Цифровізація економіки відкрила для українців безпрецедентні можливості заробітку. Сьогодні дохід можна отримувати, не виходячи з дому: продаючи товари на Etsy чи Amazon, створюючи та монетизуючи власний контент на Patreon, а також від реклами на YouTube чи Facebook.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Водночас, попри зміну формату економічної діяльності, податкові правила залишаються незмінними: за загальними правилами дохід, отриманий фізичною особою-резидентом України, підлягає оподаткуванню незалежно від джерела його походження.
У результаті доходи від міжнародних онлайн-платформ необхідно декларувати в Україні як іноземні та сплачувати з них податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% + військовий збір (ВЗ) 5%. Проте разом із новими можливостями постала і нова проблема. Значна частина таких доходів залишається «в тіні» – як через свідоме ухилення, так і через недостатню обізнаність українців із податковим законодавством.
У цьому контексті показовим є факт, що поки молодь на українських концертах активно підспівує рядки популярної пісні «Твій останній шанс – OnlyFans», поза увагою більшості залишається перша резонансна ситуація, яка виникла в Україні восени 2024 року. Саме тоді Державна податкова служба (ДПС) отримала інформацію про те, що понад 5 тисяч українців заробили майже 111 мільйонів доларів США на платформі OnlyFans упродовж 2020-2022 років.
У результаті податкові органи почали масово надсилати запити щодо декларування отриманих доходів і сплати податків в Україні. Надалі було проведено сотні документальних перевірок, за підсумками яких донараховано податкові зобов’язання на понад 250 мільйонів гривень та застосовано відповідні штрафні санкції. Водночас у випадках, коли суми несплачених податків є значними, може постати питання навіть про притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності.
Станом на сьогодні активно формується судова практика щодо законності таких донарахувань і штрафів, яка вже містить чимало цікавої інформації та корисних висновків.
Усе приховане стає відомим: як податкова знаходить цифрові доходи українців
Багато користувачів, які ведуть свій бізнес через міжнародні онлайн-платформи, вважають, що якщо кошти надходять на іноземні рахунки або електронні гаманці, то залишаються поза увагою українських податкових органів.
Та ця позиція помилкова. Останні кілька років ДПС регулярно надсилає запити до податкових органів інших держав на підставі чинних міжнародних угод. Йдеться про конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, двосторонні договори про обмін податковою інформацією та інші міжнародні угоди. У межах цих інструментів українська податкова служба може отримувати від іноземних колег детальну інформацію про розмір закордонних доходів українських резидентів.
Водночас не варто забувати про механізм автоматичного обміну фінансовою інформацією (Common Reporting Standard, CRS), який вже функціонує в Україні. Відповідно до нього іноземні фінансові установи (банки, платіжні системи тощо) за певних умов збирають і автоматично передають податковим органам дані про рахунки своїх клієнтів – українських податкових резидентів. Така інформація включає анкетні дані фізичної особи, номер рахунка, балансовий залишок та інші відомості й надсилається до податкового органу країни резидентства власника рахунка.
Також під час реєстрації на більшості онлайн-платформ фізична особа зазвичай заповнює детальну анкету, вказуючи своє прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, громадянство, дані банківського рахунку та інші відомості. Також для верифікації особи платформа вимагає надання сканів документів. Тому користувач фактично самостійно розкриває всю необхідну інформацію, і питання полягає лише в тому, коли саме українські податкові органи отримають дані про її доходи.
З постанов П’ятого апеляційного адміністративного суду, зокрема від 31 березня 2026 року у справі № 420/22286/25 та від 17 березня 2026 року у справі № 420/18941/25, випливає, що британська компанія Fenix International Ltd (власник платформи OnlyFans) систематично передає інформацію до податкових органів Великої Британії про доходи нерезидентів. Надалі на підставі запиту ДПС, направленого відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Великою Британією, Україна отримала інформацію про українських користувачів та їхні доходи.
Водночас у подібних справах платники податків часто намагаються надати суду виписки з українських банківських рахунків, на які не надходило жодних платежів від компанії Fenix International Ltd.
Однак суди зазвичай звертають увагу, що такі виписки охоплюють лише один або кілька рахунків і не підтверджують відсутність надходжень на інші рахунки, відкриті в інших банках, платіжних системах чи через альтернативні канали переказу коштів. Крім цього, суди зазначають, що в налаштуваннях акаунта на вказаній платформі користувач самостійно вказує реквізити банківського рахунку для отримання доходу. Кошти з платформи автоматично надходять до пов’язаної платіжної системи, а вже звідти – на вказану банківську картку чи рахунок. У результаті відсутність надходжень саме на надані суду українські банківські рахунки не є доказом відсутності доходів від Fenix International Ltd загалом.
Що далі? Правила гри змінюються, однак минуле все ще важливе
Важливо звернути увагу, що 8 квітня 2026 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроєкт № 15111-д, який передбачає запровадження в Україні механізмів для оподаткування доходів, отриманих через українські та іноземні цифрові платформи, починаючи з 2027 року.
Згідно із законопроєктом, Україна буде автоматично отримувати інформацію від інших країн про іноземні цифрові доходи українців після приєднання України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Також національні оператори цифрових платформ (OLX, UKLON) та іноземні оператори, які відповідатимуть встановленим критеріям, виступатимуть податковими агентами користувачів (за аналогією з роботодавцем щодо найманого працівника). Вони зобов’язуватимуться утримувати податки з доходів фізичних осіб на цих платформах і подавати відповідну звітність до ДПС. Законопроєкт дозволятиме оподатковувати доходи від цифрових платформ за пільговою ставкою ПДФО в розмірі 5% + ВЗ 5% та передбачатиме низку виключень, коли такі доходи взагалі не оподатковуватимуться.
З огляду на міжнародні зобов’язання України та значний тиск із боку Європейського Союзу очікується, що законопроєкт буде ухвалено, після чого в Україні запрацюють нові правила оподаткування доходів із цифрових платформ.
Водночас не варто забувати, що ДПС, за прикладом ситуації з OnlyFans, у майбутньому зможе отримати інформацію про доходи українців і з інших подібних платформ та ініціювати донарахування податків і штрафів. У разі неподання податкової декларації строки позовної давності не застосовуються, тож податкові органи матимуть змогу перевіряти будь-які періоди та донарахувати податки разом зі штрафами.
У результаті українцям уже зараз варто готуватися до нових реалій заробітку через міжнародні онлайн-платформи. У цьому контексті юристи IMPACTA LAW готові надати професійну консультацію, як правильно задекларувати свої доходи та сплатити податки залежно від конкретної ситуації, а також супроводжувати клієнтів у суді щодо законності проведення відповідних податкових перевірок та донарахувань податків і штрафів.