Збройна агресія РФ проти України спричинила безпрецедентні за масштабами екологічні наслідки. За даними Державної екологічної інспекції України, у грошовому вимірі сукупні збитки, завдані довкіллю внаслідок повномасштабного вторгнення РФ з 2022 року, перевищили 6,9 трлн грн. З цієї суми близько 1,5 трлн грн становлять втрати, пов’язані зі знищенням і пошкодженням територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а приблизно 2 трлн грн — збитки, завдані внаслідок забруднення ґрунтів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Екологічний вимір цієї шкоди є катастрофічним: унаслідок бойових дій відбувається деградація та забруднення родючих ґрунтів, забруднення поверхневих і підземних вод, знищення лісових масивів, загибель популяцій диких тварин, руйнування природоохоронних територій і їхніх екосистем, а також незворотні зміни ландшафтів цілих регіонів. На тимчасово окупованих РФ територіях України відбуваються забруднення довкілля, знищення та руйнування екосистем.
Кульмінацією цих наслідків стало руйнування греблі Каховської ГЕС, яке за своїми масштабами, тривалістю та тяжкістю впливу на довкілля розглядається як один із найбільш показових прикладів сучасної екологічної катастрофи, спричиненої збройним конфліктом.
Ці наслідки є прямим результатом агресії РФ проти України, що тягне за собою міжнародно-правову відповідальність держави-агресора, зокрема обов’язок повного відшкодування екологічної шкоди. Представники держави-агресора, у разі встановлення відповідних складів злочинів, підлягають кримінальній відповідальності за воєнні злочини проти довкілля та злочин екоциду, що зумовлює необхідність належної кримінально-правової кваліфікації таких діянь.
Кваліфікація воєнних злочинів проти довкілля пов’язана з істотними труднощами. Вони зумовлені, зокрема, відсутністю сталої міжнародної практики такої кваліфікації, складністю застосування критеріїв «широкої, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому середовищу», передбачених статтями 35(3) і 55(1) Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій 1977 року та статтею 8(2)(b)(iv) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а також особливістю формулювання диспозиції статті 438 Кримінального кодексу України.
Окремою проблемою залишається кваліфікація злочину екоциду за статтею 441 Кримінального кодексу України. Ця норма характеризується значною термінологічною невизначеністю, оскільки такі ключові поняття, як «масове знищення рослинного або тваринного світу», «отруєння атмосфери або водних ресурсів» і, передусім, «екологічна катастрофа», не мають чіткого легального визначення ні в національному, ні в міжнародному праві.
Екологічні наслідки повномасштабного вторгнення РФ зумовили активізацію застосування статті 441 КК України: на сьогодні за цією нормою зареєстровано обліковується близько десяти кримінальних проваджень, пов’язаних із агресією Російської Федерації проти України, зокрема щодо атак на об’єкти паливно-енергетичного комплексу, руйнування дамб і гребель, нападів на ядерні установки та масштабного знищення тваринного світу.
Водночас відсутність сталої судової практики та уніфікованих підходів до застосування статті 441 КК України в умовах міжнародного збройного конфлікту, спричиненого агресією РФ проти України, зокрема щодо тлумачення поняття «екологічна катастрофа» і визначення співвідношення екоциду з воєнними злочинами, суттєво ускладнює її ефективне застосування.
З огляду на викладене пропонується стислий огляд обраних юридичних джерел, що стосуються захисту довкілля під час збройного конфлікту, кваліфікації воєнних злочинів проти довкілля, міжнародної криміналізації злочину екоциду, а також застосування статті 441 КК України.
Наведений перелік джерел може бути корисним для кількох цілей. По-перше, для здійснення належної правової кваліфікації воєнних злочинів проти довкілля. По-друге, для змістовного тлумачення оціночних понять, закріплених у статті 441 КК України, з урахуванням підходів міжнародного гуманітарного права, зокрема категорій «широкої, довготривалої та серйозної шкоди». По-третє, для формування доктринального підґрунтя кваліфікації конкретних кейсів як за статтею 441, так і в сукупності зі статтею 438 КК України. По-четверте, для напрацювання пропозицій щодо вдосконалення національного кримінального законодавства та просування ідеї криміналізації екоциду на міжнародному рівні, зокрема шляхом внесення змін до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Застосовні джерела міжнародного права та коментарі до них
● Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text
● Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище. ООН. 1976 р. URL: https://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?src=IND&mtdsg_no=XXVI-1&chapter=26&clang=_en
● Конвенція Ради Європи про охорону навколишнього середовища за допомогою кримінального права, 14 травня 2025 року. URL: https://search.coe.int/cm#{%22CoEIdentifier%22:[%220900001680b5cfad%22],%22sort%22:[%22CoEValidationDate%20Descending%22
● Директива 2024/1203 Європейського Парламенту та Ради про охорону навколишнього середовища за допомогою кримінального права від 11 квітня 2024 року. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2024/1203/oj/eng.
