У звʼязку з прагненням українських підприємців підкреслити національне походження своїх товарів і послуг дедалі більшої популярності набуває реєстрація торговельних марок із використанням назви держави. Слова «Україна», «Ukraine» та міжнародний літерний код «UA» - усе частіше з'являються у складі брендів найрізноманітніших галузей: від харчової промисловості до IT-сфери. Водночас така реєстрація пов'язана з низкою специфічних правових обмежень і вимог, ігнорування яких призводить до відмови або суттєвого затягування процедури.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У цій статті я проаналізую правові підстави та практичні особливості реєстрації торговельних марок, до складу яких включено офіційну назву держави або її латинський відповідник, з урахуванням чинного законодавства України, Правил погодження питань про внесення такого позначення до знака для товарів і послуг, а також міжнародного досвіду.
Правові підстави обмежень
Основним нормативним актом у сфері реєстрації знаків для товарів і послуг є Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (Закон). Стаття 5 Закону закріплює засадничий принцип: правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності та моралі. Окрім цього загального обмеження, Закон передбачає спеціальну вимогу щодо знаків, до складу яких входять офіційна назва держави «Україна», її латинський відповідник «Ukraine», а також міжнародний двобуквений код «UA».
Відповідно до положень Закону такі позначення можуть бути включені до складу торговельної марки виключно за умови отримання попереднього дозволу від спеціально уповноваженого органу — Комісії з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України (далі — Комісія). Без такого дозволу УКРНОІВІ відмовляє у реєстрації торговельної марки.
Зазначений підхід узгоджується з міжнародними зобов'язаннями України. Стаття 6ter Паризької конвенції про охорону промислової власності зобов'язує держави-учасниці відмовляти у реєстрації знаків, що відтворюють або імітують державні герби, прапори та інші офіційні емблеми, якщо це може ввести споживачів в оману щодо географічного або державного походження товарів. Крім того, статті 193–194 Угоди про асоціацію з ЄС та стаття 15 Угоди TRIPS підтверджують зобов'язання України дотримуватися відповідних положень Паризької конвенції.
Міжнародний досвід: порівняльний аспект
Підходи до реєстрації знаків із назвами держав суттєво різняться залежно від юрисдикції. Законодавство США передбачає, що торговельна марка, яка вказує на географічний зміст або містить назву країни, не може отримати правову охорону, оскільки вважається описовою — такою, що лише вказує на походження товару, але не розрізняє його серед інших. Ямайка, своєю чергою, дозволяє реєстрацію за умови подання заявником офіційної відмови від правової охорони назви держави у складі знака: торговельна марка реєструється, однак без надання виключних прав саме на географічне позначення.
Іспанія дотримується ліберальнішого підходу: законодавство цієї країни прямо не забороняє реєстрацію назв держав, проте орган з питань інтелектуальної власності приділяє особливу увагу набутій розрізняльній здатності позначення.
Отже, Україна обрала достатньо поширену в Центральній та Східній Європі модель: реєстрація можлива, проте лише з дозволу спеціального органу. Цей підхід, з одного боку, відкриває можливість для добросовісних підприємців просувати бренд із патріотичним змістом, а з іншого — захищає державні інтереси та запобігає зловживанням.
Процедура отримання дозволу Комісії
Ключовою процесуальною особливістю є те, що заявник не може звернутися до Комісії за дозволом до подання заявки. Правила передбачають чітку послідовність дій: спочатку подається заявка на реєстрацію торговельної марки до УКРНОІВІ; далі, після отримання від експертизи повідомлення про необхідність надання дозволу від Комісії, заявник звертається до Комісії з відповідним клопотанням. Отже, ініціатива щодо звернення до Комісії виникає лише після офіційного повідомлення УКРНОІВІ, а самостійне превентивне звернення не передбачене чинними Правилами.
