Слово раціоналізація походить від латинського слова «rationalis», що означає «розумний». Воно було відоме ще в Древньому Римі, де використовувалося для позначення розумних дій громадян у процесі забезпечення їх життя і діяльності. Нині це слово є в ужитку як удосконалення чого-небудь, наприклад раціоналізація виробництва, техніки тощо.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Раціоналізаторська діяльність в Україні законодавчо визначена, але її стан і регулювання мають низку проблем, що перешкоджають її активному розвитку. Раціоналізаторські пропозиції, поряд з такими об'єктами промислової власності, як винаходи та корисні моделі, відіграють важливу роль у прискоренні науково-технічного прогресу. Раціоналізаторська діяльність є найбільш масовим та найефективнішим видом технічної творчості, 70% економічного ефекту від використання нововведень давали рацпропозиції. З їх допомогою вносяться удосконалення у вже відомі технологічні, технічні або організаційні рішення, здійснюється модернізація обладнання, усуваються недоліки в роботі конструкторів, проєктувальників і т.п. [2, с. 473] Статистика свідчить, що, навіть при далеко не ідеальній організації масової технічної творчості, цільове впровадження раціоналізаторських пропозицій в Україні може потенційно забезпечити третину загального зростання продуктивності праці, зекономити 30–40% матеріальних та сировинних ресурсів і до 60% паливно-енергетичних.
Пошук в Єдиному державному реєстрі судових рішень України дає посилання на більш ніж 12 тисяч документів, що стосуються раціоналізаторських пропозицій. Це свідчить, що раціоналізаторська діяльність здійснюються, однак існують проблеми у цій сфері, зокрема, щодо виплати авторської винагороди.
Нині єдиним нормативним документом (крім Глави 41 ЦК), що регулює діяльність у цій сфері є Методичні рекомендації про порядок складання, подачі та розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, затверджені наказом Держпатенту №131 від 27.08.1995 (30 років тому). Однак поняття раціоналізаторської пропозиції у рекомендаціях не відповідає розширеному визначенню у ст. 481 ЦК України: 1. Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.
Раціоналізаторська робота як вид творчої діяльності подібна винахідництву, проте через специфіку раціоналізаторських пропозицій (на відміну від винаходів, що мають світову новизну, ці рішення мають місцеву (локальну) новизну і корисність. Життєві цикли раціоналізаторської пропозиції та винаходу аналогічні, також аналогічним є і механізм виникнення правовідносин.
У своїй статті «Об’єкти права інтелектуальної власності з позиції рекодифікації цивільного законодавства України» д.ю.н., професор І. Якубівській зазначає, що серед об’єктів правової охорони передбачені наукове відкриття і раціоналізаторська пропозиція – об'єкти, невідомі сучасному законодавству інших пострадянських країн, не кажучи вже про західноєвропейські. [4, c. 165]
Однак ці твердження не відповідають дійсності. Не вірною є і теза про те, що інші країни-колишні союзні республіки давно відмовилися від охорони цього об’єкта. Серед небагатьох країн, де раціоналізаторська пропозиція віднесена до сфери охорони промислової власності, можна назвати лише Польщу. [4, c. 166]
Варто уточнити, що відносини щодо винаходів регулюються національними законами та міжнародними договорами, а відносини щодо раціоналізаторських пропозицій законами та підзаконними актами. Так у Німеччині технічні раціоналізаторські пропозиції регулюються Законом про винаходи службовців від 1957 р. (&20). У Польщі ці правовідносини врегульовані Законом «Право промислової власності» від 30 червня 2000 р. (ст. 1, 3, 7, 8, 315).