● Охорона навколишнього середовища в районах, що постраждали від збройного конфлікту. Найробі, 23–27 травня 2016 року. URL: https://documents.un.org/doc/undoc/gen/k16/072/52/pdf/k1607252.pdf
● Стаття 35. Основні правила. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), 8 червня 1977 року. Коментар 1987. URL: https://ihl-databases.icrc.org/en%2Fihl-treaties%2Fapi-1977/article-35?activeTab=
● Стаття 55. Охорона навколишнього середовища. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), 8 червня 1977 року. Коментар 1987 року. URL: https://ihl-databases.icrc.org/en%2Fihl-treaties%2Fapi-1977/article-55?activeTab=
● Стаття 56. Захист об’єктів та споруд, що містять небезпечні речовини. Захист навколишнього середовища. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), 8 червня 1977 року. Коментар 1987 року. URL: https://ihl-databases.icrc.org/en%2Fihl-treaties%2Fapi-1977/article-56?activeTab=
● Стаття 85. Притягнення до відповідальності за порушення Додаткового Протоколу. Захист споруд та установок, що містять небезпечні речовини. Захист навколишнього середовища. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), 8 червня 1977 року. Коментар 1987 року. URL: https://ihl-databases.icrc.org/en%2Fihl-treaties%2Fapi-1977/article-85?activeTab=
● Стаття 42. Об’єкти та споруди, що містять небезпечні джерела енергії. Звичаєве міжнародне гуманітарне право. URL: https://ihl-databases.icrc.org/en/customary-ihl/v1
● Стаття 43. Застосування загальних принципів ведення військових дій до навколишнього середовища. Звичаєве міжнародне гуманітарне право. URL: https://ihl-databases.icrc.org/en/customary-ihl/v1/rule43
● Стаття 44. Належна увага до навколишнього середовища під час військових операцій. Звичаєве міжнародне гуманітарне право. URL: https://ihl-databases.icrc.org/en/customary-ihl/v1/rule44
● Стаття 45. Завдання серйозної шкоди природному середовищу. Звичаєве міжнародне гуманітарне право. URL: https://ihl-databases.icrc.org/en/customary-ihl/v1/rule45
Загальні питання захисту довкілля під час збройного конфлікту
● Подкаст: Справедливість для довкілля: міжнародний вимір впливу агресії Росії проти України на довкілля. 2026. URL: https://www.youtube.com/watch?v=tM6HdXlaYLA
● Подкаст: Екологічна справедливість: міжнародний вимір впливу російської агресії проти України на навколишнє середовище. 2026. URL: https://www.youtube.com/watch?v=VL8J3WcWi00
● Медведєва М., Короткий Т., Тропін З., Хендель Н. Міжнародно-правовий захист природного середовища під час міжнародного збройного конфлікту: український вимір : монографія. 2024. – 284 с.
Містить науково-аналітичний огляд міжнародного та національного права і практики його застосування щодо захисту природного середовища під час збройного конфлікту України та російської федерації. Матеріал викладено з урахуванням законодавства України, яке забезпечує імплементацію норм міжнародного гуманітарного права щодо захисту природного середовища та відповідальність за його порушення.
● Пахомі С. К. Міжнародно-правове регулювання захисту довкілля під час збройного конфлікту. 2024. URL: https://kyivchasprava.kneu.in.ua/index.php/kyivchasprava/article/view/516/501
Стаття присвячена актуальним питанням захисту довкілля під час збройних конфліктів шляхом синергії міжнародного гуманітарного права та міжнародного екологічного права. У роботі проаналізовано ключові міжнародні договори (зокрема Додатковий протокол І до Женевських конвенцій, Римський статут та резолюції ООН) і Керівні принципи МКЧХ 1994 року. Обґрунтовано, що чинні норми МГП щодо захисту цивільних об'єктів мають надто обмежувальний характер і містять правові прогалини, які не забезпечують достатньої безпеки екосистем. Як ефективне рішення запропоновано інтеграцію детальних стандартів екологічного права для уточнення порогів недопустимої шкоди довкіллю та оцінки відповідальності за його руйнування в ході бойових дій.
● Керівні принципи щодо захисту природного середовища під час збройного конфлікту. Норми та рекомендації щодо захисту природного середовища згідно з міжнародним гуманітарним правом, з коментарями. МКЧХ. 2023. URL: https://blogs.icrc.org/ua/wp-content/uploads/sites/98/2023/02/IHL-Guidelines_environment_ua.pdf
Видання є оновленою редакцією документа 1994 року, що відображає сучасні зміни в міжнародному праві та містить стислі коментарі й рекомендації до кожного принципу. Висвітлено проблему руйнівного впливу війни на довкілля, яка сьогодні загострюється глобальною кліматичною кризою. Матеріал пропонує практичний інструментарій для урядів та військових відомств з метою імплементації норм міжнародного гуманітарного права у національні правові бази та військові статути задля посилення захисту навколишнього середовища під час збройних конфліктів.
