— Які ключові тренди визначатимуть розвиток кримінальної практики у 2026 році?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Олександр ЛУК’ЯНЕНКО, партнер VB Partners
— У 2026 році розвиток кримінальної практики визначатиметься подальшою трансформацією ризиків для бізнесу та посиленням ролі превентивного захисту. Ключовим і беззаперечним трендом стане подальше посилення санкційного комплаєнсу. Бізнес буде змушений ще глибше перевіряти контрагентів, бенефіціарів, фінансові потоки, структуру власності та міжнародні ланцюги постачання. Помилки у цій сфері все частіше призводитимуть не лише до блокування активів, а й до кримінальних проваджень і персональної відповідальності менеджменту.
Другий системний тренд — стійка увага правоохоронних органів до фінансових потоків, бюджетних коштів, держзакупівель та міжнародних контрактів. Тиск через обшуки, арешти майна, вилучення документів і блокування діяльності зберігатиметься, нерідко ще на етапі попередніх перевірок. Це суттєво змінює архітектуру кримінального захисту та підвищує значення швидкого реагування. Третій важливий вектор — можливе загострення конфліктів між бізнесом і державою. Правоохоронний тиск, безпідставні штрафи, блокування операцій та майна залишатимуться реальністю. У зоні підвищеного ризику — податкова, митна, антимонопольна сфери, будівництво та публічні закупівлі.
Водночас у 2026 році остаточно закріпиться тренд на проактивну модель захисту. Бізнес все частіше звертатиметься не за реагуванням на вже вчинений тиск, а за побудовою системної кримінально-правової безпеки, внутрішніми аудитами, кризовими сценаріями та стратегічним управлінням ризиками. Роль адвоката дедалі більше трансформується із «захисника у кризі» у партнера з управління складними бізнес-ризиками.
Олександр ШЕВЦОВ, керівник кримінальної практики ЮК Riyako & Partners
— У 2025 році кримінальна практика значною мірою формувалася під впливом активної роботи правоохоронних органів у сфері використання бюджетних коштів. Воєнний стан посилив увагу до наповнення бюджету, публічних закупівель та боротьби з корупційними проявами. Для бізнесу це означало роботу в умовах постійного тиску з боку правоохоронців, і, на жаль, тенденцій щодо зменшення такого тиску в 2026 році я не бачу. Тому особливого значення набуває прогнозування ризиків при роботі бізнесу з бюджетом та робота на випередження.
Практика роботи правоохоронних органів у 2025 році визначає такі тенденції кримінальної практики на 2026-й:
1. Перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки України. Оновлення керівництва й особового складу БЕБ може призвести до активізації роботи, спрямованої на залучення коштів до бюджету. Водночас є сподівання, що такі результати будуть досягатися шляхом цивілізованого компромісу, який не блокує роботу бізнесу.
2. Впровадження нових підходів взаємодії представників бізнесу і держави. У 2026 році можна очікувати нових підходів у роботі бізнесу, метою яких є прозорість взаємовідносин із державою, уникнення корупційних ризиків та необґрунтованих звинувачень у злочинних змовах. Від держави очікуємо змін законодавства в частині зменшення корупційних ризиків під час освоєння бюджетних коштів і розв’язання проблемних питань під час проведення публічних закупівель.
3. Посилення кібербезпеки бізнесу як елементу захисту бізнесу. Робота правоохоронних органів свідчить про те, що в зоні уваги першочергово опиняються цифрові дані (мобільні термінали, електронні інформаційні системи тощо). У результаті у 2025 році зросла роль кібербезпеки, і ця тема зберігатиме свою актуальність у 2026 році.
4. Робота на випередження. Підвищена ризиковість роботи з бюджетними коштами створює тенденції до належного документального обґрунтування дій представників бізнесу. Значного поширення набувають маркетингові дослідження, залучення спеціалістів і експертів для обґрунтування цінової політики та економічних показників діяльності бізнесу.
5. Судовий контроль. Є сподівання, що процедури добору суддів до судів апеляційної інстанції завершаться в 2026 році й приведуть до значного поповнення суддівського корпусу. Це може позитивно вплинути на ефективність судового контролю під час досудового розслідування.
Євген ГРУШОВЕЦЬ, партнер ARIO
— Переконаний, що роботи у кримінальній практиці у 2026 році точно буде вистачати. Якщо відбудуться вибори, то її стане ще більше. Якщо ж виборів не буде, обсяг роботи все одно зростатиме, адже ринок уже починає переходити до фази підготовки до них. Новини щодо мирних планів і вимог до України тільки підігрівають ці рухи. Ключовими сферами, де концентруватимуться найбільші кошти, залишаються оборонна галузь та відновлення країни.
Водночас фінансові ресурси присутні й в інших секторах економіки, а це означає, що практично будь-яка угода в Україні сьогодні є потенційним об’єктом перевірки і може завершитися відкриттям кримінального провадження.
У підсумку всі напрями кримінальної практики (White-Collar Crime, антикорупційний блок, захист бізнесу) будуть особливо затребувані у таких секторах, як оборонна промисловість, відновлення інфраструктури, енергетика та будівництво. Це, своєю чергою, формує запит з боку клієнтів на комплексні юридичні рішення. Йдеться вже не просто про кримінальну практику, а про синергію кількох напрямів, наприклад, банківське та фінансове право у поєднанні з кримінальним захистом, банкрутство плюс представництво у кримінальних провадженнях, корпоративне право разом із супроводом юристів кримінальної практики.
