Відповідальність за деградацію ґрунтів: нові штрафи і судова практика

Земля — національне багатство українського народу. Наша країна має унікальний ґрунтовий покрив — понад 800 видів ґрунтів, при цьому понад 60% з них — чорноземи, що за своїми унікальними характеристиками та родючістю практично не мають рівних на нашій планеті.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

У зв’язку з цим можна впевнено стверджувати, що ґрунти займають особливе місце в економіці України й одне із завдань нашого законодавства — захист національного багатства (ґрунтів) від втрати своїх властивостей. Водночас охорона земель — це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Головною метою охорони земель є запобігання екологічно шкідливому впливу господарської й іншої діяльності на навколишнє природне середовище, зокрема і захист від деградації ґрунтів, захист земель від забруднення, псування, виснаження або руйнації, а також створення безпечного довкілля для життя і здоров’я людей.

Що вважається деградацією ґрунтів

Деградація ґрунтів — це процес погіршення корисних властивостей і родючості ґрунту внаслідок природних або антропогенних факторів. Іншими словами цей процес можна пояснити як втрату ґрунтом своєї здатності підтримувати життя та забезпечувати рослинине обхідними поживними речовинами.

Із законодавчого погляду, згідно із Законом України «Про охорону земель» (ст.ст. 1, 35–37) та Земельним кодексом (ст.ст. 96, 103), до деградації ґрунтів належать:

• ерозія, засолення, підтоплення, заболочення;
• засмічення, хімічне або радіоактивне забруднення;
• знищення родючого шару ґрунту;
• зміна рельєфу, що унеможливлює сільськогосподарське використання.

Деградація ґрунтів є доволі серйозною проблемою, що має негативні наслідки для сільського господарства, довкілля та екосистем загалом.

Якою може бути відповідальність (передбачені види відповідальності)

З метою захисту національного багатства та підтримки ґрунтів України у належному стані законодавчо передбачена відповідальність за псування ґрунтів.

Так, чинна на сьогодні редакція Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за:

• псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами — у вигляді штрафу на громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1360 грн); на посадових осіб, громадян —суб’єктів підприємницької діяльності — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) (ч. 1 ст. 52КУпАП);
• невжиття заходів по боротьбі з бур’янами — у вигляді штрафу на громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1360 грн); на посадових осіб — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) (ч. 2 ст. 52 КУпАП);
• використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проєктування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень — у вигляді штрафу на громадян від 5 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 425 грн); на посадових осіб — від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 510 грн) (ст. 53 КУпАП);
• зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою, або за відсутності такої документації (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення документації із землеустрою не вимагається) — у вигляді штрафу на громадян від10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн); на посадових осіб — від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 850 грн) (ст. 53–3КУпАП);
• незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель — у вигляді штрафу на громадян від 30 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн) (ст. 53–4 КУпАП);
• використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів тощо без належного дозволу на використання цих ділянок — у вигляді штрафу на громадян від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн) і на посадових осіб — від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 153 до 306 грн) (ст. 63 КУпАП);
• засмічення лісів відходами — у  вигляді штрафу на громадян від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 850 грн) і на посадових осіб — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) (ст. 73 КУпАП).

Повноважним органом складати протоколи та виносити постанови про адміністративне правопорушення у сфері псування ґрунтів фізичними або юридичними особами є відповідні територіальні органи Державної екологічної інспекції України.

Якщо детальніше розбирати правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 52 КУпАП, можна виснувати, що об’єктивна сторона виражається у вчиненні таких дій:

• псування сільськогосподарських та інших земель;
• забруднення земель хімічними речовинами;
• забруднення земель радіоактивними речовинами;
• забруднення земель нафтою;
• забруднення земель нафтопродуктами;
• забруднення земель неочищеними стічними водами;
• забруднення земель виробничими та іншими відходами;
• невжиття заходів щодо боротьби з бур’янами.

Ця стаття передбачає відповідальність за вчинення будь-якої з цих дій — як окремо, так і усіх разом.

Також відповідальність настає за псування земель — порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проєктних рішень, погоджених і затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, зокрема тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їхню природну родючість.

Проте аналіз судової практики за такі правопорушення демонструє чисельні судові рішення про скасування постанов про накладення штрафних санкцій через відсутність безспірних доказів на підтвердження наявності у діях суб’єкта правопорушення умислу або необережності.

Підтвердженням цього є, наприклад:

• рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 грудня 2024 року у справі №314/3937/24 (ЄДРСР №124134382);
• рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року у справі №686/10427/24 (ЄДРСР №12068762);
• рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 лютого 2024 року у справі №509/213/22 (ЄДРСР №116813664);
• рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 травня 2024 року у справі №295/5526/24 (ЄДРСР №119219312);
• рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 8 листопада 2023 року у справі №278/565/23 (ЄДРСР №114792959).

А також порушення встановлених законом строків накладення такого стягнення, зокрема рішення Южного міського суду Одеської області від 30 серпня 2024 року у справі №519/1184/24 (ЄДРСР №121284956).

Усі ці рішення є яскравим свідченням необхідності постійного удосконалення процесу притягнення осіб до відповідальності за псування ґрунтів.

На тлі цього варто згадати, що у 2024–2025 роках ЗУ №9665 були значно підвищені санкції за знищення чи пошкодження природних ресурсів, включно з ґрунтами. Тепер максимальний адмінштраф за завдання істотної шкоди може сягати 153 000 грн. Крім того, судова практика в останні два роки все частіше почала застосовувати солідарну відповідальність: одночасно з фізичної особи, посадової особи і підприємства.

