Світ стрімко змінюється, і правова сфера, безумовно, не є винятком. Впровадження новітніх технологій у захисті прав людини стає одним з найважливіших факторів трансформації судочинства, особливо на міжнародному рівні. Технології відкривають безпрецедентні можливості для оперативного збору, аналізу і представлення доказів, а також роблять судові процеси більш доступними та прозорими. Проте, варто усвідомлювати, що цей процес не позбавлений викликів — технічних, етичних і правових.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У моїй практиці я неодноразово стикалася з ситуаціями, де технології допомагали прискорити розгляд складних міжнародних справ. Але я також помічала, що без належної підготовки та регулювання їх застосування можуть виникати нові проблеми. Саме тому я вважаю, що інтеграція технологій у захист прав людини повинна бути збалансованою, етичною і відповідальною.
Штучний інтелект у моніторингу порушень прав людини: кейси та аналіз
У міжнародних судах та правозахисних організаціях ШІ активно використовують для автоматизованого збору та обробки даних про порушення прав людини. Ці технології можуть значно прискорити процес виявлення порушень. Наприклад, алгоритми здатні аналізувати відео- та фотоматеріали з конфліктних зон, виявляти патерни насильства і фіксувати порушення. Міжнародний кримінальний суд (МКС) застосовує технології штучного інтелекту для аналізу великих масивів даних з соціальних мереж та відкритих джерел, що дозволяє оперативно реагувати на воєнні злочини. Цей підхід має величезний потенціал для швидкого реагування на порушення прав людини.
Попри це, важливо враховувати можливі упередження в алгоритмах і ризики помилкових висновків. Якщо тренувальні дані не репрезентативні або неповні, це може призвести до дискримінації певних груп або неправильного тлумачення фактів. Судді і юристи повинні зберігати критичне ставлення і використовувати результати ШІ як додатковий інструмент, а не як єдиний доказ.
Блокчейн для забезпечення доказової незмінності: практичні аспекти
Одним із найбільш перспективних напрямків у використанні технологій для захисту прав людини є застосування блокчейн для збереження доказів. Це технологія гарантує їхню незмінність та автентичність, яка дійсно може змінити правила гри.
У справах, пов’язаних із порушеннями прав людини, наприклад, у Міжнародному суді ООН чи Європейському суді з прав людини, блокчейн дозволяє створювати незмінні записи цифрових доказів (відео, документи), що унеможливлює їх підробку або втрату.
Ця технологія є перспективною, однак її застосування потребує уніфікації стандартів і нормативної бази. Без чітких правил і стандартів судові системи можуть зіштовхнутися з проблемами визнання таких доказів. Важливо розробляти міжнародні угоди і стандарти, які визнаватимуть блокчейн-докази як легітимні.
Дистанційне судочинство: плюси, мінуси та вплив на права людини
Віддалене судочинство дійсно розширює доступ до правосуддя, особливо в міжнародних спорах, де учасники знаходяться у різних країнах. Це справді важливо для забезпечення інклюзивності й рівного доступу до правосуддя.
Під час пандемії COVID-19 багато міжнародних судів, включно з МКС, перейшли на дистанційний формат слухань, що дозволило не припиняти розгляд справ і забезпечити безпеку учасників.
Хоча це позитивно впливає на інклюзивність і доступність, дистанційне судочинство все ж має свої обмеження. Наприклад, воно може знижувати якість оцінки доказів, оскільки неможливо повною мірою оцінити мову тіла чи атмосферу у залі суду. Важливо розробити чіткі стандарти для дистанційного судочинства, щоб зберегти баланс між технологіями та забезпеченням справедливого судочинства.
Використання OSINT та відкритих джерел для збору доказів
Відкриті джерела (Open Source Intelligence, OSINT) стають важливим інструментом у розслідуваннях порушень прав людини. Це дає нові можливості для ефективної боротьби за права людини, однак викликає певні ризики.
Правозахисні організації, такі як Amnesty International та Human Rights Watch, активно використовують OSINT для документування воєнних злочинів і передають зібрані матеріали міжнародним судам. Це дозволяє скоротити час на розслідування і швидше надавати свідчення у судові процеси.
OSINT дійсно відкриває нові можливості, але необхідно ретельно перевіряти достовірність інформації та захищати приватність. Особливо з огляду на поширення дезінформації, юридична спільнота має розробити чіткі методики верифікації та використання таких джерел.
Цифрова безпека і захист правозахисників
Захист інформації, особливо у випадках, що стосуються правозахисників та жертв, є критично важливим аспектом у правозахисті. Я вважаю, що без належного захисту ці технології можуть стати як інструментом для правозахисників, так і проти них.
Технології шифрування, анонімізації та безпечного обміну даними стають не лише інструментами, а й умовою виживання для правозахисної діяльності. Важливо, щоб міжнародні організації інвестували у навчання і розробку технологічних стандартів безпеки, адже без належного захисту інформація може стати зброєю проти самих потерпілих.
Виклики етики та прав людини у цифрову епоху
Впровадження технологій несе певні ризики, зокрема порушення приватності, цифрової нерівності та можливість алгоритмічної дискримінації. Ось чому етика повинна йти поруч з інноваціями.
Поряд із розвитком технологій має йти розвиток етичних стандартів та юридичних гарантій. Судові системи повинні забезпечити, щоб нові інструменти не порушували фундаментальні права і не створювали нові бар'єри для вразливих груп населення.
Технології відкривають безпрецедентні можливості для покращення захисту прав людини в міжнародних судах, але їх успіх залежить від усвідомленого і відповідального підходу. Цифрові інструменти мають доповнювати, а не замінювати людський фактор і професіоналізм.
Цифрове правосуддя має потенціал стати більш інклюзивним, ефективним і прозорим, якщо суспільство, правова система і технології працюватимуть разом у гармонії.
Марія Яжинська, юрист практики міжнародних спорів, адвокат Ради адвокатів Миколаївської області, дійсний член Асоціації правників України, член Асоціації адвокатів України, почесний член Миколаївської обласної організації Союзу юристів України, членкиня New York Bar Association, випускниця юридичної школи Cardozo Law School, New York