Імпорт товарів, призначених для потреб Збройних сил України, сьогодні не є «безпечною» та соціально захищеною діяльністю. 2025–2026 роки стали періодом підвищеного юридичного ризику для приватних компаній, що постачають товари оборонного призначення. Наразі відповідальність може виникнути не через те, що компанія щось порушить, а через те, як саме митниця може протлумачити документи, а також через її дії або бездіяльність. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! І це підтверджує, що політики підтримки Збройних сил України з боку митниці немає. Вона переслідує власні інтереси, навіть якщо такі інтереси суперечать нормам закону. Але сьогодні правова система перебуває під великою загрозою з огляду на те, як владні структури діють щодо громадян загалом. Господарський суд Києва розглядає справу, в якій прокурор в інтересах держави заявляє вимоги про стягнення близько 10 мільйонів гривень санкцій за державним контрактом на постачання товарів оборонного призначення. Така ситуація може відбутися з будь-яким постачальником, зазначають юристи компанії «Болінський і команда», тому важливо розуміти всі можливі ризики та сценарії розвитку подій. У наведеному кейсі митний орган назвав контрабандою постачання військової техніки, що відрізнялася за одним із показників модифікації. Спецтехніку було протиправно конфісковано. Митниця не завершила оформлення техніки. Таким чином було заблоковано рух товару, який мали отримати у військовій частині. У той самий час не було прийнято рішення про відмову у випуску техніки з митниці. «У результаті дій митниці товар не міг бути переданий військовій частині. Зобов’язання вважаються формально невиконаними, а відповідальність покладено на постачальника. Фактично саме дії митного органу стали причиною неможливості виконання контракту», — коментує Уляна Варишко, юристка компанії «Болінський і команда». Відповідальність без вини У статті 614 Цивільного кодексу України передбачено відсутність відповідальності у випадках, коли порушення виникло з причин, що не залежать від сторони. У наведеному кейсі є дві обставини. Перша — дії виробника, що замінив модифікацію, до того ж на кращу, для потреб військового формування. Друга — дії митниці, яка заблокувала оформлення. У результаті до компанії-постачальника було застосовано конструкцію фактично безвинної відповідальності. Тенденції та наслідки Подібні ситуації є системною проблемою. Представники бізнесу та юристи, які захищають інтереси постачальників, відзначають формальний підхід до оцінки імпортних операцій, ігнорування фактичної придатності товарів для ЗСУ, перекладання наслідків дій державних органів саме на компанії та спроби донарахувати санкції на етапі, коли правовідносини вже завершено. Отже, відповідальність компаній-постачальників виникає не через порушення, а через те, як митний орган протлумачить документи. Відповідно, товар, який постачається для ЗСУ, може бути конфісковано, і він не надійде до військових, які замовили озброєння або іншу техніку. А компанія отримає штрафи та санкції У результаті дослідження доказів БЕБ відмовило в порушенні кримінального провадження. Проте компанія не виконала контракт, отримала штрафні санкції, повернула кошти та зазнала великих збитків, а техніка не була поставлена військовій частині через її конфіскацію. І за це ані митниця, ані будь-яка посадова чи службова особа за українським законодавством відповідальності не несе. У підсумку через неправомірні дії митниці постраждали військові, які не отримали замовлену техніку, та компанія-постачальник. Митниця за свої дії жодних наслідків не понесе, хоча правових підстав для блокування постачання та конфіскації техніки не було. У подібних випадках потрібно діяти відразу, а не чекати, що державні органи самі розберуться в правомірності своїх дій та дій колег. «В Україні відсутній чіткий правовий інструментарій, де вказано, що за неправомірність дій державний орган несе пряму відповідальність. Наявна норма діє дуже слабко. Чи захоче суд, враховуючи вимоги про стягнення прямих збитків із державного бюджету, стягувати збитки постачальника, завдані діями державного органу? І чи відповідатимуть представники митниці, безпідставні дії яких призвели до таких збитків? Це військова техніка, й постачальники практично не кажуть про обставини та перепони, з якими стикаються. А проблема системна й потребує збалансованості прав та обов’язків із метою оперативного реагування та розв’язання проблем — війна не терпить затягування часу в судах», — Святослав Болінський, СЕО юридичної компанії «Болінський і команда». Як мінімізувати ризики Щоб мінімізувати ризики, юристи радять: фіксувати фактичні характеристики товару до митного оформлення; з іноземними постачальниками жорстко врегульовувати їхню відповідальність; кожен етап руху товару, зокрема й передачу його військовим, документувати; під час проходження митного контролю не бути пасивним, а активно реагувати на дії митниці; під час розірвання контракту фіксувати відсутність претензій. Кожен із документів у кожній імпортній операції юристи радять оцінювати як потенційний доказ у можливому спорі. Уляна Варишко: «Сьогодні імпорт товарів оборонного призначення — це не лише про швидкість та логістику. Передусім ідеться про контроль, доказування та управління юридичними ризиками». «Болінський і команда» Юридичну підтримку бізнесу здійснюємо вже сьогодні: +38 067 746 95 87 bolinskyi.com
«Виконуючи контракт, компанія — імпортер зброї та військової техніки — поставила товар, модифікація якого за результатами митного огляду відрізнялася від зазначеної в документах, — розповідає Святослав Болінський, СЕО юридичної компанії «Болінський і команда». — Контракт, сертифікати та митна декларація були сформовані на підставі даних виробника та узгоджені. Заміна модифікації відбулася без повідомлення постачальника. Поставлений товар відповідав вимогам військової частини на всі 100%. Техніка мала формальну розбіжність у специфікації. Відзначимо: відрізнялася не модель, а модифікація моделі, до того ж на краще — тобто була поліпшена модифікація. Щоб виправдати свої дії, митниця подала до Бюро економічної безпеки повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за контрабанду товарів через митну територію України. До того ж митниця спробувала сказати, що вартість товару завищена, і не підтвердила це».