Цифрова реальність відкриває безліч нових можливостей: у бізнесі та у навчанні, у побуті й у розвагах, у боротьбі зі злочинністю і… На жаль, нові можливості не лише поліпшують життя, а й створюють підґрунтя для нових видів злочинів та нових шахрайських схем. Як інструмент у таких схемах зазвичай використовують отримані в незаконний спосіб персональні дані, а місцем вчинення злочину найчастіше стають банківські рахунки або інформаційні ресурси (месенджери, соціальні мережі тощо).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Реакція жертви залежить від багатьох факторів, але насамперед від наслідків шахрайських дій. Матеріальні втрати спонукають звернутися до правоохоронних органів. А якщо обійшлося без прямих втрат? Наприклад, через банківський рахунок транзитом пройшли суми, відправниками та отримувачами яких були невідомі власникові рахунку особи (переважно різні ФОПи). Тож, які наслідки для жертви у такій ситуації? Якщо про гроші, то скільки «зайшло», стільки й «пішло». Якщо про безпеку, то варто зрозуміти причину і вжити заходів, аби подібне не повторилося.
А якщо про податки? Так, саме про податки, адже ця історія сталася із підприємством – платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%. У зверненні до податкової служби підприємство повідомило, що стало жертвою злому банківських персональних даних і попросило дати відповіді на два запитання:
1) чи підлягають оподаткуванню єдиним податком суми, які внаслідок шахрайських дій транзитом пройшли через банківський рахунок підприємства;
2) чи впливають ці суми на річний ліміт доходу?
Відповіді на запитання фахівці Державної податкової служби України надали в індивідуальній податковій консультації від 30.01.2026 р. № 602/ІПК/99-00-04-03-03. І у цих відповідях не має нічого несподіваного. За висновком податкового органу, суми, що надійшли на рахунок підприємства, зокрема, й внаслідок шахрайських дій:
1) включаються до доходу платника єдиного податку;
2) оподатковуються за обраною ним ставкою;
3) враховуються при визначенні річного ліміту доходу. Тобто, якщо ці суми призвели до перевищення встановленого обсягу доходу, то до суми перевищення має бути застосована підвищена ставка податку, а платник зобов’язаний із відповідного періоду перейти на загальну систему оподаткування.
Цьому висновку традиційно передує добірка цитат з Податкового кодексу України, проте знайти причинно-наслідковий зв’язок між цією добіркою і висновком можна лише за великого фіскального бажання. Втім, знайти аргументи для захисту платника податків також непросто. Адже в переліку сум, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку (пункт 292.11 ПКУ), не згадується ані про шахрайські, ані навіть про помилково зараховані суми. Крім цього, в запиті (принаймні, у тій його частині, яка відтворена в ІПК) замало конкретики щодо самої події: скільки часу минуло між надходженням і вибуттям коштів, які заходи було вжито підприємством, яка роль банку тощо.
Якщо наявність шахрайських дій можна довести, є сенс звернутися до суду з вимогою щодо скасування індивідуальної податкової консультації як такої, що містить формальну відповідь, адже висновок не випливає з процитованих норм ПКУ, а також не враховує всіх обставин того, що відбулося.
Варто зауважити, що у подібну халепу може потрапити й платник податку на прибуток, якому також буде непросто уникнути негативних наслідків. Адже є купа причин, аби визнати отриману суму доходом (найпростіше як безповоротну фінансову допомогу), а от для визнання витратами списаних з рахунку сум потрібні серйозні документи… Тож, платникам податків не варто втрачати пильність, захоплюючись новими можливостями цифрової реальності. Стара, але неспростовна істина: вчитися краще на чужих помилках.
А дізнаватися про такі помилки можна, зокрема, й з роз’яснень податкових органів. У розділі «Офіційні роз’яснення» системи Lex щодня з’являються нові матеріали (листи, консультації, повідомлення тощо), а їх загальна кількість вже становить понад п’ять тисяч.