Очікувано зростатиме й вартість юридичних послуг. Це зумовлено ускладненням справ, необхідністю залучення більших команд юристів, а також загальними економічними чинниками — інфляцією, девальвацією національної валюти тощо. І попри активні розмови про розвиток штучного інтелекту, у справах такої складності найближчим часом він не зможе замінити людський досвід і професійну експертизу.
Тому збільшення команд для представництва клієнтів неминуче. Особисто ми в ARIO відчуваємо це вже сьогодні. І не обмежуємося тільки синергією різних практик всередині фірми, а й залучаємо до певних проєктів інші юридичні команди, а в складних комплексних справах з іноземними юрисдикціями співпрацюємо з колегами з міжнародних юридичних фірм.
— Які законодавчі зміни, судова практика або правозастосовні тенденції за останній рік найбільш суттєво вплинули на кримінально-правові ризики для бізнесу?
Сергій ГРЕБЕНЮК, партнер Asters
— Навіть під час повномасштабного вторгнення кількість кримінальних проваджень проти бізнесу лишається високою, а з ними не зникає і стара проблема— спроби арешту значних бізнес-активів без належних доказів, які часто не перевіряються суддями перед рішенням накласти арешт.
Результат — чисельні арешти майна, що не скасовуються роками та паралізують або значно обмежують бізнес. Далі такі активи передають, часто нехтуючи відсутністю необхідних законодавчих передумов для цього, до АРМА. Крім того, із суспільного дискурсу затертий той факт, що майно, передане в управління АРМА, не є конфіскованим, а лише тимчасово арештованим до завершення кримінального розслідування, наслідком якого може бути як закриття провадження, так івиправдання особи. Водночас передача активів в управління АРМА фактично перетворює арешт на тривале вилучення майна без вироку суду та без встановлення вини.
Такий підхід суперечить логіці кримінального процесу і створює системні ризики для бізнесу та інвестиційного клімату загалом. АРМА тривалий час мало репутацію органу звисокими корупційними ризиками. На жаль, за нашим практичним досвідом, ці ризики нікуди не зникли. Попри спроби перезавантажити репутацію АРМА, наразі ми поки не бачимо якісних і системних змін. Натомість продовжуємо фіксувати дії, які складно пояснити зпогляду логіки та здорового глузду. У результаті такі рішення часто шкодять не лише бізнесу, а й державним інтересам, на користь яких мало бпрацювати АРМА. Невдовзі має запрацювати нова процедура пошуку та відбору управителів, передбачена оновленим законом, що давно потребувала глибокого перезапуску.
Водночас історія АРМА до цього часу не додає оптимізму. На мою особисту думку, у законі про АРМА критично бракує запровадження третього інструменту поводження з майном на додаток до управління та продажу, а саме— механізму моніторингу арештованих активів. Йдеться про поглиблений контроль із розширеними правами доступу до інформації щодо функціонування активу, збереження його економічної цінності (у контексті потенційного покарання), недопущення виведення активів, а також сплати податків іобов’язкових платежів.
Такий моніторинг може створювати додаткові обтяження для бізнесу, однак дозволяє досягти більш збалансованого співвідношення між втручанням управо власності та цілями кримінального процесу. Запровадження цього підходу дало бзмогу державі ефективніше реалізовувати свої завдання та суттєво знизило б корупційні ризики у діяльності АРМА.
— У яких галузях або секторах економіки кримінальні ризики залишатимуться найбільш високими у найближчій перспективі?
Костюк Іван, адвокат, радник ADVANQ
— На мій погляд, у найближчій перспективі збережеться тренд кримінальних проваджень у сфері публічних закупівель. Держава продовжує бути замовником за мільярдними контрактами, зокрема в оборонній та енергетичній сферах. Бюджетні кошти перебувають під пильним контролем усіх правоохоронних органів, які майже щодня публікують новини про підозри представникам державних органів та бізнесу.
Воєнний стан триває вже майже чотири роки. Але практика розслідування кримінальних проваджень цієї сфери продовжує формуватися. Досить часто схожі фактичні обставини кваліфікуються за різними статтями Кримінального кодексу України. Наприклад, класичні кейси щодо завищення вартості товарів або послуг за державними контрактами кваліфікуються за ст. 190, 191, 364, 367 КК України, і це ще не весь перелік. В оборонній сфері слідчі СБУ досить часто розглядають завищення вартості як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (ст. 114-1 КК України).
Слід зазначити, що в цій категорії справ правоохоронці часто рухаються в напрямку швидкого реагування на резонансні ситуації, що з'являються у публічному просторі. Це призводить до того, що ключовим завданням стає не ретельне слідство з метою отримання у майбутньому обвинувального вироку, а швидке затримання, підозра і найголовніше – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із «космічною» заставою, або без альтернативи застави.
Постачальникам потрібно відповідально ставитися до участі в публічних закупівлях та виконання державних контрактів. Найменші помилки та прорахунки можуть вартувати кримінального переслідування. З досвіду захисту власників та топменеджерів постачальників можу сказати, що найменший сигнал від правоохоронців (запит, виклик на допит) має розцінюватися як потенційний ризик отримання підозри. Проте, активна комунікація зі слідством, надання пояснень та доказів, проведення власних експертиз може залишити кримінальне провадження в категорії «фактові» та не мати наслідків для представників бізнесу.