З початком повномасштабної агресії рф проти України мільйони громадян зазнали не лише глибоких особистих потрясінь, а й значних матеріальних втрат. Серед ключових питань, які нині хвилюють громадян, — отримання компенсації за зруйноване чи пошкоджене майно.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте в нинішніх реаліях отримання такої компенсації насамперед пов’язане з низкою правових викликів та перепон, що потребують чіткого розуміння існуючих законодавчих механізмів та судової практики. І саме тому питання захисту прав власників зруйнованого житла та самі правові механізми відшкодування завданих збитків є вкрай актуальними та потребують ґрунтовного юридичного аналізу.
Наявні механізми компенсації
Досудовий порядок
Громадяни, що зазнали матеріальних втрат мають можливість звернутись до органів місцевого самоврядування або подати відповідну заяву в «Дії». Так державна програма надання компенсації за знищене житло реалізується, зокрема, через застосунок «Дія» відповідно до Закону України № 2923-IX від 23.02.2023 р.
Заява про надання компенсації подається у електронній формі через «Дію», або у паперовій формі — через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), орган соціального захисту населення чи нотаріуса. Заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (був розташований) знищений/пошкоджений об’єкт нерухомого майна.
Важливо: заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об’єкта нерухомого майна окремо.
Розглядає ці заяви «Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації», уповноважена діяти на відповідній території (Постанова КМУ від 26.03.2022 р. № 381).
Судовий порядок: судова практика визнає можливість розгляду таких позовів попри принцип судового імунітету іноземної держави
Громадяни України можуть подати позов до суду проти держави-агресора або до спеціального фонду з відшкодування збитків. Правовий захист передбачає подання позову до українських судів або безпосередньо проти держави-агресора, або до спеціальних державних фондів, створених для компенсації постраждалих.
У цьому процесі важливо не лише правильно оформити заяву, а й ретельно зібрати докази: фотографії зруйнованого майна, офіційні акти Комісій, свідчення очевидців, а також документи, що підтверджують право власності.
Судова практика чітко орієнтується на те, що відповідальність за завдану шкоду несе держава-агресор — рф, яка вчинила акт збройної агресії проти України. Суд виносить рішення, яке фіксує збитки та моральну шкоду. Ці рішення можуть бути використані як правова основа для майбутньої репараційної програми або механізмів міжнародної компенсації.
Одним із ключових викликів у судовій практиці щодо відшкодування збитків, спричинених збройною агресією рф, є питання застосування інституту судового імунітету держави-окупанта. Судовий (юрисдикційний) імунітет передбачає, що держава не підлягає юрисдикції іноземних судів без її згоди. Втім, українські суди при розгляді позовів громадян щодо компенсації за зруйноване житло відходять від традиційного формалізму і розглядають цю норму у контексті винятків, зумовлених збройною агресією та порушенням базових прав людини.
У постановах КЦС ВС від 18 травня 2022 року у справах №428/11673/19 та №760/17232/20-ц зазначив, що підтримання юрисдикційного імунітету рф позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також вказав, що судовий імунітет рф не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004 р.), а також на порушення рф міжнародно-правових зобов'язань у сфері боротьби з тероризмом. Право власності на майно зберігається навіть у разі його знищення внаслідок дій держави-окупанта, що є підставою для вимоги компенсації.
Судді Верховного Суду акцентували увагу на тому, що жодного іншого механізму, окрім вирішення цього спору українським судом, наразі не існує: країна-агресор вийшла з багатьох міжнародних угод, Україна розірвала з нею дипломатичні відносини, міжнародно-правові механізми захисту прав постраждалих від збройної агресії громадян України не напрацьовані. Водночас найвищою цінністю є права людини. Тому концепція захисту основоположних прав людини переважає над концепцією юрисдикційного імунітету іноземної держав.
У постанові від 5 грудня 2022 року у справі №490/6057/19 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду наголосив на важливості встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями російської федерації та завданими збитками. Суд зазначив, що навіть за відсутності прямого доступу до зруйнованого об’єкта, суд може оцінювати надані докази в їх сукупності, керуючись принципами справедливості та забезпечення ефективного доступу до правосуддя.
Касаційний суд підкреслив, що позивач повинен довести, що саме збройна агресія рф стала безпосередньою причиною конкретних негативних наслідків для нього — матеріальних або немайнових. Такий підхід є визначальним для правильного встановлення обсягу та розміру відшкодування шкоди.
Ключовим елементом у справах про компенсацію за зруйноване житло залишається доказування факту руйнування майна та наявність причинного зв’язку між діями держави-агресора і завданою шкодою.
І головною правничою рекомендацією є: у разі знищення або пошкодження майна варто подати заявку через застосунок «Дія» та звернутися за юридичною допомогою для належного супроводу процесу отримання компенсації. Адже чим швидше будуть зафіксовані збитки, тим вищі шанси на отримання компенсації.
Суди визнають належними доказами:
- акти обстеження пошкоджень,
- фото- і відеоматеріали,
- покази свідків,
- документи з державних реєстрів чи звіти військових адміністрацій.
Такі підходи вже відображені у судових рішеннях. Так:
Харківський окружний адміністративний суд у справі № 520/10173/25 визнав належними доказами фотокартки місця обстеження зруйнованого майна, надані позивачем. Ці матеріали долучені до адміністративного позову щодо компенсації за знищене майно внаслідок бойових дій
Селидівський міський суд Донецької області у справі № 242/4413/16-ц частково задовольнив позов, стягнувши з Державного бюджету України грошову компенсацію. Рішення мотивоване тим, що позивач обґрунтував розмір завданої шкоди відповідними документами. У цій справі позивач подав акт оцінки вартості відновлювального ремонту зруйнованого будинку та копії товарних чеків і накладних на придбання будівельних матеріалів.