Говорячи про такий вид відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони ґрунтів, як кримінальна, у Кримінальному кодексі України можна виокремити дві основні статті, за якими фізичні або юридичні особи можуть бути притягнуті до відповідальності:

• Ст. 239 ККУ визначає відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля. Відповідальність: у вигляді штрафу від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 68 000 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 1). Ті самі діяння, але якщо вони спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (ч. 2).
• • Ст. 239–1ККУ визначає відповідальність за незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля. Карається штрафом від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 51 000 грн) або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 1). Та сама дія, якщо вона вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, або заподіяла матеріальну шкоду у великому розмірі, карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені ч. 1 або ч. 2 цієї статті, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, масову загибель об’єктів тваринного чи рослинного світу або інші тяжкі наслідки, караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При цьому слід наголосити, що під час воєнного стану ґрунтові ресурси зазнають особливо масштабної руйнації, погіршення якості, посилення процесів деградації, зокрема руйнування ґрунтового покриву осколками, снарядами, ракетами, мінами, патронами, порушення структури ґрунтів внаслідок пересування тяжкої військової техніки тощо.

Водночас в умовах сьогодення можна стверджувати, що вказані вище розміри штрафних санкцій є досить мізерними, щоб реально сприяти збереженню ґрунтового покриву в належному стані та слугувати запобіжником вчинення правопорушень, які спричиняють псування ґрунтів нашої держави.

Окрім того, слід зазначити, що однією з основних причин псування ґрунтів можна виокремити правопорушення у сфері управління відходами, оскільки, на превеликий жаль, в Україні культура поводження з відходами знаходиться на вкрай низькому рівні через низку об’єктивних факторів (технологічні процеси виробництва тощо) та особливості менталітету (розуміння людьми важливості правильного та раціонального поводження з відходами, зокрема побутовими).

Законодавчі зміни — 2025

З метою вдосконалення системи управління відходами, визначення правових, організаційних, економічних засад та механізмів контролю для забезпечення всебічного захисту здоров’я людей і довкілля шляхом впровадження заходів для запобігання або зменшення утворення відходів, зниження негативних наслідків від управління відходами, сприяння їх повторному використанню і відновленню як вторинної сировини та енергетичних ресурсів Верховною Радою України було прийнято Закон «Про управління відходами».

На виконання положень вказаного Закону у 2025 році Міністерством захисту довкілля з метою удосконалення адміністративної відповідальності за порушення вимог, встановлених законодавством у сфері управління відходами, було розроблено та оприлюднено проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері управління відходами».

Як зазначається у пояснювальній записці, КУпАП містить застарілі положення щодо відповідальності громадян або суб’єктів господарювання у сфері управління відходами, які потребують приведення їх у відповідність до Закону. А адміністративна відповідальність у сфері управління відходами має на меті не тільки притягнення осіб, що винні у порушенні вимог, встановлених законодавствому сфері управління відходами, а й попередження порушень законодавства у цій сфері в майбутньому.

Законопроєктом пропонується внести зміни до КУпАП, а саме до статей:

• 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель»;
• 59 «Порушення правил охорони водних ресурсів»;
• 59–1 «Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення»;
• 72 «Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками»;
• 73 «Засмічення лісів відходами»;
• 82 «Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення»;
• 82–1 «Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів»;
• 82–3 «Приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об’єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними»;
• 82–4 «Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу»;
• 82–5 «Порушення правил передачі відходів»;
• 82–6 «Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів»;
• 82–8 «Захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів;
• 91–3 «Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів».

Серед іншого, штрафза псування сільськогосподарських та інших земель і ґрунтів, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, засмічення їх відходами становитиме:

• для громадян — від 850 до 1700 грн (зараз від 340 до 1360 грн);
• для посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 2550 до 5100 грн (зараз від 850 до 1700 грн).

Штрафні санкції за засмічення лісів відходами зростуть для громадян до 850–1700 грн (зараз 425–850 грн), для посадових осіб — до 1700– 2550 грн (зараз 850–1700 грн).

У результаті прийняття проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері управління відходами» відбудеться суттєве підвищення розмірів штрафів за правопорушення у сфері управління відходами, що дасть змогу забезпечити правомірну поведінку суб’єктів екологічних правовідносин. Вказані зміни щодо посилення адміністративної відповідальності у сфері управління відходами мають на меті не тільки притягнення до відповідальності осіб, що винні у порушенні вимог, встановлених законодавством у сфері управління відходами, а й запобігання порушенням законодавства у цій сфері в майбутньому.

Отже, тенденція очевидна — держава переходить від декларацій до реального примусу: за будь-яке погіршення стану земельних ресурсів винні нестимуть як фінансові, так і персональні санкції. І цілком можна очікувати на якісні зміни у сфері управління відходами відповідно до найкращих природоохоронних практик, зокрема спрямованих на збереження у належному стані національного багатства України — наших земель. А це означає, що землекористувачам потрібно діяти на випередження — постійно контролювати стан ґрунтів (проводити агрохімічні обстеження та зберігати результати), документувати всі роботи (акти на зняття/переміщення родючого шару, рекультивацію тощо) та дотримуватися сівозмін та технологій, щоб уникнути штрафів і судових позовів.