● Бринзанська О. В. Заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу як по- рушення законів і звичаїв війни за міжнародним гуманітарним правом. 2022. URL: https://kup.edu.ua/doc/chasopis/chasopis_2022_2-4.pdf
Публікація присвячена дослідженню норм і принципів міжнародного гуманітарного права, на підставі яких встановлюються ознаки порушення законів і звичаїв війни, що супроводжуються заподіянням шкоди довкіллю. У роботі проаналізовано положення Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій, Конвенції ENMOD та норм звичаєвого МГП у контексті їх застосування за ст. 438 КК України. Виявлено колізію, за якої чинна редакція вітчизняного кримінального закону обмежує джерела МГП лише міжнародними договорами, фактично виводячи міжнародний звичай за межі кваліфікації екологічних воєнних злочинів. Окреслено перспективи вдосконалення ст. 438 КК України для її повного узгодження з міжнародними стандартами.
● Козмуляк К.А. Правове регулювання охорони довкілля під час збройних конфліктів на прикладі України. 2022. URL: https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2022/11/31.pdf
Проаналізовано катастрофічний та транскордонний вплив військової агресії рф на екосистеми й природні ресурси України, а також наведено оцінку екологічних збитків. Здійснено огляд ключових міжнародних актів (зокрема Стокгольмської декларації, Конвенції ENMOD та Додаткового протоколу І), що регламентують мінімізацію руйнівного впливу війни на довкілля. Особливу увагу приділено українському законодавству: Інструкції про порядок виконання норм МГП у ЗСУ, Стратегії державної екологічної політики до 2030 року та вітчизняним методикам визначення завданої шкоди. Досліджено нормативні акти щодо екологічної відбудови пошкоджених територій, виявлено їхні недоліки та запропоновано шляхи вдосконалення.
● Medvedieva M.O., Korotkyi T.R. Responsibility for the environmental damage caused during the armed conflict between Ukraine and the russian federation: opportunities in the algorithm of protecting national interests. 2019. URL: https://apir.iir.edu.ua/index.php/apmv/article/view/3707/3381
Публікація присвячена аналізу міжнародних звичаїв, договорів та судової практики у сфері захисту довкілля до, під час та після збройних конфліктів, а також питанням відповідальності за екологічну шкоду. Автори досліджують комплекс норм права міжнародної відповідальності, гуманітарного, кримінального, екологічного, морського права та права прав людини. Особливу увагу приділено міжнародно-правовій охороні навколишнього середовища в контексті українсько-російського збройного конфлікту, оцінці масштабів завданих екологічних збитків, поточним судовим провадженням проти рф, а також перспективам притягнення держави-агресора та окремих осіб до відповідальності.
● Медведєва М., Короткий Т. Міжнародно-правові режими захисту довкілля у зв'язку зі збройним конфліктом. 2019. URL: https://surl.li/htjogp
Розглянуто міжнародно-правові режими захисту довкілля у зв'язку зі збройним конфліктом, а саме, міжнародне право навколишнього середовища (міжнародне екологічне право), міжнародне право прав людини, право міжнародної безпеки, міжнародне гуманітарне право, міжнародне кримінальне право. Проаналізовано проблематику практичної реалізації відповідальності держав за порушення міжнародних зобов'язань щодо захисту довкілля у зв'язку зі збройним конфліктом та кримінальної відповідальності згідно з міжнародним правом за воєнні злочини щодо довкілля.
● На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України / А. Б. Блага, І. В. Загороднюк, Т. Р. Короткий, О. А. Мартиненко, М. О. Медведєва, В. В. Пархоменко; за заг. ред. А. П. Бущенка. Гельсінська спілка з прав людини. 2017. URL: https://helsinki.org.ua/publications/na-mezhi-vyzhyvannya-znyschennya-dovkillya-pid-chas-zbrojnoho-konfliktu-na-shodi-ukrajiny/
Дослідження присвячене аналізу масштабних екологічних наслідків збройного конфлікту на сході України, який набув ознак екологічної катастрофи. У роботі детально висвітлено факти забруднення довкілля важкими металами, затоплення шахт, загрози радіоактивного зараження водних ресурсів, а також руйнування заповідних об'єктів та масового випалювання лісів і степів. Автори обґрунтовують необхідність створення спеціальної комісії в рамках ООН для притягнення рф до відповідальності, пропонують розробити методику документування і оцінки воєнних екозбитків (зокрема враховуючи витрати на розмінування) та надають конкретні рекомендації профільним міністерствам і військово-цивільним адміністраціям для вдосконалення національної екологічної політики.
● Боте М., Брух С.Е., Даймонд Дж., Дженсен Д. Міжнародне право щодо захисту навколишнього середовища під час збройних конфліктів: прогалини та можливості. Міжнародний огляд Червоного Хреста. 2010. URL: https://international-review.icrc.org/sites/default/files/irrc-879-bothe-bruch-diamond-jensen.pdf
Матеріал сфокусовано на дослідженні трьох основних недоліків існуючого міжнародного гуманітарного права (МГП) у сфері охорони навколишнього середовища в умовах збройних конфліктів.: надто вузькому й нечіткому визначенню неприпустимої шкоди, правовій невизначеності екологічних елементів як цивільних об’єктів та проблематиці застосування принципу пропорційності при оцінці супутньої шкоди. Як дієве рішення для усунення цих недоліків та розвитку існуючої правової системи автор пропонує інтеграцію норм, стандартів та механізмів міжнародного екологічного права, що дозволить ефективніше запобігати екоциду, вирішувати суперечки та чітко оцінювати відповідальність за шкоду навколишньому середовищу в період збройних конфліктів.
