На даний час в Україні існує два способи стягнення аліментів на дитину: в частці від доходу та твердій грошовій сумі. Водночас стягнути аліменти в судовому порядку можна або в наказному, або в позовному (загальному й спрощеному) провадженнях.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З огляду на сталу судову практику, наказне провадження є найшвидшим способом стягнення аліментів, оскільки спір між сторонами відсутній, заява розглядається протягом 5 днів із дня її надходження до суду без виклику сторін, набирає чинності у день видачі й має силу виконавчого документа, і що важливо – не підлягає оскарженню. Однак за судовим наказом аліменти можна стягнути лише у чітко визначених розмірах: або у частці від доходу боржника, або у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму.
Позовне провадження є релевантнішим у випадку, якщо одному з батьків відомо про дохід іншого у достатньо, будемо казати, немаленьких розмірах, оскільки в позовному провадженні можна стягнути аліменти в більшому розмірі, аніж передбачено у стягненні за наказним провадженням.
Перед тим як ініціювати звернення до суду про стягнення аліментів, необхідно ретельно дослідити ситуацію щодо доходів того з батьків, з кого планується їх стягнення. Такий аналіз доцільно провести ще до звернення до суду, оскільки це напряму вплине на обрання ефективного способу захисту.
Після аналізу матеріального стану потенційного платника аліментів, якщо виявиться, що у нього є стабільний офіційний дохід (зокрема, доходи від ФОП, офіційне працевлаштування або служба у Збройних Силах України з отриманням заробітної плати), найефективнішими зазвичай будуть варіанти стягнення аліментів у наказному провадженні (в частці від доходу боржника або у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму) або у спрощеному позовному провадженні (в частці від доходу боржника).
Якщо рівень життя особи, з якої планується стягнення аліментів, суттєво перевищує її офіційні доходи, варто звернути увагу на стягнення аліментів у загальному позовному провадженні саме у твердій грошовій сумі.
Однак завжди потрібно врахувати ризики, що в потенційного платника аліментів може бути або навмисно відсутній (до прикладу, отримання заробітної плати у конверті або офіційне працевлаштування на заробітну плату «за копійки»), або занижений офіційний дохід, або він свідомо може його зменшувати з метою його приховання. У такому випадку доцільно застосовувати норму законодавства (статтю 182 Сімейного кодексу України), яка дозволяє визначати розмір аліментів, виходячи не лише з доходів, а й із фактичного матеріального становища платника аліментів, наявності на праві власності, володіння та/або користування у нього майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, а також факту здійснення витрат, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна.
Аналіз матеріального становища платника аліментів можна здійснити, зібравши наявну інформацію через відкриті дані платформ OpenDataBot, YouControl, наявних відомостей на Єдиному порталі Судової влади України та Єдиному державному реєстрі судових рішень, в автоматизованій системі виконавчих проваджень, Єдиному реєстрі боржників, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та ФОП та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також попередньо до звернення до суду інформацію можна отримати шляхом направлення адвокатських запитів до володільців відповідної запитуваної інформації щодо потенційного платника аліментів, а в разі, якщо відповіді не будуть надані, надалі в ході розгляду справи в суді можна буде клопотати про витребування судом відповідної інформації/доказів на підтвердження матеріального становища платника аліментів.
Якщо ж, отримавши судовий наказ/рішення суду про стягнення аліментів, на етапі його виконання виконавець не може знайти ані доходу, ані майна, на яке можна звернути стягнення або реалізувати через СЕТАМ, доцільно знову ж таки ініціювати самостійний пошук активів, з’ясовувати, чи платник аліментів нещодавно не отримував спадщину (можливо, така спадщина є, але на даний час не оформлена, оскільки боржник розуміє, що на це майно одразу буде накладено арешт). Але з чого дійсно потрібно почати – це перевірити, чи боржник по аліментах є в Єдиному реєстрі боржників, тому що як тільки особа потрапляє до реєстру боржників, будь-які нотаріальні дії нотаріус не може вчиняти, поки ця особа перебуває в реєстрі. Інколи, якщо особи не слідкують за виконавчими провадженнями, виконавча служба може помилково або передчасно закрити провадження, а стягувач аліментів може навіть про це не дізнатися. Тому обов’язково потрібно перевіряти актуальний статус провадження.