До клопотання про надання дозволу заявник долучає комплект документів, що підтверджують виправданість використання назви держави у складі бренду. Відповідно до п. 2 розділу III Положення про Комісію з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України («Положення»), дозвіл на використання в торговельній марці офіційної назви держави Україна або міжнародного літерного коду держави Україна надається за умови, що таке використання не суперечитиме публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, та за наявності хоча б одного з таких факторів:
- товари та/або послуги, для яких заявлено торговельну марку, мають промислову, соціальну, освітню, наукову, культурну чи художню цінність, цінність для галузей економіки України;
- заявник надає благодійну, гуманітарну допомогу у вигляді товарів та/або послуг, для яких заявлено торговельну марку;
- заявник займає домінантне положення на ринку України щодо товарів та/або послуг, для яких заявлено торговельну марку;
- заявник здійснює зовнішньоекономічну діяльність та у своїй групі товарів та/або послуг зовнішньоекономічної діяльності займає домінантне положення;
- тривалість діяльності заявника на ринку України або світовому ринку щодо товарів та/або послуг, для яких заявлено торговельну марку, становить не менше ніж п’ять років.
Дозвіл Комісії є обов'язковою умовою для продовження розгляду заявки. Без нього УКРНОІВІ ухвалює рішення про відмову у реєстрації незалежно від того, наскільки позначення відповідає іншим критеріям охороноздатності.
Обмеження щодо змісту торговельної марки
Під час розробки торговельної марки з позначенням «Україна» або «UA» заявнику необхідно враховувати ряд змістових обмежень.
По-перше, такі знаки перевіряються на відповідність критерію моралі та публічного порядку ретельніше, ніж звичайні позначення, і на етапі розгляду УКРНОІВІ, і під час засідання Комісії.
По-друге, слід уникати включення до знака омонімів та образних сполучень, які можуть неоднозначно сприйматися споживачами. Прикладом неприйнятного поєднання є словосполучення «Україна — на дні», де слово «дні» містить значення як «порядку денного», так і «дна прірви».
По-третє, необхідно брати до уваги, що позначення, що містять назву держави, включаються до знака як елементи без права охорони (дискламація). Це означає, що слово «Україна» або код «UA» може бути включено до складу торговельної марки, однак заявник не набуватиме виключних прав саме на це позначення, - охорона поширюватиметься на знак у цілому або на його інші оригінальні елементи.
По-четверте, характер товарів та послуг, зазначених у заявці, не повинен дискредитувати або ставити під сумнів репутацію держави. Знаки, що поєднують назву «Україна» з позначеннями, пов'язаними з товарами або послугами негативного суспільного сприйняття, мають обґрунтовані підстави для відмови як на рівні Комісії, так і на рівні кваліфікаційної експертизи УКРНОІВІ.
Практичні рекомендації
Реєстрація торговельної марки з позначенням «Україна», «Ukraine» або «UA» - це не просто питання процедури, але й стратегічне рішення, що вимагає зваженої правової підготовки. Заявнику слід враховувати такі практичні аспекти.
1. Попередній правовий аналіз. До подання заявки доцільно провести детальне дослідження позначення на відповідність критеріям охороноздатності та перевірити відсутність схожих зареєстрованих знаків у відповідних класах МКТП.
2. Підготовка переконливого пакета документів. Успіх звернення до Комісії значною мірою залежить від якості та повноти документального підтвердження зв'язку між діяльністю заявника та використанням назви держави. Практика Комісії свідчить про те, що ретельно обґрунтована заява суттєво підвищує шанси на позитивне рішення.
3. Облік додаткових фінансових витрат. Процедура отримання дозволу Комісії передбачає додаткові збори, порівняно зі стандартною реєстрацією торговельної марки. Це необхідно враховувати при плануванні бюджету на захист бренду.
Реєстрація торговельної марки, до складу якої входять позначення «Україна», «Ukraine» або «UA», є юридично можливою, проте значно складнішою процедурою, ніж стандартна реєстрація знака. Вона вимагає відповідності заявника спеціальним вимогам щодо організаційно-правового статусу, змісту позначення та необхідності отримання дозволу Комісії у рамках визначеної законодавством послідовності дій.
Для підприємців, які дійсно хочуть пов'язати свій бренд з Україною і готові до відповідних витрат часу та ресурсів, ця процедура є реальним, хоча й нетривіальним шляхом. Ключем до успіху є ретельна підготовка, розуміння специфіки вимог Комісії та грамотне юридичне супроводження.