● Остін Джей Е., Брух Карл Е. Екологічні наслідки війни: правові, економічні та наукові аспекти. 2000. URL: https://books.google.com.ua/books?id=OJKFkSkgTyIC&printsec=frontcover#v=onepage&q&f=false
У виданні представлено міждисциплінарне дослідження правових, політичних, економічних та наукових наслідків воєнних збитків, завданих природному середовищу та здоров’ю населення. Колектив провідних міжнародних юристів, військових офіцерів, науковців та економістів аналізує існуючу систему воєнного права, адаптацію норм екологічного права мирного часу, а також інструменти наукової та економічної оцінки екологічних збитків. Праця містить критичний огляд діючих гуманітарних правил і пропонує конкретні правові та інституційні зміни для ефективного запобігання й усунення екологічної шкоди, спричиненої збройними конфліктами.
Міжнародна криміналізація злочину екоциду
● Медведєва М. Концепція злочину екоциду в міжнародному праві та агресія Росії проти України. 2025. https://www.jusintergentes.com.ua/images/2025/2/46-48.pdf
Досліджуються концепції криміналізації екоциду як самостійного міжнародного злочину, що має застосовуватися як у мирний, так і у воєнний час. У роботі висвітлено історію виникнення терміну, діяльність фундації «Stop Ecocide International» щодо його включення до Римського статуту МЦС, а також позиції Ради Європи та ЄС, які, попри ухвалення нових профільних директив і конвенцій у 2024–2025 роках, наразі обмежилися поняттям «особливо серйозних правопорушень». Автор аналізує досвід країн, які вже закріпили екоцид у національному законодавстві (зокрема Бельгії, Франції та України), детально розглядає статтю 441 КК України та проблеми її практичного тлумачення. Особливу увагу приділено воєнним злочинам рф проти довкілля, зокрема прецеденту підриву Каховської ГЕС, що актуалізує роль України як лідера у процесі міжнародного визнання екоциду.
● Базов О. В. Правові і інституційні засади захисту довкілля в діяльності органів міжнародного кримінального правосуддя. 2023. URL: https://surl.li/wjtxtr
У статті досліджено правові та інституційні засади захисту довкілля в діяльності органів міжнародного кримінального правосуддя. Проаналізовано умови віднесення протиправних діянь проти природи до міжнародних злочинів (зокрема в умовах збройних конфліктів) та визначено юрисдикційні повноваження Міжнародного кримінального суду. У контексті збройної агресії рф проти України та катастрофи на Каховській ГЕС розглянуто проблеми документування й оцінки збитків довкіллю. Обґрунтовано необхідність ратифікації Україною Римського статуту, внесення змін до нього задля включення «злочину екоциду» до юрисдикції МКС, а також запропоновано створити спеціальну міжнародну комісію в рамках ООН для відшкодування заподіяної шкоди.
● Незалежна експертна група з питань правового визначення екоциду. Коментар та основний текст. 2021. URL: https://surl.li/cawqms
Ця праця висвітлює передумови та процес розробки юридичного визначення «екоциду» як п’ятого міжнародного злочину. Описано роботу Незалежної експертної групи, скликаної наприкінці 2020 року Фондом «Стоп Екоцид», яка у 2021 році сформувала консенсусний проєкт змін до Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Текст обґрунтовує необхідність поширення юрисдикції МКС на випадки завдання масштабної шкоди довкіллю в мирний час, коли руйнування екосистем є найбільш критичним. Окрему увагу приділено історичному контексту ініціативи, починаючи від ідей 1972 року, та внеску видатних юристів Поллі Хіггінс і Джеймса Кроуфорда у становлення сучасної концепції криміналізації екоциду для трансформації глобального екологічного управління.
● Brady L.M. The Invention of Ecocide: Agent Orange, Vietnam, and the Scientists Who Changed the Way We Think about the Environment by David Zierler (review). 2014. URL: https://surl.li/upusxt
Рецензія на книгу Девіда Зірлера «Винахід екоциду», присвячену глибокому багатогранному аналізу використання американськими військовими хімічних дефоліантів (зокрема «Агента Оранж») під час війни у В’єтнамі. У тексті розкривається ключова та історично ігнорована роль спільноти науковців, які змогли зупинити цю практику, апелюючи до первісного значення терміна «екоцид», сформульованого біологом Артуром Галстоном у 1970 році. Автор підкреслює, що вчені пов’язали екологічні руйнування з катастрофічними наслідками для здоров’я людей, чим спровокували глобальні політичні зміни, які дискредитували підходи Холодної війни та винесли екологічні питання на рівень міжнародної дипломатії. В анотації також детально описано джерельну базу дослідження та його головну структуру — від зародження хімічної зброї до впливу наукового опору на зовнішню політику адміністрацій Кеннеді, Джонсона і Ніксона.
