Після змін, внесених законом від 16.01.2020 № 466-IX до Податкового кодексу України (ПК України), дефініція терміну «дивіденди» була розширена. В результаті, окремі виплати/суми, які містяться в абзацах третьому-сьомому пп. 14.1.49 ПК України, не бувши «класичними» дивідендами в розумінні абзацу першого пп. 14.1.49 ПК України, все-таки підлягають оподаткуванню як дивіденди. В іноземному праві, зокрема праві США, такі платежі (точніше окремі з них) вважаються «конструктивними (прихованими) дивідендами».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З огляду на це податкові юристи та консультанти в Україні під поняттям «конструктивних дивідендів» мають на увазі саме ті платежі/суми, які перелічені в абзацах третьому-сьомому пп. 14.1.49 ПК України, а саме:
1) суми перевищення ціни на товари/роботи/послуги (як під час їх придбання, так і під час їх реалізації) над ціною, яка відповідає принципу «витягнутої руки», у контрольованих операціях (КО);
2) платежі за цінні папери (корпоративні права) на користь нерезидентів, пов’язаних чи непов’язаних з юридичною особою (резидентом України), у КО понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
3) платежі на користь учасника/власника юридичної особи у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
4) виплати на користь нерезидента, який є учасником/засновником юридичної особи (резидента України) через низку причин, зокрема, але не виключно викуп юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, які призводять до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Після впровадження в Україні концепції «конструктивних (прихованих) дивідендів» уже пройшло понад 5 років, однак окремі практичні аспекти застосування вказаної концепції залишаються без відповіді. Тому варто звернути увагу на окремі судові рішення та роз’яснення органів ДПС, які дозволяють отримати певні вектори в проблемних питаннях оподаткування «конструктивних (прихованих) дивідендів».
Виплата «конструктивних (прихованих) дивідендів» на користь нерезидентів
Одним із судових кейсів, в якому Верховний Суд дослідив порядок застосування норм ПК України, які врегульовують оподаткування «конструктивних» (прихованих) дивідендів», є справа № 480/7139/24.
Предметом спору є оскарження податкового повідомлення-рішення (ППР), яким орган ДПС збільшив платнику податків грошове зобов’язання з податку на доходи нерезидентів із джерелом походження з України через неутримання вказаного податку із суми «конструктивних (прихованих) дивідендів».
Водночас спірним було саме визначення моменту виникнення «конструктивних (прихованих) дивідендів», а саме:
(1) або в період здійснення КО;
(2) або в період, коли платник податків виявив невідповідність цін/показників рентабельності у КО принципу «витягнутої руки» та самостійно збільшив свій фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств.
Вищезазначений момент у справі № 480/7139/24 впливав на вибір застосованого законодавства до спірних правовідносин, оскільки іноземні компанії, які виступали отримувачами «конструктивних (прихованих) дивідендів», були резидентами рф, а Угода між Урядом України та Урядом російської федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків припинила свою дію 01.01.2023 (Угода про уникнення подвійного оподаткування).
На думку платника податків, «конструктивні (приховані) дивіденди» у спірній ситуації виникли в період, коли платник податків здійснював КО, тобто у 2021-2022 роках (до 24 лютого). Водночас орган ДПС наполягав на тому, що «конструктивні (приховані) дивіденди» виникли не в період здійснення КО, а тоді, коли платник податків самостійно визнав невідповідність КО принципу «витягнутої руки» і здійснив коригування свого фінансового результату для оподаткування, тобто у 2023 році.
Верховний Суд у постанові від 05.11.2025 № 480/7139/24 підтримав позицію саме органу ДПС, застосувавши положення Узагальнюючої податкової консультації з питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, затвердженої наказом Мінфіну від 20.08.2021 № 480 (УПК № 480). Зокрема, Верховний Суд зазначив, що база оподаткування для цілей оподаткування «конструктивних (прихованих) дивідендів» визначається, виходячи з розміру коригування фінрезультату до оподаткування, яке здійснює або самостійно платник податків, або контролюючий орган.
Оскільки у справі № 480/7139/24 коригування фінрезультату було здійснено платником податків саме у 2023 році, а вказана Угода про уникнення подвійного оподаткування вже не діяла, то зменшена ставка податку на доходи нерезидентів походженням з України, передбачена вказаною Угодою, не могла бути застосована.
Ще одним важливим судовим кейсом, який стосується «конструктивних (прихованих) дивідендів», є справа № 440/18088/23. У даній справі претензії органу ДПС зводилися до того, що платник податків здійснив на користь нерезидентів виплату «конструктивних (прихованих) дивідендів» у негрошовій формі внаслідок спрямування чистого прибутку платника податків до фонду розвитку підприємства. Платник податків заперечував, зазначивши, що направлення чистого прибутку до фонду розвитку підприємства призвело виключно до збільшення майна платника податків, а не майна акціонерів такого платника податків, у зв'язку з чим вказана дія не може бути ототожнена із виплатою дивідендів у грошовій або негрошовій формі на користь акціонерів.
Суди першої та апеляційної інстанцій у справі № 440/18088/23 підтримали позицію платника податків. Однак Верховний Суд у постанові від 19.11.2025 у даній справі скасував вказані рішення судів, направивши справу на новий розгляд і зазначивши, що суди не дослідили низку аргументів, які мали важливе значення для правильного вирішення даної справи.
