За даними Єдиного державного реєстру, лише за перше півріччя 2025 року в Україні було зареєстровано понад 18 тисяч нових компаній. Звісно, цифри значно менші, порівняно з 2021 роком: за перше півріччя якого відкрилося понад 29 тисяч проєктів, однак, враховуючи контекст повномасштабної війни, показники досить вражаючі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Безперечно, якщо компанія стрімко прогресує, на певному етапі свого розвитку в неї може виникнути ідея-фікс, яка полягатиме в пошуку нових ринків збуту власних товарів. Не секрет, що мова йде про продаж власних товарів та послуг за кордон.
Перш ніж перейти до суті питання, варто наголосити на очевидному: кожен відповідальний власник бізнесу має усвідомлювати необхідність правового захисту своєї компанії. Це означає своєчасну реєстрацію торговельної марки, оформлення патентів на винаходи, закріплення авторських прав – тобто весь комплекс заходів щодо охорони інтелектуальної власності. На жаль, практика свідчить, що далеко не всі підприємці приділяють цьому належну увагу.
З’єднавши попередні абзаци воєдино, ми отримуємо захищений бізнес, який би хотів займатися підприємницькою діяльністю в країнах інших, ніж Україна. Для цього, окрім врахування рентабельності, логістики та положень Законів України «Про міжнародне приватне право», «Про ЗЕД», варто також задуматися над захистом належних компанії прав на об’єкти права інтелектуальної власності (ОПІВ). Власне, цьому і сприяє Державна митна служба України, шляхом внесення відповідних даних до митного реєстру ОПІВ.
Для чого був створений та функціонує реєстр
Митний реєстр – це інформаційна база торговельних марок та інших ОПІВ, їх правовласників та відмінних ознак захищеної продукції. Основною ідеєю функціонування відповідного реєстру є запобігання та протидія розповсюдженню контрафактних товарів.
У 2025 році Радою ЄС був розроблений документ, який визначає сім основних ризиків у сфері організованої злочинності, серед яких своє місце займають злочини проти інтелектуальної власності.
Навіщо це потрібно підприємцям та бізнесу
Ось чому ви як підприємець маєте здійснити реєстрацію в митному реєстрі:
1. Контрафакт
Продукція, що продається «в темну», не є вигадкою чи фікцією. Це реальні збитки для бізнесу та вашої репутації.
Клієнти, що мали придбати товар у вас за ринковою ціною, купують його деінде, однак дешевше, через що ви втрачаєте відчутну частину власного прибутку.
Без реєстрації ці товари набагато легше проходять митний контроль та потрапляють на територію України та інших держав.
2. Доказування
Уявімо, що контрафакт був завезений. У разі відсутності реєстрації тягар доказування полягатиме на того, хто прагнутиме захистити свої права, тобто на вас. Відповідно ваші ресурси будуть спрямовані на судову тяганину з порушником, збирання доказів використання та, звичайно, юридичну допомогу.
Якщо ж реєстрація попередньо була проведена, митниця затримує товар, що намагається перетнути кордон. І такий обов’язок перекладається вже на того, хто незаконно перевозить продукцію під вашим іменем.
3. Процесуальна економія
Ще одним негативним наслідком може стати порушення прав споживачів від вашого імені шляхом продажу тієї ж контрафактної продукції.
У такому випадку варто очікувати численних позовів про відшкодування шкоди за завдання різного ступеня збитків.
Законодавча база
Основними актами у питаннях регулювання функціонування митного реєстру та реєстрації ОПІВ у ньому є наступні:
1) Митний кодекс України (Розділ XIV);
2) наказ Мінфіну №648 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону»;
3) наказ Мінфіну №281 від 09.06.2020 «Про затвердження Порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України»;
4) постанова КМУ № 1127 від 8 жовтня 2022 р. «Деякі питання здійснення заходів із сприяння захисту прав інтелектуальної власності та реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону».
Звісно, в інших актах так чи інакше може бути присутня згадка митного реєстру, однак даний перелік є достатньо вичерпним для здійснення реєстраційних дій та розуміння ключових тенденцій у відповідних правовідносинах.
Які документи необхідні для реєстрації
Реєстрація в митному реєстрі може здійснюватися як паперово, так і більш зручно – електронно.
До заяви про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі додаються такі документи:
1) копія охоронного документа (що підтверджує ваші права на ОПІВ);
2) нотаріально засвідчена довіреність (якщо заява подається представником);
3) опис об’єкта ПІВ, опис та фотографічне зображення кожного окремого виду оригінальних товарів, що містять такий об’єкт ПІВ та щодо яких подана заява про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі, для цілей ідентифікації митними органами товарів, що містять такий об’єкт ПІВ;
4) опис методу ідентифікації наявності об’єкта ПІВ у кожному окремому товарі, щодо якого подана заява про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі, якщо для реєстрації у митному реєстрі подається винахід, промисловий зразок, сорт рослин або компонування напівпровідникових виробів;
5) фотографічне зображення товарів, що підозрюються в порушенні ПІВ, контрафактних, піратських товарів тощо (за наявності).
Якщо заява про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі подається щодо об’єкта ПІВ, майнові права на який належать особі - резиденту України, та виробником оригінальних товарів, що містять такий об’єкт, є нерезидент, розташований за межами України, заявник має разом із заявою про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі подати копії документів, на підставі яких такий виробник товарів використовує об’єкт ПІВ, майнові права на який належать особі - резиденту України.
Висновки
Для підтримання впізнаваності та доброго імені своєї справи кожному свідомому та ефективному бізнесу варто серйозно розглянути можливість реєстрації власних прав на ОПІВ у митному реєстрі. Реалізація вимагає лише часу та зусиль, оскільки сама по собі є безоплатною.