Кваліфікація воєнних злочинів проти довкілля за ст. 438 КК України
● Посібник з виявлення та кваліфікації військових злочинів проти навколишнього середовища в Україні. 3-тє виправлене видання. 2025. https://surl.li/kznktz
Практичний посібник розроблено як самостійний ресурс для прокурорів з метою попередньої ідентифікації, формулювання та пріоритезації справ про екологічні воєнні злочини (ЕВЗ). Матеріал базується на нормах чинного міжнародного гуманітарного й кримінального права, які інтегровані в національне правосуддя через Кримінальний кодекс України та Римський статут. У виданні детально описано авторську методологію розслідування, розкрито способи захисту довкілля в умовах збройного конфлікту та продемонстровано алгоритм переведення заборон МГП у конкретні склади злочинів, що дозволяє прокурорам ефективно кваліфікувати фактичні обставини та здійснювати судове переслідування за шкоду, завдану природному середовищу.
● Хендель Н., Короткий Т. Воєнні злочини проти довкілля та злочин екоциду: особливості кваліфікації та застосування. Проблеми правового забезпечення оборони України : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. 2024.
Розглянуто притягнення до кримінальної відповідальності за воєнні злочини проти довкілля та злочин екоциду під час агресії РФ проти України. Показано значення українського досвіду для розвитку міжнародної практики та концепції злочину екоциду. Визначено, що основним інструментом кваліфікації є ст. 438 КК України у поєднанні з нормами міжнародного гуманітарного права, які дозволяють розглядати завдання шкоди довкіллю як воєнні злочини. Проаналізовано особливості ст. 441 КК України, її обмежену застосовність, відсутність чіткого визначення «екологічної катастрофи» та необхідність тлумачення через міжнародні стандарти (ДП І та Конвенцію ENMOD). Обґрунтовано можливість сукупного застосування ст. 438 і 441, зокрема щодо підриву Каховської ГЕС.
● Стандарти розслідування воєнних злочинів. Загальна частина. 2023. URL: https://justgroup.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/standart-rozsliduvannya_zagalna-chastyna.pdf
Матеріал висвітлює виклики, з якими зіткнулася національна система кримінальної юстиції України в умовах повномасштабної агресії рф через стрімке зростання кількості міжнародних злочинів. Описано проблему дефіциту знань з міжнародного гуманітарного права (МГП) серед слідчих і прокурорів, що призводить до помилок у кваліфікації та знижує ефективність кримінального переслідування. Представлені «Стандарти розслідування воєнних злочинів» покликані узагальнити найкращі вітчизняні та світові практики, надати інструменти для збирання доказів і визначення пріоритетів досудового розслідування з урахуванням досвіду профільного Департаменту Офісу Генерального прокурора.
● Максим Попов. Воєнні злочини проти довкілля. 2023. URL: https://justtalk.com.ua/post/voenni-zlochini-proti-dovkillya--maksim-popov--justtalk-context
Про особливості роботи з воєнними злочинами проти довкілля, підрив Каховської ГЕС російськими військовими, масштаби наслідків, які ще проявлятимуться з часом не лише для України, проблеми, що виникають у розслідуванні та доказуванні такого виду злочину спілкувались в новому в епізоді #JustTalk_Context.
● Ольга Вдовиченко. Як кваліфікувати воєнні злочини проти довкілля. 2023. URL: https://surl.li/ggaolc
● Ольга Мелень-Забрамна, Анастасія Кучер. Шкода навколишньому середовищу як воєнний злочин. 2023. https://yur-gazeta.com/interview/shkoda-navkolishnomu-seredovishchu-yak-voenniy-zlochin.html
● Пам’ятка щодо особливостей розслідування посягань на довкілля в умовах збройного конфлікту. Берднік І., Короткий Т. Тренінговий центр прокурорів України. 2022. URL: https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1eomsypOWFbsSt_ymGjKOfpJREuqWFFeD
Практичний посібник розроблено для систематизації та вдосконалення діяльності органів досудового розслідування та прокурорів при фіксації воєнних екологічних злочинів. Матеріал містить детальне роз’яснення бланкетної диспозиції ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни) у контексті міжнародного гуманітарного права, а також розкриває елементи складу злочину «екоцид» (ст. 441 КК України). Особливу увагу приділено алгоритмам та тактиці огляду місця події на специфічних об’єктах (уражених нафтобаз, лісових пожеж, пошкоджених газопроводів, затоплених морських суден) із залученням широкого кола профільних експертів і використанням сучасних цифрових інструментів. Пам’ятка також пропонує готові зразки процесуальних документів та орієнтовні переліки питань для допиту свідків обстрілів та техногенних аварій.
