Блокування податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК) залишається однією з найгостріших проблем для українського бізнесу. Цей інструмент податкового контролю, а подекуди, на жаль, і тиску, який застосовує Державна податкова служба (ДПС), має доволі неприємні фінансові наслідки для платників податків. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Зокрема, віднесення платника до ризикових призводить до блокування податкових накладних, що, своєю чергою, позбавляє покупця права на податковий кредит до моменту їх розблокування. Це не лише призводить до втрати податкового кредиту для контрагента, а й може спричинити повну зупинку господарської діяльності підприємства та накладення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН, не кажучи вже про репутаційні втрати та можливе погіршення відносин із контрагентами. Слід зауважити, що визначення ризиковості підприємства в українському законодавстві не є уніфікованим чи універсальним. Тобто поняття «ризиковість» наразі прямо не визначене законодавцем і здебільшого пов’язане з підходами галузевих або контролюючих органів. Правовою основою для блокування ПН/РК є постанова Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року (у чинній редакції), більш відома як Порядок № 1165. Цей нормативний акт затверджує порядок зупинення реєстрації ПН/РК та містить вичерпний перелік критеріїв ризиковості платника податку. Доцільно звернути увагу, що Порядок № 1165 є достатньо динамічним. З дати набрання ним законної сили до Порядку було внесено десять змін. Останні на сьогодні зміни були спрямовані на вдосконалення механізму моніторингу, зокрема для бізнесу, що працює в зонах потенційних бойових дій, для експортерів, а також для малого та середнього бізнесу. Важливо розуміти, що блокування ПН/РК та присвоєння статусу ризикового платника — це прямо пов'язані елементи. Рішення контролюючого органу про віднесення підприємства до переліку ризикових платників є основною підставою для подальшого блокування всіх податкових накладних цього платника податків. Як наслідок, жодні документи для розблокування окремих ПН не будуть розглянуті, доки платник має статус ризикового. Отже, боротьбу за розблокування конкретної ПН/РК завжди слід починати з оскарження статусу ризиковості платника. Додатком 1 до Порядку N 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 1. Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. 4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5. Платник податку — юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, окрім рахунків в органах Казначейства (за винятком бюджетних установ) 6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. 7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Останній пункт (п.8) з наведеного переліку Критеріїв є самим популярним у контролюючих органів і зазвичай настільки популярним, що в рішенні про віднесення підприємства до ризикових його банально переписують без будь-яких пояснень, не говорячи вже про розгорнуті. Але рішення контролюючого органу про віднесення платника податків до ризикових не є остаточним та може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Адміністративне оскарження Платнику податків слід ретельно підготуватися, зокрема подати до регіональної комісії Податкової служби відповідну скаргу, додавши до неї повний пакет підтверджувальних документів (договори, акти, рахунки, звіти тощо), щоб довести прозорість і товарність укладених угод, які податкова служба вважає сумнівними, а також свою фінансову доброчесність, щоб спростувати нібито відповідність критеріям ризиковості. Комісія зобов'язана розглянути подані матеріали та прийняти рішення про виключення/залишення в переліку ризикових протягом 7 робочих днів. Якщо комісія регіонального рівня не встигає прийняти рішення у встановлений строк, платник податків має бути автоматично виключений із переліку ризикових згідно з прямою нормою Порядку № 1165. Проте якщо податковий орган приймає рішення, яке не задовольняє скаржника, його необхідно зобов’язати до цього шляхом подальшого оскарження до ДПС України з аналогічною вимогою. У разі відмови в задоволенні скарги комісією вищого рівня у платника податків виникає право на судове оскарження рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили, є безумовною підставою для регіональної комісії виключити платника податків із переліку ризикових (відповідно до п. 6 Порядку № 1165).
01 грудня 2025, 16:21