В умовах міжнародного збройного конфлікту, спричиненого агресією рф проти України, особливого значення набула імплементація в Україні міжнародного гуманітарного права, яка має міжнародний, військовий, гуманітарний, політичний, юридичний і моральний виміри.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Імплементація норм міжнародного гуманітарного права на національному рівні передбачає систему нормативно-правових і організаційно-правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання, застосування, виконання цих приписів. Серед таких заходів важливе значення має створення спеціальних інституцій для забезпечення імплементації норм міжнародного гуманітарного права або надання повноважень відповідним національним органам. Це органи, які прямо передбачені Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949 року, такі як національні інформаційні бюро, або органи, що прямо не передбачені, але є поширеною серед держав інституційною формою імплементації міжнародного гуманітарного права, зокрема комісії (комітети) з імплементації міжнародного гуманітарного права, що діють як у мирний час, так і під час збройного конфлікту. Звісно, держави можуть створювати будь-які додаткові інституції з імплементації міжнародного гуманітарного права, і це найбільшою мірою стосується України як держави, досвід якої з цих питань є дуже цінним і впливовим на міжнародному рівні та яка сумлінно дотримується міжнародного гуманітарного права в умовах міжнародного збройного конфлікту високого ступеня інтенсивності.
Комісії (комітети) з імплементації міжнародного гуманітарного права існують більше ніж у 120 державах світу, зокрема в європейських і державах — партнерах України. Серед держав, які мають досвід участі у збройних конфліктах, але не створювали комісії — США, Ізраїль, Туреччина.
Оскільки створення таких комісій не є вимогою Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, вони є неконвенційним органом, що сформувався в результаті практики держав і свідчить про увагу держави до імплементації норм МГП. Такі комісії підтримуються МКЧХ як важливі внутрішньодержавні спеціалізовані інституції, метою яких є координація діяльності переважно державних органів на національному рівні щодо імплементації міжнародного гуманітарного права (дотримання, застосування і виконання норм міжнародного гуманітарного права) та забезпечення представництва держави на міжнародному рівні з питань міжнародного гуманітарного права.
Міжнародно-правовою підставою створення комісій з імплементації міжнародного гуманітарного права є загальне зобов’язання держав дотримуватись і забезпечувати дотримання міжнародного гуманітарного права (спільна ст. 1 Женевських конвенцій 1949 року, ст. 1 Додаткового протоколу І 1977 року, норма 139 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права).
Немає будь-яких міжнародно-правових вимог щодо моделі, статусу, діяльності комісій. Здебільшого вони створюються як координаційний міжвідомчий орган, основною метою якого є координація діяльності державних органів з імплементації міжнародного гуманітарного права. Є декілька варіантів організаційного підпорядкування таких комісій і забезпечення їхньої діяльності: Уряд, Міністерство зовнішніх справ, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, Національне товариство Червоного Хреста/Червоного Півмісяця, в окремих випадках — Офіс прокурора. Звісно, це можуть бути будь-які державні органи (міністерства), яким надано відповідні повноваження. Наприклад, в Україні з 2017 до 2025 року Міжвідомча комісія з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права належала до зони відповідальності Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
У 39% держав, де такі комісії створено, їх очолює та/або здійснює функції секретаріату Міністерство зовнішніх справ — це Австрія, Бангладеш, Бельгія, Болгарія, Болівія, Бразилія, Гватемала, Гондурас, Греція, Данія, Домініканська Республіка, Іспанія, Італія, Казахстан, Кіпр, Коста-Рика, Мексика, Нікарагуа, Оман, Острови Кука, Панама, Польща, Португалія, Республіка Корея, Румунія, Сальвадор, Самоа, Сейшельські острови, Сирійська Арабська Республіка, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сьєрра-Леоне, Тринідад і Тобаго, Уругвай, Угорщина, Фінляндія, Хорватія, Чеська Республіка, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка, Еквадор, Есватіні, Японія. Приблизно у 24% держав — Міністерство юстиції.
Міжвідомча комісія з імплементації в Україні міжнародного гуманітарного права була створена у 2000 році, входила до сфери компетенції Міністерства юстиції України. Її діяльність регламентувалася Положенням про Міжвідомчу комісію з імплементації в Україні міжнародного гуманітарного права і переважно стосувалась участі України в міжнародних договорах з міжнародного гуманітарного права та нормативного забезпечення імплементації в державі норм міжнародного гуманітарного права. У 2010–2015 роках засідання Комісії не проводилися. У 2015 році склад Комісії було доповнено представниками академічних кіл. У період з 2015 до 2016 року відбулося декілька засідань Комісії, на яких розглядалися питання імплементації в Україні норм міжнародного гуманітарного права.
У 2017 році замість Міжвідомчої комісії з імплементації в Україні міжнародного гуманітарного права було створено Міжвідомчу комісію з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні й віднесено її до сфери компетенції Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке мало здійснювати організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Комісії. З 2017 року до лютого 2022 року відбулося декілька засідань. Комісія активно працювала із середини 2023 року до жовтня 2024 року. Рішенням Комісії в лютому 2022 року було створено чотири робочі групи, у 2024 році їх кількість збільшено до восьми.
На виконання змін до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України у кінці 2024 року до сфери компетенції Міністерства віднесено питання дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України, і Міжвідомча комісія з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні перейшла до сфери компетенції Мінрозвитку. Відповідно до змін щодо складу Комісії від 6 червня 2025 року її очолює голова, яким за посадою є віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад і територій.
Відповідно до Положення Міжвідомча комісія з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні є дорадчим органом, що діє при Кабінеті Міністрів України у сфері сприяння забезпеченню реалізації міжнародно-правових зобов’язань України в галузі міжнародного гуманітарного права.
Основними завданнями Комісії є:
- підготовка пропозицій щодо застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні;
- сприяння у здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення виконання міжнародно-правових зобов’язань України в галузі міжнародного гуманітарного права, сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні;
- збір і здійснення моніторингу інформації про дотримання норм міжнародного гуманітарного права в Україні та випадки їх порушення, а також сприяння розробленню механізму належної фіксації таких порушень, надання пропозицій щодо вжиття заходів реагування на них, проведення аналізу ефективності усунення виявлених порушень;
- забезпечення взаємодії органів державної влади з питань дотримання норм міжнародного гуманітарного права в Україні, визначення шляхів і способів розв’язання проблемних питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права;
- поширення інформації про норми міжнародного гуманітарного права та обов’язковість їх дотримання.
На нашу думку, Міжвідомча комісія з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні є важливим інституціональним координуючим механізмом імплементації в Україні норм міжнародного гуманітарного права.