Кваліфікація злочину екоциду за ст. 441 КК України
● Індиченко Б., Хендель Н., Назарчук І. Російські злочини проти довкілля: від воєнних до екоциду. 2026. URL: https://yur-gazeta.com/interview/rosiyski-zlochini-proti-dovkillya-vid-voennih-do-ekocidu.html/
Матеріал, побудований у формі експертного обговорення, присвячений специфіці кваліфікації та труднощам розслідування злочину екоциду в контексті повномасштабної російської агресії проти України. Експерти аналізують статтю 441 КК України, розкриваючи поняття «ідеальної сукупності» екоциду та воєнних злочинів. Особливу увагу приділено справі про підрив Каховської ГЕС, правовим звітам громадських організацій («Truth Hounds», «Фонд підтримки фундаментальних досліджень» та ін.) щодо цієї катастрофи, а також першим оголошеним підозрам російському командуванню. У публікації детально окреслено виклики для українського правосуддя — відсутність світових прецедентів розслідування і брак спеціалізованих знань у силовиків, а також перспективи та тривалість процесу включення екоциду до Римського статуту МКС як п'ятого міжнародного злочину.
● Національний і міжнародний виміри екоциду й перспективи притягнення держави-агресора до відповідальності: у Верховному Суді обговорили шляхи досягнення справедливості для довкілля. 2026. URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/2026126/
Матеріал висвітлює ключові тези та дискусії круглого столу «Справедливість для довкілля: міжнародний вимір впливу агресії росії проти України на довкілля», що відбувся у Верховному Суді за участю суддів, прокурорів, правозахисників та науковців. Системно проаналізовано сучасний стан та виклики кримінального переслідування за екологічні воєнні злочини й екоцид в умовах триваючої збройної агресії рф. Наведено актуальну статистику збитків та динаміку кримінальних проваджень (275 справ за статтею про воєнні злочини та 11 — за статтею про екоцид станом на квітень 2026 року).
● Чечерський В.І Екоцид: проблемні питання визначення та кваліфікації. 2025 URL: https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2025/07/50-1.pdf
Публікація присвячена дослідженню сучасних підходів до визначення поняття екоциду, а також проблемним питанням його кваліфікації за ст. 441 Кримінального кодексу України. У роботі проаналізовано статистику та динаміку реєстрації таких злочинів за 2012 — квітень 2025 років, зокрема у контексті повномасштабного вторгнення рф, та висвітлено стан їх досудового розслідування. Детально охарактеризовано ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочину, виокремлено законодавчі недоліки, що перешкоджають однаковому правозастосуванню, та запропоновано авторське визначення екоциду.
● Екоцид. Глосарій проєкту Минуле/Майбутнє/Мистецтво. Тимур Короткий, Максим Попов, Наталія Хендель. 2024. URL: https://pastfutureart.org/glossary/#Ecocide
Надано комплексне політико-правове, екологічне та кримінально-правове дослідження поняття «екоцид», його етимології, історичного генезису (від В'єтнамської війни до агресії рф проти України) та еволюції у міжнародному гуманітарному праві. Проаналізовано сучасні підходи до криміналізації екоциду на глобальному рівні, діяльність ініціативи Stop Ecocide International, оновлення екологічного законодавства ЄС та досвід окремих держав, включно зі ст. 441 КК України та поточною практикою розслідування воєнних злочинів проти довкілля. Окрему увагу приділено аналізу Формули миру України, Екологічного договору та надано рекомендації щодо нормативного визначення терміну «екоцид» і перспективи його включення до Римського статуту МКС.
● Проблема екоциду через призму російського вторгнення в Україну: правовий вимір. Полісі-бріф. 2024. https://www.epl.org.ua/wp-content/uploads/2024/11/1_UKR_Ecocide_brief_1.pdf
Аналітичний документ «Екологія. Право. Людина», який розглядає екоцид у контексті агресії РФ проти України, проблеми кваліфікації, недоліки ст. 441 КК України та пропозиції щодо її реформування і міжнародної криміналізації екоциду.
● Малишева Н.Р. Екоцид внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС як виклик та шанс для міжнародного судочинства. 2023. URL: https://visnyk.kh.ua/uk/journals/visnik-naprnu-3-2023-r/yekotsid-vnaslidok-pidrivu-grebli-kakhovskoyi-gyes-yak-viklik-ta-shans-dlya-mizhnarodnogo-sudochinstva
У публікації аналізуються міжнародно-правові та національні засади притягнення до відповідальності за злочини проти довкілля, вчинені внаслідок воєнних дій РФ. На прикладі підриву греблі Каховської ГЕС обґрунтовано відповідність наслідків цієї катастрофи концепту екоциду та досліджено юридичні підстави для кримінального переслідування винних. У роботі детально оцінено потенціал та спроможності різних юрисдикційних інстанцій - насамперед Міжнародного кримінального суду, а також Міжнародного суду ООН, Міжнародного трибуналу з морського права і спеціального трибуналу ad hoc — щодо розгляду справ про масштабну екологічну шкоду під час збройних конфліктів.