Ознаки раціоналізаторської пропозиції, порядок її охорони в СРСР були встановлені Положенням про відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції від 21 серпня 1973 року. Наявне нині у країнах СНД законодавство та положення, що визначають порядок висування пропозицій та виплати винагороди раціоналізаторам та інші їхні права. В одних країнах на цю сферу правовідносин поширюється дія законодавства про винаходи, в інших прийняті спеціальні закони та постанови. Так, у Республіці Туркменістан відносини в галузі раціоналізаторських пропозицій регулюються Патентним Законом Туркменістану від 1 жовтня 1993 р., в Республіці Молдова – діє Закон № 138-ХУ «Про раціоналізаторську діяльність» (прийнятий 10 травня 2001 р., набрав чинності з 2000 р.), в Республіці Білорусь – Типове положення про раціоналізаторську діяльність, затверджене Кабінетом Міністрів від 24 червня 1996 р. № 417, в Киргизькій Республіці – Положення про раціоналізаторську пропозицію від 27 травня 2002 р., затверджене Урядом Киргизької Республіки, в Республіці Таджикистан – Типове Положення про раціоналізаторську діяльність від 12 серпня 1992 р. Затверджене Кабінетом Міністрів Республіки, в Республіці Узбекистан Положення про раціоналізаторську діяльність від 28 грудня 1992 р., затверджене Кабінетом Міністрів.
У Модельному Законі «Про раціоналізаторську діяльність», розробленому автором, та прийнятому 17 травня 2012 р. Міжпарламентською асамблеєю країн-учасниць СНД урегульовано такі положення: критерії охороноздатності раціоналізаторської пропозиції, порядок оформлення прав, організація та фінансування раціоналізаторської діяльності, винагорода за раціоналізаторську діяльність, державне стимулювання раціоналізаторської діяльності, захист прав раціоналізаторів.
На розгляд Верховної Ради України було внесено від депутатів проєкт Закону України «Про раціоналізаторську діяльність в Україні» від 05.02.2013 № 2193, який був відкликаний 27.11.2014.
В системі Міністерства оборони України діяло «Положення про патентно-ліцензійну, винахідницьку та раціоналізаторську роботу» від 20 вересня 2022 року № 287, яке втратило чинність на підставі Наказу Міністерства оборони України №342 від 29.05.2025. Нова команда Міноборони розробила Положення про організацію наукової та науково-технічної діяльності в системі Міністерства оборони України. В ньому вже відсутній розділ «Раціоналізаторська робота», яка десятки років здійснюється у ЗСУ. Розуміючи важливість цієї новаторської діяльності, особливо в умовах війни, структурні підрозділи почали розробляти свої нормативні документи. Так 4 вересня 2025 р. Київський інститут національної гвардії України затвердив Положення про раціоналізаторську діяльність.
Тому викликає подив і стурбованість пропозиція д.ю.н., професора І. Якубівського, що раціоналізаторську пропозицію доцільно вилучити з переліку об’єктів права інтелектуальної власності, а тим більше його «новація», що відповідні технічні розробки можуть охоронятися як ноу-хау. [4, c. 166] Такий підхід автор цієї статті розкритикував під час виступу на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Реформування права інтелектуальної власності в умовах рекодифікації цивільного права України». [6, c. 13-14]
На жаль думка фахівців не була врахована і ця пропозиція вже втілена розробниками: у проєкті Цивільного кодексу України (книги 4 «Право інтелектуальної власності»), Главу 41 «Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію» вилучено. Науковці Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України вважають, що: «Вказана позиція є непрофесійною, та не враховує роль раціоналізаторських пропозицій в промисловому та інноваційному розвитку країни та оборонній сфері України та є прикладом, як через зміни права – розробники намагаються позбавити державу та наукову спільноту стимулів розвитку.
Висновки
Раціоналізаторство є основою вищого рівня технічної творчості – винахідництва, складовою частиною інноваційної діяльності. Тривале ігнорування державою цього найефективнішого об’єкта промислової власності та раціоналізаторської діяльності загалом, не сприяє розвитку технічної творчості та інноваційної діяльності в Україні. А вилучення з Цивільного кодексу у цей складений для країни час Глави 41 - єдиної правової підстави регулювання раціоналізаторської діяльності призведе до її припинення. Таке рішення взагалі суперечить логіці, здоровому глузду та не вкладається у жодні правові рамки.
Попри значний економічний потенціал та успішні приклади на рівні окремих підприємств, відсутність єдиної державної політики, централізованої статистики та обов’язкових мінімальних стандартів заохочення є головними перешкодами для відродження масового раціоналізаторського руху в Україні.