Що відбувається з винаходами після одержання патентного захисту? Які з них виходять на ринок, а які залишаються некомерційними? Які бар'єри перешкоджають впровадженню трансферу технологій у Польщі? Перші відповіді на ці питання дає перше пілотне дослідження у Польщі з комерціалізації національних патентів. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Результати показують, що тільки кожен четвертий проаналізований патент був комерціалізований, у той час як використання захищених винаходів у комерційній практиці принесло майже 4 млрд. злотих у вигляді загального доходу. Водночас, майже дві третини патентів нині не плануються до комерціалізації; 3% виданих патентів виконують переважно захисну чи стратегічну функцію. Дослідження охопило понад 11500 патентів, виданих польським організаціям Польським патентним відомством у період з 2019 по 2023 рік, і вперше дозволило відстежити подальшу долю захищених винаходів – чи виходять вони на ринок, як здійснюється їх комерціалізація, які доходи вони приносять і чому деякі з них не були реалізовані. Проэкт «Комерціалізація патентів, виданих польським патентним відомством вітчизняним підприємствам у 2019–2023 роках», було реалізовано Польським патентним відомством у співпраці з Варшавською школою економіки та Центрального статистичного управління. Концепцію дослідження було розроблено доктором хабілітованим Маріушем-Яном Радло, професором Варшавської школи економіки (SGH), керівником відділу глобальної економічної взаємозалежності. На основі цього дослідження Статистичне управління у Щецині провело дослідження з використанням методів загальнодоступної статистики. Проэкт від імені Польського патентного відомства очолював Міхал Голацький, заступник директора Департаменту інновацій. Майже 4 млрд. злотих отримано від комерціалізації винаходів. 24,9% проаналізованих патентів було комерціалізовано, принісши, за оцінками, 3,93 млрд злотих доходу. Результати дослідження показують, що потенціал польських винаходів може бути використаний ще ефективніше за рахунок подальшого зміцнення механізмів, що підтримують комерціалізацію та співпрацю між наукою та бізнесом. «У сучасній інноваційній системі роль Польського патентного відомства полягає не лише у наданні правового захисту. Не менш важливо надавати достовірні знання про те, як промислова власність впливає на економічний розвиток та які дії підвищують шанси успішного впровадження нових технологій. Патентний захист відкриває шлях до комерціалізації, але само по собі не визначає ринковий успіх винаходу. Тому нам потрібні дані для оцінки того, що відбувається з рішеннями після отримання патенту, які моделі комерціалізації виявляються найефективнішими і де бар'єри обмежують потенціал польських інновацій. Це перше дослідження, яке всебічно ілюструє долю патентів, виданих Польським патентним відомством. Його результати закладають основу для науково обґрунтованої інноваційної політики, сприяючи більш ефективному трансферу технологій та кращому використанню потенціалу науки та підприємництва. Саме у цьому напрямі ми хочемо розвивати діяльність Польського патентного відомства – як установи, яка не лише захищає промислову власність, а й активно підтримує розвиток усієї інноваційної екосистеми», – зазначає д-р хабілітований Ева Скшидло-Тефельська, президент Польського патентного відомства. Наукові патенти та комерційні патенти – різні шляхи комерціалізації. Одним із найбільш важливих результатів дослідження є суттєва різниця у результатах комерціалізації між науково-дослідним сектором та комерційними підприємствами. Науково-дослідним установам належить понад дві третини проаналізованих патентів, проте на їхню частку припадає лише близько 1% доходів від їх комерціалізації. Комерційним підприємствам належить менше третини проаналізованих патентів, але вони отримують майже 99% всіх доходів, одержуваних від використання. «Ми розробили модель, яка дозволяє відслідковувати різні шляхи розвитку патенту — від самостійної реалізації та співпраці з партнером, через продаж прав до відсутності комерціалізації чи використання патенту для блокування конкуренції. Ця модель може застосовуватися циклічно, що дозволяє не тільки вимірювати масштаби комерціалізації, а й спостерігати за її змінами, бар'єрами та економічними наслідками з часом. Результати пілотного дослідження показують, що простого збільшення кількості патентів недостатньо — інноваційна політика має більш активно підтримувати перехід від захисту винаходів до їхнього комерційного використання», — наголошує д-р Маріуш-Ян Радло, професор