● Андрушко А.В., Дудоров О.О. Екоцид у міжнародному та національному кримінальному праві. 2024. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/24554884-72fc-4ac2-b607-ad1d2fb33d0e/content
Досліджено проблемні аспекти відповідальності за екоцид у міжнародному та національному кримінальному праві. Здійснено порівняльний аналіз положень міжнародних актів (зокрема Римського статуту та Женевських конвенцій) у контексті захисту довкілля під час війни та висвітлено зарубіжний досвід криміналізації цього діяння. Особливу увагу приділено аналізу складу злочину за ст. 441 чинного КК України, розкриттю змісту понять «екологічна катастрофа» та «надзвичайна екологічна ситуація», а також критичному розбору ст. 11.5.6 проєкту нового Кримінального кодексу України щодо визначення об'єктивної сторони екоциду.
● Вереша Р.В., Кучинська О.П., Ковтун О.М. Екоцид у національному та міжнародному кримінальному праві: сучасні виклики та перспективи нормативно-правового регулювання. 2023. URL: https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2023/08/26.pdf
У статті досліджуються сучасні виклики та перспективи нормативно-правового регулювання екоциду у національному та міжнародному кримінальному праві. Проаналізовано проблеми притягнення до відповідальності за екоцид у національному кримінальному праві та перспективи такої відповідальності у міжнародному кримінальному праві. Як екоцид кваліфікуються атаки росіян на українські нафтобази, удари по території Харківського фізико-технічного інституту з його ядерною установкою, загибель кількох мільйонів курей на Чорнобаївській птахофабриці, масова загибель дельфінів у Чорному морі. Руйнування дамби Каховської ГЕС кваліфікується як екоцид та порушення законів і звичаїв війни. Досліджується еволюція, поняття, склад екоциду.
● Малишева, Н. Р. Міжнародні екологічні злочини рф на території України та перспективи притягнення до кримінальної відповідальності за їх вчинення. 2022. URL: https://chasprava.com.ua/index.php/journal/article/view/1485/1370
У статті досліджено національні та міжнародні механізми кримінальної відповідальності за екоцид в умовах збройної агресії рф проти України. Проаналізовано склад злочину за ст. 441 КК України, а також практичні й законодавчі труднощі його застосування, зумовлені відсутністю чітких критеріїв визначення екоциду. Розглянуто перспективи доповнення Римського статуту МКС новим самостійним злочином та обґрунтовано необхідність створення спеціального міжнародного трибуналу ad hoc, до комплексної юрисдикції якого, поряд із злочинами рф, має бути обов'язково включено розслідування екоциду.
● Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка, 11-те вид., доп. 2019. Ст. 441 «Екоцид». URL: https://pravo-izdat.com.ua/index.php?route=product/product/download&product_id=4292
Видання є одинадцятим (виправленим і доповненим) випуском науково-практичного коментаря до Кримінального кодексу України 2001 року. У роботі системно відображено та прокоментовано всі законодавчі зміни, внесені до КК України на момент друку, а також враховано широкий масив суміжних законів та підзаконних актів. Особливістю видання є деталізація кримінально-правових термінів, оновлення підходів до кваліфікації злочинів на основі поглиблених наукових досліджень та інтеграція багаторічної судової, слідчої і прокурорської практики, зокрема правових позицій Верховного Суду.
Кваліфікація підриву греблі Каховської ГЕС
● Затоплено війною: Дослідження руйнування Каховської греблі та його наслідки для екосистеми, аграріїв, цивільного життя та міжнародного правосуддя. Truth Hounds та Project Expedite Justice. 2024. URL: https://truth-hounds.org/cases/zatopleno-vijnoyu-doslidzhennya-rujnuvannya-kahovskoyi-grebli-ta-jogo-naslidky-dlya-ekosystemy-agrariyiv-czyvilnogo-zhyttya-ta-mizhnarodnogo-pravosuddya/
Звіт містить комплексне дослідження передумов, причин та наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС. У роботі представлено історико-географічний огляд регіону та проаналізовано доказову базу (сейсмічні дані, свідчення очевидців, супутникові знімки), яка спростовує версії про природний знос чи зовнішні обстріли та підтверджує факт навмисного внутрішнього підриву об'єкта російськими військами. Особливу увагу приділено детальному опису масштабних деструктивних процесів — затопленню територій нижче за течією та осушенню Каховського водосховища, а також оцінці їхніх катастрофічних довгострокових наслідків для екології, флори і фауни, населення, економіки та культурної спадщини регіону.