Судова практика свідчить про поступове формування усталених підходів. Суди дедалі визнають право власності навіть на зруйноване майно, встановлюють факт заподіяної шкоди та віддають перевагу комплексному відшкодуванню, яке охоплює як матеріальні, так і моральні збитки. Така практика підтверджує прагнення українських судів забезпечити ефективний доступ до правосуддя та належний захист прав громадян в умовах збройної агресії.
Водночас суди підкреслюють, що відповідальність за завдані збитки лежить на державі-окупанті, що відповідає як національному, так і міжнародному праву.
Звернення до суду є важливим етапом у процесі відшкодування збитків, завданих зруйнованому або пошкодженому майну внаслідок воєнних дій. Ініціювати судовий процес доцільно після належного збору доказів, які підтверджують факт руйнування та право власності. Судовий шлях є обґрунтованим у випадках відсутності ефективних альтернативних механізмів компенсації, для офіційного встановлення факту заподіяної шкоди, а також з метою захисту прав громадян у справах, що стосуються юрисдикційних спорів, зокрема щодо притягнення держави-агресора до відповідальності.
І навіть попри те, що виконання таких рішень наразі ускладнене через відсутність ефективних механізмів примусового стягнення, проте вони можуть бути використані як правова підстава для майбутніх репарацій.
Новим міжнародно-правовим інструментом, спрямованим на фіксацію та майбутнє відшкодування збитків, завданих збройною агресією російської федерації проти України, є Міжнародний реєстр збитків, створений у Гаазі під егідою Ради Європи.
Це унікальний механізм для систематичного фіксування доказів шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії рф проти України. Цей Реєстр має на меті збір інформації про майнові, моральні та екологічні збитки, що становить важливий етап у процесі юридичного визнання та подальшого відшкодування завданих втрат.
Зважаючи на масштаб руйнувань, реєстрація збитків у міжнародному форматі створює передумови для подальшого запуску Фонду компенсації. Заплановано, що цей Фонд фінансуватиметься за рахунок заморожених активів російської федерації, що були конфісковані в рамках санкційної політики міжнародної спільноти.
Ця ініціатива відкриває нові можливості для захисту прав постраждалих, а також для участі у формуванні доказової бази на міжнародному рівні. Водночас це також формує прецедент, який може слугувати підґрунтям для подальшого розвитку механізмів міжнародно-правової відповідальності держави-агресора.
Ключова проблема — відсутність реального механізму відшкодування збитків, завданих агресією рф
І ця проблема проявляється у кількох аспектах:
- компенсаційні механізми неповні та фрагментарні — охоплюють переважно житлову нерухомість і не поширюються на бізнес, землю чи інфраструктуру;
- відсутній реальний доступ до коштів рф, яка є безпосереднім джерелом шкоди;
- міжнародний механізм репарацій ще не запущений — лише реєстрація збитків;
- національні інструменти (заяви через «Дію» згідно із ЗУ №2923-IX) мають обмежене застосування – охоплюють лише фізичних осіб, які втратили житлову нерухомість, і лише у випадку її офіційної реєстрації;
- механізм компенсації є, але він фрагментарний, перехідний і не охоплює всіх категорій постраждалих;
- виконання судових рішень у справах проти рф наразі неможливе, тому постраждалі фактично не отримують компенсацій;
- процес вимагає складного доказування збитків і причинного зв’язку з агресією рф, що створює додаткові бар’єри для громадян.
А отже, головна проблема — формальне існування права на компенсацію без ефективного механізму його реалізації.
Якщо закінчиться війна & Коли закінчиться війна
На перспективу, після завершення воєнного стану в Україні необхідне запровадження повноцінного механізму відшкодування збитків, що передбачатиме створення репараційного фонду, який фінансуватиметься, зокрема, за рахунок конфіскованих активів російської федерації.
Для цього на державному рівні має бути створено спеціальний орган/комісію, відповідальну за розгляд заяв на компенсацію в більш широкому обсязі, ніж наявний механізм, зокрема з деталізацією правового порядку надання компенсацій для бізнесу, землевласників та орендодавців, а не лише для фізичних осіб.
Також окремо слід очікувати зростання кількості судових позовів про часткову компенсацію, зокрема з боку забудовників, страхових компаній, підрядних організацій та інших учасників майнових правовідносин.
У нинішніх же реаліях отримання компенсацій роль адвокатів та юристів є надзвичайно важливою, адже професійна правова підтримка забезпечує громадянам ефективну реалізацію їхнього права у складному, але необхідному юридичному процесі відновлення справедливості та економіки. І громадяни не повинні зволікати: важливо вже зараз фіксувати втрати, оформлювати необхідні документи, звертатися за правовою допомогою та наполегливо відстоювати свої інтереси. Оскільки компенсація за зруйноване майно - це не лише про відновлення стін. Це про відновлення гідності, про визнання права кожного українця на безпеку, власний дім і справедливість, відновлення справедливості та довіри до держави. І судова практика України вже демонструє готовність забезпечити цей захист формуючи правові орієнтири, які визнають право громадян на компенсацію навіть попри юрисдикційні обмеження, а міжнародні ініціативи, зокрема Реєстр збитків у Гаазі, створюють підґрунтя для майбутніх репарацій.
Подальший розвиток національних і міжнародних механізмів компенсації стане вирішальним кроком для реального відшкодування втрат, відновлення порушених прав і поступової відбудови України. Водночас громадянам важливо вчасно фіксувати збитки, подавати заяви та залучати правову допомогу, щоб забезпечити своє право на справедливу компенсацію.
На фото зруйноване житло родини Переверзєвих. м. Миколаїв вул. Бокова, 19 (06.04.2025)
