На сучасному етапі Україна залишається відкритою для іноземних спеціалістів, інтегруючи їх у національний ринок праці. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! За даними Міністерства економіки, для забезпечення зростання ВВП на 7% щороку Україні потрібно залучити щонайменше 4,5 млн додаткових працівників до 2030 року. Внутрішніми ресурсами такі цифри закрити вже неможливо. Найгостріше проблему відчуває виробничий сектор. Заводи, розташовані поза мегаполісами, роками спиралися на трудовий ресурс найближчих громад. Сьогодні ця «внутрішня база» фактично спорожніла. Наразі український бізнес може закривати лише мінімальні операційні потреби у кадрах, що унеможливлює розвиток. У перспективі наступних років залучення іноземних працівників перестане бути питанням вибору, а перетвориться на безальтернативну стратегію виживання бізнесу. Втім, ця тенденція супроводжується зростанням випадків ігнорування законодавчих норм. Найчастіше порушення стосуються виконання роботи без належного дозволу, укладення фіктивних трудових угод або невідповідності фактичних умов праці тим, що були задекларовані в документа Подібна недбалість несе за собою значні юридичні ризики як для компаній-роботодавців, так і для самих іноземних громадян. Ігнорування встановлених правил загрожує накладенням штрафних санкцій, скасуванням посвідки на проживання, а у критичних випадках — примусовою депортацією та забороною подальшого в’їзду в Україну. З 15 жовтня 2022 року регулювання цієї сфери зазнало кардинальних змін із набуттям чинності Закону України № 2623-IX (від 21.09.2022), який оновив правила працевлаштування іноземців. Цей нормативний акт дещо удосконалив процедури отримання та подовження дозволів, а також чітко визначив підстави для відмови у їх видачі. Було оптимізовано перелік необхідних документів та лібералізовано умови оплати праці, зокрема, скасовано вимогу щодо обов'язкової виплати іноземцю зарплати у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, зрівнявши їх у правах з українськими працівниками. Також було врегульовано питання працевлаштування іноземних студентів та спрощено сам процес отримання адміністративної послуги. Крім того посилено контроль за дотриманням КЗПП. Ключові зміни (згідно з чинним законодавством): Дозвіл на працевлаштування іноземця не видається іноземцям та особам без громадянства, які включені до переліку осіб, пов’язаних з тероризмом або якщо щодо них застосовані заходи згідно Закону України «Про санкції». Видача та продовження дозволу для громадян російської федерації, республіки білорусь, а також інших держав, що становлять загрозу національній безпеці України — здійснюється за погодженням з регіональними органами Служби безпеки України. Розширено перелік категорій іноземців, яким дозвіл видається безкоштовно — студентам та особам, які стримували збройну агресію російської федерації. Змінено розмір плати за видачу дозволу в залежності від терміну дії: до 6 місяців — 3 прожиткові мінімуми для працездатних осіб; до 1 року — 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; від 1 року до 2 років — 8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; від 2 років до 3 років — 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зменшується розмір плати за продовження дії дозволу на 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (порівняно з первинною видачею). Розширено способи подачі документів для отримання дозволу — особисто, поштою, через ЦНАП. Також передбачена подача через портал «Дія» та персональний кабінет роботодавця (після впровадження). Запроваджується моніторинг сплати ЄВ (єдиного внеску) роботодавцями, які застосовують працю іноземців відповідно до обміну даними між Державною службою зайнятості та Пенсійним фондом України. Розширено перелік підстав скасування дозволу — зокрема, у разі несплати ЄВ протягом 2-х місяців з дня укладання трудового договору з іноземним працівником та за поданням правоохоронних органів. Передбачений обмін даними щодо оформлення дозволів з Державною прикордонною службою, Державною міграційною службою, Нацполіцією, Держпраці, МЗС (у стадії реалізації). Вилучена норма щодо обов’язкової виплати іноземним працівникам заробітної плати у розмірі 10 та 5 мінімальних заробітних плат, водночас посилюється відповідальність та контроль роботодавця за сплату ЄВ. Крім того, у листопаді 2025 року уряд зареєстрував законопроєкт №14211, яким замість складної системи окремого отримання дозволу на працевлаштування та посвідки на проживання пропонується запровадити єдиний дозвіл на тимчасове проживання і роботу. Метою проєкту є оптимізація процедур видачі посвідок на тимчасове проживання і дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства відповідно до acquis ЄС, зокрема, запровадження єдиного дозволу на тимчасове проживання та працевлаштування для іноземців та осіб без громадянства в Україні, який буде підтверджувати право іноземця або особи без громадянства тимчасово проживати та працювати в Україні. Згідно з законопроєктом вся процедура переводиться в електронну площину через створення спеціального Єдиного державного вебпорталу працевлаштування іноземців та осіб без громадянства. Законопроєкт суттєво розширює перелік осіб, які мають вільний доступ до ринку праці (не потребують дозволів та погодження вакансій). До них, зокрема, віднесено: громадян Європейського Союзу, студентів, які закінчили навчання в Україні (протягом 3 місяців після випуску), гіг-спеціалістів (резидентів Дія.Сіті), викладачів та науковців у закладах фахової передвищої та вищої освіти, представників іноземних медіа, спортсменів, артистів, священнослужителів тощо. Отже, хоча процедура оформлення іноземця залишається достатньо суворою, її можна пройти за умови правильної підготовки. Головне — уважно ставитися до оформлення документів та слідкувати за змінами в законодавстві, щоб уникнути відмов у наданні дозволу. Про автора Андрій Саченко Адвокат, партнер юридичної компанії "RELIANCE" практики вирішення судових спорів та кримінального права. Адвокат Ради адвокатів Миколаївської області Атестований лектором з підвищення кваліфікації адвокатів України. Лауреат Всеукраїнського незалежного публічного конкурсу «Адвокат року 2023» в номінації "Кримінальне право". З 2024 році призначений регіональним представником комітету медичного та фармацевтичного права і біоетики НААУ України