● Резюме аналітичного звіту «Попередній екологічний та юридичний аналіз руйнування Каховської ГЕС і його наслідків». Коаліція «Україна. П’ята ранку»; ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень»; Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля». 2024. URL: https://www.rac.org.ua/wp-content/uploads/2024/06/racse-kahovka-resume-ukr-2024.pdf
Summary of the Analytical Report «Preliminary Environmental and Legal Analysis the breach of the Kakhovka dam and its impacts» / Coalition «Ukraine. Five АМ»; NGO ”Foundation for the Support of Fundamental Resource» and Analytical Center “Society and Environment”. 2024. https://www.rac.org.ua/wp-content/uploads/2024/06/racse-kahovka-resume-eng-2024.pdf
Містить резюме аналітичного звіту щодо попереднього екологічного та юридичного аналізу руйнування Каховської ГЕС та його наслідків, які настали після підриву її греблі 6 червня 2023 року. На підставі зібраної інформації проведене дослідження обставин, пов’язаних з подіями 6 червня 2023 року, екологічних наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС, міжнародно-правової кваліфікації дії сторін збройного конфлікту, можливої індивідуальної кримінальної відповідальності на підставі Римського статуту Міжнародного кримінального суду та Кримінального кодексу України. Наприкінці надається короткий огляд проблем методології оцінки екологічної шкоди, спричиненої збройним конфліктом у контексті підриву греблі Каховської ГЕС.
● Попередній екологічний та юридичний аналіз руйнування Каховської ГЕС і його наслідків : аналіт. звіт. Коаліція «Україна. П’ята ранку» ; ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень» ; Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля». А. Андрусевич, Т. Короткий, Г. Марушевський, М. Медведєва, М. Польовий, З. Тропін, Н. Хендель. 2023. URL: https://rac.org.ua/wp-content/uploads/2024/06/racse-kahovka-environmental-and-legal-consequences-2024.pdf
Містить попередній екологічний та юридичний аналіз руйнування Каховської ГЕС та його наслідків, які настали після підриву її греблі 6 червня 2023 року. На підставі зібраної інформації проведене дослідження обставин, пов’язаних з подіями 6 червня 2023 року, екологічних наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС, міжнародно-правової кваліфікації дії сторін збройного конфлікту, можливої індивідуальної кримінальної відповідальності на підставі Римського статуту Міжнародного кримінального суду та Кримінального кодексу України. Наприкінці надається короткий огляд проблем методології оцінки екологічної шкоди, спричиненої збройним конфліктом у контексті підриву греблі Каховської ГЕС.
● Назарчук І. Підрив Каховської ГЕС у низці системних порушень міжнародного права російською федерацією. Інтерв’ю З. Тропін, Т. Короткий, Н. Хендель. 2023. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/mizhnarodne-pravo-investiciyi/pidriv-kahovskoyi-ges-u-nizci-sistemnih-porushen-mizhnarodnogo-prava-rosiyskoyu-federacieyu.html
Матеріал містить експертний аналіз правових наслідків підриву Каховської ГЕС у контексті міжнародного гуманітарного та кримінального права. Провідні українські фахівці досліджують питання відповідальності держави-агресора та її керівництва, розглядають обмеження Римського статуту МКС щодо кваліфікації злочинів проти довкілля та адвокатують визнання екоциду п'ятим самостійним міжнародним злочином. Особливу увагу приділено взаємодії Офісу Генерального прокурора України з МКС, перспективам національного розслідування за статтями 438 та 441 КК України, а також правовій оцінці супутніх воєнних злочинів рф на окупованих територіях.
● Франк Петі. Каховська ГЕС: Україна — піонер у справах про екоцид. 2023. URL: www.justiceinfo.net/en/119148-kakhovka-dam-ukraine-pioneers-prosecution-ecocide.html Матеріал висвітлює хід національного та міжнародного розслідування підриву Каховської ГЕС. У роботі наведено дані Офісу Генерального прокурора України щодо масштабу залучення слідчих та прокурорів у трьох областях і специфіки збору доказів в умовах окупації об'єкта. Проаналізовано візит місії Міжнародного кримінального суду та неурядових організацій (Global Rights Compliance, Truth Hounds) до постраждалого регіону. Здійснено порівняльний аналіз правових підходів до кваліфікації катастрофи як екоциду й воєнного злочину за ст. 438 КК України (через відсилку до Женевських конвенцій) та за ст. 8 Римського статуту МКС із визначенням юридичних труднощів доведення умислу.
● Малишева Н. Р. Екоцид внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС як виклик та шанс для міжнародного судочинства. 2023. URL: https://visnyk.kh.ua/web/uploads/pdf/30(3)_2023-256-279.pdf
Публікація присвячена аналізу міжнародно-правових та національних засад притягнення до відповідальності за злочини проти довкілля, вчинені внаслідок воєнних дій РФ. На прикладі підриву греблі Каховської ГЕС обґрунтовано відповідність наслідків цієї катастрофи концепту екоциду та досліджено юридичні підстави для кримінального переслідування винних. У роботі оцінено потенціал різних юрисдикційних інстанцій — насамперед Міжнародного кримінального суду як унікального шансу для реалізації норм про екологічну відповідальність, а також Міжнародного суду ООН, Міжнародного трибуналу з морського права і спеціального трибуналу ad hoc щодо розгляду справ про масштабну шкоду довкіллю під час збройних конфліктів.
Публікація створена ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень» в межах проєкту «Справедливість для довкілля: міжнародний вимір впливу агресії Росії проти України на довкілля», за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР – Єднання.