У випадку, якщо стягнення аліментів не відбувається тривалий час, а тобто вже накопичився борг щодо сплати аліментів, слід звернутися до виконавця із заявою-вимогою щодо: 1) проведення розрахунку заборгованості станом на поточну дату й видачу довідки про заборгованість щодо сплати аліментів, 2) застосування штрафних санкцій (залежать від тривалості заборгованості: 20% – при боргу понад 1 рік, 30% – понад 2 роки, 50% – понад 3 роки); 3) проведення перевірки в усіх доступних реєстрах; 4) направлення запитів до податкових органів для встановлення офіційних доходів боржника.
Маленька порада: коли довідка про заборгованість щодо сплати аліментів отримана стягувачем, рекомендуємо спробувати вийти на переговорний рівень. Це може позитивно спрацювати, як показує непоодинока практика наших клієнтів.
У випадку, якщо домовитися не вбачається за можливе, щодо засобів впливу зазначимо, якщо борг щодо сплати аліментів перевищує 4 місяці, виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керуванні авто, користуванні зброєю та полюванні. Хоча й такий спосіб впливу під час воєнного стану в Україні як обмеження боржника у праві виїзду за кордон не для всіх є релевантним, оскільки більшість населення, зокрема військовозобов’язані або особи, обмежені певними службовими обов’язками, й так не можуть виїжджати за кордон, тому на даний час цей захід обтяження може бути не таким дієвим, як раніше.
Реальними та дієвими механізмами також є призначення боржнику суспільно корисних та громадських робіт.
У випадку, якщо у боржника відсутній офіційний дохід, а при цьому наявна заборгованість щодо сплати аліментів понад 6 місяців, суд може призначити йому суспільно корисні роботи. Це відбувається наступним чином: виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, а після притягнення до відповідальності за ст. 183-1 КУпАП боржник виконує певні роботи, визначені органом місцевого самоврядування, а його заробітна плата перераховується на користь дитини у рахунок погашення аліментів.
Щодо громадських робіт потрібно зазначити, що за наявності заборгованості щодо сплати аліментів понад 3 місяці, стягувач може звернутися до органів досудового розслідування із заявою про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів, і яке відповідно карається громадськими роботами.
Загалом варто періодично перевіряти соціальні мережі платника аліментів, щоб розуміти, яким життям він живе, чи дійсно він не має доходів, чи не пов’язаний з якимись юридичними особами. Також доцільно періодично здійснювати перевірки через OpenDataBot, YouControl, всі доступні реєстри, щоб контролювати, чи не набув платник корпоративних прав, доходів або майна. Навіть якщо судовий наказ/рішення суду про стягнення аліментів вже видано, але спостерігається явне покращення матеріального становища платника аліментів, слід пам’ятати, що розмір аліментів може бути згодом збільшено. Крім цього, стягненню підлягають й додаткові витрати, які здійснюються на дитину.
Пам’ятайте: сімейні стосунки між батьками можуть зазнати краху, але батьківські обов’язки, зокрема, щодо утримання дитини в такому випадку нікуди не зникають. Завжди варто діяти на випередження: якщо стосунки погіршуються, доцільно завчасно ініціювати врегулювання питань щодо дитини, зокрема шляхом укладення договору про її утримання, що дозволить уникнути подальших спорів і забезпечить передбачуваність для всіх сторін. Водночас не варто залишатися пасивними: якщо аліменти не сплачуються, необхідно діяти та використовувати всі передбачені законом механізми для їх стягнення. Адже аліменти – це кошти, які належать дитині за правом, тому їх отримання потрібно послідовно і наполегливо відстоювати.