Варшавської школи економіки, автор концепції дослідження. Що перешкоджає комерціалізації? Дослідження також виявило найважливіші бар'єри на шляху комерціалізації винаходів. У науковій сфері переважають брак попиту на технології та недостатній інтерес інвесторів. У бізнесі перешкоди більш різноманітні і включають, крім перерахованого вище, зміни в бізнес-стратегії та мінливі ринкові умови. З цих причин цілих 64,7% проаналізованих патентів нині не плануються до комерціалізації. Приблизно в 3% випадків патенти виконують насамперед захисну чи стратегічну функцію, забезпечуючи конкурентну перевагу їхніх власників, а чи не служать безпосереднього виведення рішень ринку. Результати дослідження показують, що ефективна підтримка комерціалізації потребує різноманітних інструментів, адаптованих до потреб різних груп патентовласників та етапу розвитку технології. «Ефективна державна політика потребує надійних даних про масштаби явищ, а також знання їх визначальних чинників. Я впевнений, що це тільки початок – пілотний проект є чудовою відправною точкою для подальших досліджень, які ретельно аналізують весь інноваційний ланцюжок щодо винаходів та патентів: від ідеї до конкретних бізнес-додатків та впливу на компанію чи економіку в цілому. Я також хотів би звернути увагу на те, як змінюється роль державної статистики. Йдеться не лише про дані та їх публікацію. У співпраці з партнерами ми детально діагностуємо та описуємо економічні явища, що дозволяє не лише краще їх розуміти, а й відповідним чином формувати та керувати ними. Насамперед ми хочемо, щоб результати наших досліджень стали основою для ухвалення рішень, які приносять користь польській економіці», – зазначає д-р хабілітований Марек Церпял-Волан, президент Центрального статистичного управління. Важливе джерело знань для університетів та інноваційної політики. Вперше дане дослідження надає дані, що дозволяють аналізувати не тільки масштаби комерціалізації патентів, а й бар'єри на шляху використання захищених винаходів, а також різницю між окремими групами патентовласників. Отримані результати можуть надати цінну підтримку розробки інструментів для розвитку інновацій, трансферу технологій і співпраці науки і бізнесу. «Протягом багатьох років SGH є піонером у галузі прикладних досліджень та аналізу польської економіки. Вивчення долі патентів, виданих Польським патентним відомством у період з 2019 по 2023 рік, добре вписується у цю місію, демонструючи, як наука може сприяти вирішенню реальних проблем розвитку країни». Це особливо важливо сьогодні, коли нинішні джерела зростання польської економіки поступово виснажуються, і подальший розвиток має більшою мірою спиратися на інновації, продуктивність, знання та власні технології. Результати дослідження також показують, що традиційні показники інновацій, такі як кількість виданих патентів не завжди відображають реальні економічні результати. Патент є важливим сигналом потенціалу, та його економічний вплив визначається саме його використанням на ринку. Завдяки співпраці між Польським патентним відомством, Варшавською школою економіки та Центральним статистичним управлінням було створено унікальну, засновану на даних діагностику, що дозволяє визначити, які патенти виходять на ринок, які залишаються невикористаними і які бар'єри обмежують їхню комерціалізацію, — зазначає д-р хабілітований Пьотр Ваховяк, ректор і професор Варшавської школи економіки.. Найважливіший висновок полягає в тому, що інноваційна політика не повинна зосереджуватися виключно на збільшенні кількості патентів. Вона повинна краще підтримувати перехід від патенту до ринку. Це означає зміцнення механізмів передачі технологій, співпраці між наукою та бізнесом, фінансування впровадження, оцінки інтелектуальної власності та компетенцій власників патентів у комерціалізації. Результати дослідження показують, що справжнім мірилом інновацій є не кількість захищених рішень, а здатність ефективно їх комерціалізувати. Польща має значний патентний портфель, але ключовим завданням залишається забезпечення того, щоб більша частина цього потенціалу фактично стала функціонувати на ринку. Повний звіт буде опубліковано у грудні. Повні результати дослідження, а також звіт та поглиблений аналіз буде представлено на міжнародній конференції «Розкриття цінності інтелектуальної власності: фінансування, оцінка, комерціалізація», організованій Польським патентним відомством у співпраці з Варшавською школою економіки. Конференція відбудеться 1-2 грудня 2026 року у Варшавській школі економіки. Використані джерела
31 липня 2026, 16:48