Динамічне зростання використання поштових та кур'єрських потоків як методу доставки невеликих посилок, що містять певні товари, суттєво вплинуло на інституційні можливості урядів ефективно перевіряти ці товари. Впровадження масштабної транскордонної електронної комерції змінило спосіб, у який торгівля та відповідні транзакції відбуваються по всьому світу в нових цифрових глобальних ланцюжках створення вартості.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зростання кількості поштових посилок у міжнародній торгівлі створює значні труднощі для бізнес-середовища ЄС в плані конкуренції. Щороку мільйони посилок імпортувалися без ПДВ до ЄС, що призводило до масового податкового шахрайства та зловживань, створюючи значні спотворення для бізнесу ЄС, коли вартість імпортованих до ЄС товарів (наприклад, смартфони та планшети) постійно занижувалася або неправильно зазначалася в митних деклараціях при ввезенні, щоб скористатися цим звільненням від сплати ПДВ.
У відповідь на цю ситуацію Європейська Комісія у грудні 2016 року прийняла стратегію модернізації цифрового єдиного ринку, яка регулює транскордонну електронну комерцію. Цілями цієї ініціативи було сприяння торгівлі, боротьба з шахрайством, забезпечення чесної конкуренції та рівне ставлення до онлайн-учасників торгівлі.
Починаючи з липня 2021 року згідно зі змінами, внесеними в Директиву 2006/112, пакетом положень щодо сплати ПДВ в електронній комерції були скасовані виключення із режиму оподаткування ПДВ товарів малої вартості (до 150 євро). Таким чином, всі товари, що ввозяться на територію ЄС, незалежно від вартості, підлягають оподаткуванню ПДВ, зокрема, і в спрощеному режимі оподаткування (IOSS – єдине вікно для імпортованих товарів) із застосуванням порогу вартості до 150 євро. Тобто встановлено інший спеціальний механізм нарахування та сплати ПДВ для ввезення товарів незначної вартості (до 150 євро), придбаних дистанційно за допомогою цифрових платформ (маркетплейсів).
Вартісний поріг у 150 євро був встановлений в статті 14а Директиви 2006/112 як умова для застосування спеціального режиму оподаткування дистанційного продажу із використанням електронного інтерфейсу.
Економічна логіка ЄС тут доволі є прагматичною, зокрема, мова йде про усунення системної податкової асиметрії та втрат бюджету в умовах значного зростання обсягів електронної комерції в ЄС. До 2021 року діяла наступна комбінація: для дрібних посилок вартістю до 150 євро було звільнення від сплати ПДВ та митного збору. Це створювало ситуацію, в якій продавці (особливо з Китаю) мали нижчу кінцеву ціну, а європейські ритейлери сплачували ПДВ при безпосередньому імпорті товарів до ЄС і їм було складно конкурувати з китайськими економічними суб’єктами. З позиції економіки це мало наслідком штучне заниження ціни імпорту та витіснення внутрішнього виробника ЄС.
Стара модель породжувала значні втрати бюджету, зокрема, масове заниження вартості посилок, дроблення посилок, ухилення від сплати ПДВ через вартісний поріг в розмірі до 150 євро. ЄС зіткнувся з різкою зміною структури транскордонної торгівлі. Зокрема, відбувся перехід від моделі B2B імпорту до масового B2C, мільярди дрібних посилок до ЄС замість великих партій товару.
Справляння ПДВ
Запровадження спеціального режиму оподаткування ПДВ імпорту (IOSS) є для ЄС механізмом вирівнювання цінових умов та забезпечення податкового нейтралітету щодо внутрішніх та імпортних постачань товару в ЄС.
Згідно зі статтею 14(4) Директиви 2006/112 спеціальний режим оподаткування ПДВ для осіб, які сприяють продажу товарів імпортованих з третіх країн за допомогою використання електронного інтерфейсу (цифрових платформ (маркетплейсів), визначається лише за умов, що товари постачаються особам, які не є платниками ПДВ, зокрема, юридичним особам, які не є платниками ПДВ, або будь-якій іншій особі, яка не є платником ПДВ. Тобто спеціальний режим оподаткування ПДВ (IOSS) застосовується лише для операцій продажу між економічними суб’єктами (підприємствами чи підприємцями) та кінцевими споживачами відповідних товарів, так звані В2С операції.
Згідно із Директивою 2006/112 у разі застосування спеціального режиму оподаткування (IOSS) платником ПДВ є цифрова платформа (маркетплейс) чи вебпортал, якщо чиста вартість товару не перевищує 150 євро. Відповідальність за сплату ПДВ покладається на цифрову платформу (маркетплейс). Сам ПДВ сплачується покупцем в момент дистанційного продажу товару, а поштовий оператор, який доставляє відправлення вартістю менше ніж 150 євро за дорученням продавця, що зареєстрований як платник ПДВ, який сприяє дистанційному продажу товарів, звільняється від сплати ПДВ при ввезенні таких товарів на територію відповідної країни ЄС. ПДВ перераховується платформою через державу своєї реєстрації у бюджет держави-члена ЄС, в якій відбувається кінцеве споживання товару, придбаного покупцем в порядку дистанційного продажу.
