Що посієш — те й пожнеш
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Українське прислів’я
Мало створити твір, потрібно ще вміти заробити на ньому гроші. Є дві основні частини успішного введення твору в цивільний обіг: знання авторського права і договірних відносин.
Відомо, що без знань авторського права складно укласти гарний договір. Авторам, спадкоємцям автора та іншим суб’єктам авторського права потрібно хоча б орієнтуватися в авторському праві.
Для підняття рівня знань у сфері авторського права рекомендую бліцінформацію про авторське право, яка викладена у вигляді 21 аксіоми авторського права ("Юридична Газета" від 24.10.2024).
А у статті дамо відповідь на запитання: який договір може укласти автор, спадкоємець автора або інший суб’єкт авторського права із користувачем твору — видавцем, власником сайту, замовником та іншими фізичними і юридичними особами?
Потрібно зазначити, що вибір договору залежить від мети сторін договору, оскільки саме вона визначає правову конструкцію договору.
Розглянули 12 правочинів щодо розпорядження майновими правами на твір.
У зв’язку з тим, що будь-який договір про розпорядження майновими правами включає ліцензію, то насамперед зупинимося на ліцензії.
Ліцензія – це дозвіл на використання твору в певній обмеженій сфері (ст. 1108 ЦК України). Сфера використання твору включає конкретні права, що надаються за договором, способи використання, територія та строк, на які надаються права тощо.
Особа, яка надає іншій особі ліцензію, називається ліцензіар. Особа, яка отримує ліцензію, називається ліцензіат.
Ліцензія на використання твору може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Детальна інформація про види ліцензій, публічну та вільну ліцензії на відео 1.
Переходимо до договорів про розпорядження майновими правами на твір, якими є договір про передання (відчуження) майнових прав на твір, ліцензійний договір, субліцензійний договір, договір замовлення.
Спілкуючись з авторами та користувачами творів, я неодноразово чую, що між ними укладаються договори в усній формі. Укладаючи договір в усній формі, сторони договору забувають, що в усній формі можуть укладатися тільки договори про використання твору в періодичних виданнях (газетах, журналах, електронних засобах масової інформації тощо).
Усі інші договори укладаються в письмовій (електронній) формі. У разі недодержання письмової (електронної) форми договору щодо розпоряджання майновими правами на твір такий договір є нікчемним, тобто таким, що не породжує ніяких прав і обов’язків у сторін договору. Можна вважати, що такий договір взагалі не укладався.
У зв’язку з тим, що усний договір про використання твору не в періодичних виданнях є нікчемним, то автори або інші суб’єкти авторського права і користувачі, укладаючи такий договір, дуже ризикують, оскільки автор може не отримати винагороди, а користувачу практично неможливо довести факт наявності майнових прав на твір.
Про ризики усного договору на відео 2.
Зупинимося на видах договорів про розпорядження майновими правами на твір.
1. Договір про передання (відчуження) майнових прав на твір (ст. 1113 ЦК України).
За договором одна сторона (суб’єкт авторського права) передає другій стороні частково або в повному складі майнові права на твір відповідно до визначених договором умовах. Предметом договору про передання майнових прав не можуть бути об’єкти та майнові права, яких не існувало на момент укладання договору.
Потрібно зазначити, що цей договір може стати справжньою пасткою для автора або іншого суб’єкта авторського права. Автор, спадкоємець автора та інший суб'єкт авторського права, передаючи майнові права на твір, втрачає будь-яку можливість заробляти на творі в майбутньому. Ні роялі, ні будь-якої іншої винагороди від використання твору. Це як продати квартиру або машину.
Про умови цього договору можна дізнатися із відео 3 та ознайомитися зі зразком такого договору.
2. Ліцензійний договір (ст. 1109 ЦК України).
Ліцензійного договору є найпоширенішою угодою між суб’єктами авторського права і користувачами творів. За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта авторського права визначеним способом (способами) упродовж певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання твору, якщо інше не встановлено договором. Це як здати квартиру в оренду.
Ліцензійний договір укладається на твори, які вже створені.
З відео 4 можна дізнатися про умови ліцензійного договору та ознайомитися зі зразком такого договору.
3. Субліцензійний договір.
Субліцензійний договір за своєю правовою природою є ліцензійним договором, укладеним не суб’єктом авторського права, а ліцензіатом у межах повноважень, отриманих за основною ліцензією. Тому субліцензійний договір підпорядковується правилам ліцензійного договору.
За субліцензійним договором дозвіл на використання твору є субліцензією, яка не може виходити за межі ліцензії.
Укласти субліцензійний договір — це як пройти мінним полем: один неправильний крок, і втрати неминучі. Ви втрачаєте контроль над своїм твором, правами та прибутком. Твір може опинитись на піратському сайті, а прибуток — у чужій кишені.
З відео 5 дізнатися про умови сублійцензійного договору.
4. Договір замовлення (ст. 1112 ЦК України).
За договором замовлення одна сторона (творець — письменник, художник, програміст тощо) зобов'язується створити твір відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк. Разом із твором замовнику надаються майнові права на твір.
