Усі чотири Женевські конвенції про захист жертв війни 1949 року починаються однаково: «Високі Договірні Сторони зобов'язуються дотримуватися й забезпечувати дотримання цієї Конвенції за всіх обставин». Тобто самі держави створюють норми міжнародного гуманітарного права, беруть на себе зобов’язання дотримуватися й забезпечувати дотримання цих норм за всіх обставин. І найчастіше ті самі держави порушують ці зобов’язання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права є спільною відповідальністю всіх держав світу і кожної держави окремо, незалежно від того, чи є вони сторонами збройного конфлікту чи ні. Це політичне, юридичне і моральне зобов’язання всіх держав.
На жаль, майже всі війни мають приклади та дотримання міжнародного гуманітарного права і його серйозних порушень. І завжди питання забезпечення дотримання чинних норм, що обмежують насильство під час війни, є основним питанням дієвості й ефективності міжнародного гуманітарного права. На розв'язання цього питання спрямовані зусилля міжнародної спільноти, окремих держав і міжнародних організацій, серед яких особливу місію відіграє Міжнародний Комітет Червоного Хреста – охоронець міжнародного гуманітарного права.
У межах цієї місії саме МКЧХ надано повноваження забезпечувати сумлінне застосування МГП, розуміння МГП, поширення знань про нього та підготовку будь-яких змін до МГП. Тобто удосконалення, підвищення ефективності імплементації міжнародного гуманітарного права на національному рівні та запобігання його порушень було метою МКЧХ від моменту створення і залишається в основному фокусі його уваги, як і конкретні ініціативи з посилення міжнародного гуманітарного права.
Міжнародний збройний конфлікт, спричинений агресією рф проти України, відкрив скриньку Пандори – серйозні й масштабні порушення міжнародного гуманітарного права. Це стало одним із тригерів чергової ініціативи, запропонованої державами та МКЧХ для забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права.
Всесвітня ініціатива з посилення політичної підтримки міжнародного гуманітарного права була запропонована у вересні 2024 року шістьма державами (Бразилія, Китай, Франція, Йорданія, Казахстан і Південна Африка) спільно з МКЧХ під час Тижня високого рівня в ООН, коли на Саміті майбутнього було ухвалено Пакт в ім’я майбутнього. Серед іншого, в Пакті держави висловили рішучість захищати всіх цивільних осіб під час збройних конфліктів і домовилися вживати для цього певні заходи.
Всесвітня ініціатива з посилення політичної підтримки міжнародного гуманітарного права організована навколо семи паралельних тематичних напрямів, які, на думку ініціаторів, потребують глибокого усвідомлення і невідкладних дій. Кожним напрямом керує спільно група держав, що надають підтримку, та МКЧХ. Співголови відіграють важливу роль у забезпеченні залучення до участі широкого кола учасників, сприянні конструктивному діалогу та досягненні значущих результатів у кожному напряму. Робота в межах напрямів охоплює консультації з державами й експертами, тому важливо направляти від України представників, які мають практичний і унікальний досвід застосування міжнародного гуманітарного права, та фахових експертів у сфері міжнародного гуманітарного права. Роль МКЧХ у межах Глобальної ініціативи – організація консультацій за підтримки держав та інших партнерів, включаючи академічні установи, а також поширення власних напрацювань і досвіду.
Напрямки Глобальної ініціативи: 1. Передовий досвід у запобіганні порушенням міжнародного гуманітарного права (співголови – Австралія, Австрія, Кенія, Об'єднані Арабські Емірати). 2. Зміцнення Національних комітетів з міжнародного гуманітарного права та аналогічних інституцій (співголови – Німеччина, Перу, Філіппіни, Велика Британія). 3. Посилення взаємозв’язку між міжнародним гуманітарним правом і миром (співголови – Колумбія, Ефіопія, Саудівська Аравія). 4. Захист цивільної інфраструктури (співголови – Алжир, Коста-Рика, Сьєрра-Леоне, Словенія). 5. Захист лікарень і медичних закладів (співголовами є Нігерія, Пакистан, Іспанія, Уругвай). 6. Використання інформаційно-комунікаційних технологій під час збройних конфліктів (співголови – Люксембург, Мексика, Швейцарія). 7. Ведення військових дій у морських просторах (співголови – Єгипет, Індонезія).
