяг майнових прав суб’єкта права особливого роду на неоригінальний об’єкт збігається з майновими правами суб’єкта авторського права на твір і визначається статтею 12 Закону про авторське право, тобто суб’єкт права особливого роду має:
- право використовувати неоригінальні об’єкти будь-яким способом (способами);
- виключне право дозволяти або забороняти використання неоригінальних об’єктів іншими особами.
Застереження: для створення і використання збірника (хай то складений твір або неоригінальний об’єкт) потрібно мати дозвіл від авторів або інших правовласників творів, які використовуються у збірнику, якщо твори охороняються авторським правом.