За договором замовлення виплачується два види винагороди: за створення твору і за передачу майнових прав або за надання ліцензії.
З відео 6 можна дізнатися про умови договору замовлення та ознайомитися зі зразком такого договору.
Тепер перейдемо до умов договір, які укладаються з авторами, які мають особливий статус: автор-підприємець та автор-найманий працівник.
Договір з автором-підприємцем
Зазвичай авторами, які реєструються підприємцями, є програмісти, художники, дизайнери, перекладачі, архітектори та інші автори, які займаються творчою діяльністю на постійній основі. Основною причиною реєстрації автора підприємцем є мінімізація податків.
Однак мало хто знає, що роялті (винагорода за використання твору) не включається в доходи підприємця, платника єдиного податку. Обмеження щодо роялті накладають обмеження на договірні відносили з автором-підприємцем.
З таким автором можна укладати тільки договір про передання (відчуження) майнових прав на твір та договір замовлення, за яким передаються (відчужуються) майнові права на твір. Ліцензійний та субліцензійний договори з автором-підприємцем не укладаються.
Детальна інформація про договірні відносини з автором-підприємцем на відео 7.
Договір з автором службового твору
Деякі автори створюють твори в період роботи за наймом. Ці твори є службовими.
Службовий твір — твір, створений працівником у зв’язку з виконанням обов’язків за трудовим договором (контрактом) (п. 55 ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX від 1 грудня 2022 р.).
Потрібно зазначити, що в житті службових творів є три періоди, в кожному з яких майнові права на службові твори можуть належати автору, роботодавцю автора, автору і роботодавцю спільно. Про це необхідно знати, щоб не залишитися біля розбитого корита.
Інформація про належність майнових прав на службові твори, про перехід майнових прав від автора до роботодавця на відео 8. Там є зразок наказу про створення службового твору та повідомлення про його створення.
Настав час зупинитися на договірних відносинах з автором твору, створеного з використанням штучним інтелектом (ШІ).
Поява штучного інтелекту призвела до того, що багато авторів стали використовувати в літературних творах тексти, малюнки та інші об'єкти, згенеровані ШІ. Ці особливості треба враховувати в договорі.
У зв’язку з тим, що майнові права на використання таких літературних творів надаються за ліцензійним договором, то договір потрібно доповнити умовами, які дозволяють звести до мінімуму порушення прав на об'єкти, згенеровані ШІ.
На відео 9 є аналіз правового поля, на якому народжуються і використовуються об'єкти, згенеровані ШІ, та дається перелік умов, які треба включати до ліцензійного договору.
У деяких випадках договір про розпорядження майновими правами може бути елементом змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).
У змішаному договорі обов'язково мають бути визначені істотні умови кожного договору, який є елементом змішаного договору. Прикладами змішаних договорів можуть бути договори, які укладаються з юридичною особою, відповідно якого розробляється комп’ютерна програма або архітектурний проєкт.
Такий договір є змішаним договором, оскільки містяться елементи різних договорів, а саме договору про виконання робіт і договору про розпорядження майновими правами на твір.
Приклади змішаного договору є на відео 10.
Зустрічаються ситуації, коли сторони мають бажання укласти договір про розпорядження майновими правами на твір, але через деякі причини не можуть це зробити. Наприклад, видавництво має бажання отримати ліцензію на використання твору, який ще не створений, а договір замовлення укладати сторони не хочуть.
Для такої ситуації підходить попередній договір (ст. 635 ЦК України).
Попередній договір — це домовленість сторін, за якою вони зобов'язуються впродовж певного строку (або в певний термін) укласти основний договір у майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором.
Основним договором може бути договір про розпорядження майновими правами на твір, а саме договір про передачу (відчуження) майнових прав, ліцензійний або субліцензійний договір.
З відео 11 можна дізнатися про умови попереднього договору. Наводиться зразок попереднього договору про укладання ліцензійного договору.
Декілька слів про опціон на укладання договору про розпорядження майновими правами на твір.
У практиці розпорядження майновими правами виникають ситуації, коли видавець хоче зарезервувати право придбати ліцензію чи майнові права на твір, але ще не впевнений, чи це йому потрібно (наприклад, очікує результатів аналізу ринку).
У цьому випадку укладається опціонний договір, за яким одна сторона (потенційний набувач майнових прав на твір або ліцензіат) отримує від іншої сторони (автора або іншого суб’єкта авторського права) право укласти в майбутньому у визначений термін основний договір, а саме договір про передання (відчуження) майнових прав на твір або ліцензійний договір.
За таким договором потенційний набувач майнових прав на твір або ліцензіат має право укласти договір, але не зобов'язаний це робити. Зазвичай за надання опціону сплачується певна сума коштів, яка не повертається, якщо майбутній набувач майнових прав або ліцензіат вирішить не укладати основний договір.
З відео 12 можна дізнатися про умови опціонного договору. Наводиться зразок опціонного договору на укладання ліцензійного договору.
Ми розглянули 12 правочинів щодо розпорядження майновими правами на твір. Діло за малим: вибрати договір під свої потреби.