Всесвітня ініціатива спрямована на активізацію підтримки дотримання міжнародного гуманітарного права та розрахована на два роки, впродовж яких заплановано розробити конкретні, реалістичні й практичні рекомендації, які не лише забезпечать покращення дотримання міжнародного гуманітарного права, а і його адаптацію до майбутніх викликів.
У 2026 році в межах Всесвітньої ініціативи заплановано проведення зустрічі високого рівня, присвяченої захисту гуманності під час війни, як платформи для консолідації рекомендацій та зміцнення зобов'язань щодо дотримання міжнародного гуманітарного права.
Для просування Всесвітньої ініціативи та підготовки зустрічі високого рівня Президентка МКЧХ скликала Консультативну раду, що складається з осіб високого рівня, які мають однозначне переконання в нагальній необхідності посилення поваги до міжнародного гуманітарного права. Члени Ради призначаються президентом МКЧХ і діють суто індивідуально. Рада надає консультативну підтримку Президенту МКЧХ.
Упродовж 2025 року відбулося декілька заходів у межах Всесвітньої ініціативи. У січні на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку інтерактивний діалог під назвою «Збереження людської гідності в умовах збройного конфлікту» об'єднав понад 80 держав. Там пролунав заклик доєднатися до Всесвітньої ініціативи. У лютому в Женеві відбулася зустріч високого рівня, організована спільно Казахстаном і Бразилією, в якій взяли участь представники багатьох держав. У квітні була проведена зустріч високого рівня у Нью-Йорку, ініційована Францією і МКЧХ, де було ухвалено спільне комюніке. У червні, під час Гуманітарного сегмента ЕКОСОР, співголови робочих груп із питань цивільної інфраструктури та лікарень виголосили спільну заяву, яку підтримали 58 держав і одна регіональна організація. У період з квітня по червень було проведено перший раунд консультацій за напрямами, що включало сім обговорень на рівні держав (за кожним напрямом), а також дві регіональні зустрічі, три експертні семінари та дві панелі високого рівня. Понад 130 держав доєдналися до консультацій, близько 80 з них брали участь у кожній сесії. Триває підготовка до другого раунду консультацій, який має відбутися з кінця жовтня до початку грудня 2025 року.
Станом на 1 серпня 2025 року до Всесвітньої ініціативи доєдналося понад 70 держав.
У межах Всесвітньої ініціативи не передбачено підготовки чи ухвалення нової конвенції або нового механізму, оскільки її основна мета – запобігати порушенням наявного міжнародного гуманітарного права та стимулювати рішучіші зусилля у сфері його імплементації. Основна увага напрацювань у межах Всесвітньої ініціативи приділяється роз'ясненням положень міжнародного гуманітарного права та корисних практик і рекомендацій, направлених на сумлінне дотримання норм міжнародного гуманітарного права.
Україна своїми діями демонструє неухильну прихильність дотриманню міжнародного гуманітарного права, яке є невіддільною частиною системи принципів і цінностей Української Держави та народу. Україна демонструє передовий досвід у забезпеченні імплементації міжнародного гуманітарного права в умовах міжнародного збройного конфлікту високого рівня інтенсивності. Вона не лише приєдналася до Всесвітньої ініціативи в червні 2025 року, а й має політичну волю і моральне право ініціювати прогресивний розвиток міжнародного гуманітарного права.
Як прояв такого лідерства, на конференції «Міжнародне гуманітарне право у вимірі викликів сучасності», організованій Міністерством закордонних справ України 12 серпня 2025 р., була оголошена ініціатива – створення унікальної «Платформи з прогресивного розвитку міжнародного гуманітарного права» (International Humanitarian Law Progressive Development Platform (IHL Progressive Development Platform)) на основі досвіду, отриманого під час міжнародного збройного конфлікту високого рівня інтенсивності, спричиненого агресією рф проти України. Ця платформа має об'єднати держави, міжнародні організації, експертне середовище й громадянське суспільство та логічно доповнити Глобальну ініціативу щодо прогресивного розвитку міжнародного гуманітарного права на основі застосування міжнародного гуманітарного права.