На думку Верховного Суду, без уваги судів залишилися, зокрема, але не виключно, наступні питання:
(1) чи призвело рішення загальних зборів платника податків про спрямування чистого прибутку до фонду розвитку підприємства до реального зменшення нерозподіленого прибутку та збільшення вартості часток акціонерів-нерезидентів у власному капіталі платника податків?
(2) чи відображено зазначені зміни в бухгалтерському обліку як операції з розподілу чистого прибутку?
(3) чи мало рішення про спрямування чистого прибутку до фонду розвитку підприємства економічний ефект, еквівалентний виплаті дивідендів у негрошовій формі?
(4) чи дійсно відсутні ознаки реінвестицій або виплати доходу в негрошовій формі?
З огляду на те що вищезазначені питання наразі не досліджувалися Верховним Судом і відповідно наразі правовий висновок не сформований, то платникам податків, які направляють чистий прибуток на збільшення статутного капіталу чи іншого фонду (резервного тощо), слід бути обережними. Зокрема, не варто обмежуватися перевіркою відсутності виключно юридичної частини (неприйняття рішення Загальних зборів учасників про виплату дивідендів) як підстави для висновку про відсутність виплати дивідендів. Платникам податків варто додатково звертати увагу на економічні/податкові/бухгалтерські наслідки рішення про використання нерозподіленого/чистого прибутку. Саме за результатами аналізу таких наслідків і можливо коректно кваліфікувати виникнення «конструктивних (прихованих) дивідендів».
Виплата «конструктивних (прихованих) дивідендів» на користь резидентів
Хоча в Україні концепція «конструктивних (прихованих) дивідендів» асоціюється у платників податків із (1) застосуванням правил ТЦУ до виплат на користь нерезидентів та (2) оподаткуванням податком на доходи нерезидентів джерелом походження з України, однак «конструктивні (приховані) дивіденди» можуть виникати також в операціях між резидентами та підлягати оподаткуванню податком на прибуток підприємств чи ПДФО залежно від отримувача таких дивідендів.
У розумінні абзацу третього пп. 14.1.49 ПК України як дивіденди оподатковуються платежі у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюються юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини). Тобто з огляду на дефініцію терміну «дивіденди» такі інші дивіденди можуть виплачуватися не тільки на користь нерезидентів, а й на користь резидентів.
Як зазначалося вище, на практиці така ситуація виникає у випадку, коли платник податків приймає рішення направити нерозподілений/чистий прибуток на збільшення статутного капіталу платника податків, в результаті чого вартість часток учасників зростає. Вказане зростання, на думку органів ДПС, можна вважати «конструктивними (прихованими) дивідендами», які виплачуються юридичною особою у негрошовій формі на користь учасників такої юридичної особи.
Таке тлумачення ДПС України норм пп. 14.1.49 ПК України міститься у досить «давніх» індивідуальних податкових консультаціях (ІПК) № 4375/ІПК/99-00-05-05-02-06 від 22.10.2020 та № 2998/ІПК/99-00-05-05-02-06 від 22.07.2020 р.
В одній з останніх ІПК № 3159/ІПК/99-00-21-02-02 від 09.06.2025 вказано, що направлення нерозподіленого прибутку на збільшення статутного капіталу без прийняття загальними зборами учасників рішення про нарахування дивідендів, без зміни складу учасників та розмірів їхніх часток не вважається виплатою дивідендів для цілей оподаткування, тобто не вважається «конструктивними (прихованими) дивідендами».
Судова практика з цього питання наразі представлена уже згаданою постановою Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 440/18088/23 (хоча вона стосується виплат дивідендів на користь нерезидентів), яка наразі ще не містить однозначної правової позиції ВС.
З огляду на це платникам податку на прибуток підприємств, які мають у складі учасників-резидентів України, також варто звертати увагу на можливість виникнення «конструктивних (прихованих) дивідендів» у випадку збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого/чистого прибутку.
Зміни до концепції «конструктивних (прихованих) дивідендів»
Окремо варто звернути увагу, що в законопроєкті «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення», розробленого Міністерством фінансів України та розміщеного 24.02.2026 на офіційному вебсайті міністерства, передбачається внесення змін до концепції «конструктивних (прихованих) дивідендів».
Зокрема, Міністерство фінансів України пропонує виключити із дефініції терміну «дивіденди» суму перевищення ціни на товари/роботи/послуги (як під час їх придбання, так і під час їх реалізації) над ціною, яка відповідає принципу «витягнутої руки», в КО.
Причини таких змін у пояснювальній записці до вказаного законопроєкту не наведено. Зміни в цій частині сприятимуть дотриманню принципу «правової визначеності», оскільки наразі сума перевищення ціни на товари/роботи/послуги над ціною, яка відповідає принципу «витягнутої руки» в КО як кваліфікуюча ознака «конструктивних (прихованих) дивідендів», поширюється також на випадки, коли таке перевищення стосується операцій з нерезидентами, які не є пов’язаними за ознакою корпоративних прав, і не відповідає засадам поняття «дивіденди».
Замість висновку
Хоча після впровадження норм, які регулюють оподаткування «конструктивних (прихованих) дивідендів», уже минув певний час, а Мінфіном була видана змістовна УПК № 380, судова практика на рівні Верховного Суду не є численною і сформованою. З огляду на це на практиці виникають спірні питання оподаткування «конструктивних (прихованих) дивідендів», які потребують від податкових юристів та консультантів прискіпливої уваги з метою попередження потенційних податкових ризиків та спорів.