У Директиві 2006/112 застосовується термін “intrinsic value”, що може тлумачитись як дійсна або реальна вартість. В роз’ясненнях Європейської Комісії щодо ПДВ в операціях електронної торгівлі (2020) наведено наступне визначення цього терміну:
Дійсна вартість:
(a) для комерційних товарів: ціна самих товарів в момент продажу на експорт на митну територію Союзу, за винятком транспортних та страхових витрат, якщо вони не включені в ціну та не вказані окремо у рахунку-фактурі, та за винятком будь-яких інших податків та зборів, які можуть бути встановлені митними органами з будь-якого відповідного документа(ів);
(b) для товарів некомерційного характеру: ціна, яка була б сплачена за самі товари, якби вони були продані для експорту на митну територію Союзу.
Отже, дійсна вартість при імпорті – це чиста ціна, сплачена споживачем на момент продажу (тобто на момент прийняття платежу від покупця), або як зазначено в документі, що супроводжує товар (в рахунку-фактурі). У разі сумнівів митні органи можуть вимагати документ, що підтверджує відповідну оплату одержувачем товару.
В Україні превалює підхід щодо сумарної фактурної вартості товару. Це загальна вартість товару, зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі), який додається до вантажу для митного оформлення. Зазвичай така вартість виражається у валюті, зазначеній у договорі між продавцем і покупцем.
При дистанційному продажу товарів до 150 євро з використанням спеціального режиму оподаткування ПДВ (IOSS) може застосовуватись фактурна вартість. Категорія митної вартості застосовується в інших випадках – коли є фактичне ввезення товару в ЄС (тоді застосовується стаття 85 Директиви 2006/112 без спеціального режиму IOSS).
Отже, ЄС скасував з 2021 року поріг вартості товару до 150 євро, в межах якого товар в посилках при імпорті до ЄС звільнявся від сплати ПДВ, що було джерелом податкових викривлень, і перейшов до моделі, в якій з кожного споживання (включно з імпортом) товару справляється ПДВ однаково, що має наслідком розширення податкової бази, відновлення конкуренції на ринках ЄС та зниження податкового шахрайства.
Справляння митного збору
У листопаді 2025 року Рада ЄС погодилася на скасування порогу звільнення від сплати митних зборів, який наразі дозволяє товарам вартістю менше ніж 150 євро потрапляти на ринок ЄС без сплати митного збору. За новими правилами в ЄС товари вартістю менш як 150 євро більше не будуть звільнені від сплати митного збору. Він утримуватиметься з першого євро вартості партії товарів при потраплянні товару на ринок ЄС, тим самим узгоджуючи систему з чинними в ЄС правилами щодо ПДВ. Митний збір буде становити з 1 липня 2026 року 3 євро з товарів, що надходитимуть до ЄС, і будуть міститися у невеликих посилках вартістю менш як 150 євро, що були придбані через цифрові платформи (маркетплейси).
Цей захід застосовуватиметься у зв’язку із тим, що такі посилки наразі потрапляють на ринок ЄС без митного оподаткування, що призводить до спотвореної конкуренції серед різних продавців ЄС та високого рівня шахрайства.
Якщо говорити в деталях, то митний збір у розмірі 3 євро справлятиметься за кожну категорію товарів в посилці, а не за саму посилку. Наприклад, якщо посилка містить один олівець і дві кулькові ручки, то мито розраховуватиметься за двома категоріями товарів. Олівець належить до однієї категорії, а кулькові ручки – до іншої. Тому для категорії олівця справлятиметься 3 євро, а для категорії двох кулькових ручок – 3 євро. У такому разі загальний митний збір в одній посилці, в якій містяться один олівець і дві кулькові ручки, становитиме 6 євро.
Причиною скасування порогу звільнення від сплати митних зборів є також зростання обсягів електронної комерції. Так, за даними Європейської Комісії, у 2024 році до ЄС було імпортовано 4,6 мільярда посилок через електронну комерцію вартістю менше ніж 150 євро, з яких 91% цих поставок припадало на Китай.
Цифрові платформи (маркетплейси) відповідатимуть не тільки за утримання та сплату ПДВ, а й за утримання та сплату митних зборів з товарів при їх дистанційному продажу, щоб кінцеві споживачі (покупці) цих товарів більше не стикалися з прихованими платежами чи несподіваним оформленням документів при прибутті посилки за адресою призначення. Цифрові платформи (маркетплейси) вважатимуться офіційними імпортерами товарів, придбаних на їх базі в порядку дистанційного продажу. Митний збір у такому разі сплачуватиметься до митного органу держави-члена, до якої здійснюватиметься імпорт товару, тобто технічно такий збір спрямовуватиметься на рахунок національної митниці, наприклад, Польщі, яка акумулюватиме такі платежі, а далі вони розподілятимуться між Польщею та бюджетом ЄС.
Станом на сьогодні держави-члени ЄС не передають 100% митного збору до бюджету ЄС, вони залишають собі 25% від загальної суми митного збору як компенсацію витрат на адміністрування митного збору, а решта 75% від загальної суми митного збору перераховується до бюджету ЄС, оскільки митний збір є доходом ЄС, а не окремої держави-члена.