 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Арешт корпоративних прав та операційних активів може фактично заблокувати діяльність компанії. Найчастіше арешт активів відбувається в межах кримінальних проваджень за фактами ухилення від сплати податків, привласнення чи розтрати майна, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, а також фінансування дій, спрямованих на зміну меж території України, фінансування тероризму тощо. Водночас причиною арешту активів можуть бути й недобросовісні дії шахраїв, рейдерські атаки або відсутність належного Due Diligence перед укладенням інвестиційної угоди.
Корпоративні права, нерухомість, інвестиції та інші активи можуть бути визнані речовими доказами, а кримінальне провадження — відкритим за фактом, без повідомлення про підозру керівникам чи інвесторам. На цій підставі прокурор або слідчий може звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, про який власник дізнається вже згодом.
На стадії досудового розслідування існують два основні шляхи оскарження арешту: подання апеляційної скарги на ухвалу про арешт або клопотання про скасування арешту до суду першої інстанції.
«Найгірше в кримінальних провадженнях, на мою думку, — це несвоєчасне реагування на арешт корпоративних прав та активів або відсутність чіткої правової позиції щодо його скасування. Зазвичай передумовою цього є прогалини у проведенні Due Diligence нерухомості чи під час купівлі-продажу корпоративних прав. Зокрема, юридичну перевірку могли не провести взагалі або виконати її не в повному обсязі, формально, — коментує CEO «Болінський і команда» Святослав Болінський. — Такі ситуації можуть виникати у спорах між суб’єктами господарювання та іншими особами щодо об’єктів нерухомості або корпоративних прав. Обираючи активи для інвестування, необхідно обов’язково перевірити всю юридичну історію об’єкта інвестиції. У деяких випадках ми досліджуємо документи, що датуються 1990-ми роками або початком приватизації державного та комунального майна, адже права на активи можуть бути оскаржені за наявності відповідних правових підстав. У нашій практиці є справи, коли об’єкт був придбаний у 2000-х роках у межах приватизаційної процедури. Сьогодні ця нерухомість стала предметом розслідування у кримінальному провадженні, хоча раніше її неодноразово перевіряли правоохоронні органи».
Подібні ситуації створюють суттєві ризики для інвесторів. Об’єкти нерухомості можуть багаторазово перевірятися та переходити від одного власника до іншого, однак якщо юридичний аналіз проведено не повністю, згодом може з’ясуватися, що на активи претендують треті особи або що на них може бути накладено арешт.
Оскарження накладеного арешту
Арешт корпоративних прав у кримінальному провадженні оскаржується в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Натомість арешт у цивільних чи господарських справах, накладений як захід забезпечення позову, оскаржується відповідно до норм цивільного та господарського процесуального законодавства.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до апеляційного суду. Для цього закон передбачає п’ять днів із моменту проголошення ухвали, а якщо її постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, — з дня отримання копії судового рішення. Під час оскарження арешту можуть враховуватися такі обставини: відсутність зв’язку з предметом кримінального провадження, невідповідність фабули кримінального правопорушення фактичним обставинам, відсутність підстав для визнання об’єкта, на який накладено арешт, речовим доказом тощо. По суті, у кожному конкретному випадку необхідно визначити фактичні та правові підстави, які дають змогу аргументовано обґрунтувати вимогу про скасування арешту.
Окремим аргументом є принцип пропорційності. Наприклад, блокування діяльності всього підприємства чи арешт 100% корпоративних прав через ймовірну несплату незначної суми податків може розцінюватися як непропорційне втручання у право власності та господарську діяльність.
Якщо строк на апеляційне оскарження пропущено або апеляційна скарга не дала результату, власник може подати клопотання про скасування арешту майна. Клопотання можна подавати у будь-який момент досудового розслідування й необмежену кількість разів. Водночас кожне наступне звернення має містити нові обставини або додаткові аргументи, що не розглядалися раніше.
Due Diligence
Перед інвестуванням у нерухомість та інші активи юристи рекомендують обов’язково проводити Due Diligence й максимально ретельно перевіряти інформацію в БТІ, державних реєстрах та інших доступних джерелах. Від продавця варто вимагати повний пакет документів і підтвердження того, на підставі яких правочинів він набув право власності на об’єкт. Інколи продавець не може надати такі підтвердження, однак частину інформації можна отримати за допомогою адвокатських запитів та інших інструментів юридичної перевірки майна.
У разі купівлі корпоративних прав необхідно звертати увагу на порядок формування статутного капіталу та перевіряти, чи повністю його сформував власник до моменту продажу частки. Також слід дослідити наявність договору купівлі-продажу та актів приймання-передачі, оформлених за процедурою, передбаченою Цивільним кодексом України, законами України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» та «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
«Інколи лише за документами неможливо достеменно встановити, чи йдеться саме про той об’єкт нерухомості. Тому доводиться організовувати виїзди на місце та перевіряти, чи відповідає фактичний об’єкт тому, що зазначений у документах. Це важливо, оскільки інколи можуть бути помилки в кадастрових даних, зміни назв вулиць або інші неточності. Крім того, характеристики нерухомості інколи відрізняються від тих, що вказані в документах. Якщо не врахувати ці обставини, у майбутньому це може ускладнити захист права власності. У практиці були кейси, коли один і той самий об’єкт нерухомості мав різні адреси або адреси були змінені, що створювало уявлення про чистоту укладення договору, але фактично це було нічим іншим, як шахрайськими діями», — зазначає Святослав Болінський, CEO «Болінський і команда».
Має значення й те, як будувався об’єкт нерухомості: чи були отримані всі дозвільні документи, чи здійснювалося будівництво на належній земельній ділянці та чи було право на землю оформлене належним чином. Для укладення угоди формально достатньо, щоб право власності на об’єкт було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте для належного захисту прав власника в окремих випадках може знадобитися дослідження всієї юридичної історії об’єкта нерухомості. У сучасних умовах перевірка юридичної історії об’єкта інвестування — це мінімально необхідна дія, аби в майбутньому мати можливість захистити право власності на об’єкт інвестиції. Тобто витрати на проведення якісної перевірки зараз забезпечують ефективний та дієвий спосіб захисту в майбутньому.
Захист корпоративних прав
На папері корпоративні права — це частка у статутному капіталі, але фактично за ними можуть стояти реальні активи, майно та бізнес-процеси підприємства. Тому, інвестуючи в корпоративні права, важливо розуміти, чи забезпечені вони реальними активами та чи дійсно компанія володіє заявленим майном і обладнанням. Саме тому перед укладенням угоди варто проводити комплексний Due Diligence.
«Статутний капітал може становити один мільйон гривень, але фактично на підприємстві може не бути майна на таку суму. Тобто офіційно одна сума, а фактично цього немає, бо кошти були виведені з підприємства через фінансову допомогу або інші схеми. Тому, купуючи корпоративні права або інвестуючи в бізнес, необхідно перевіряти не лише документи щодо частки, а й саме підприємство, щоб оцінити його майновий стан. Для цього є певні методики та розподіл функцій між спеціалістами, коли фінансисти й аудитори перевіряють фінансову сторону діяльності компанії, а юристи — правову природу активів, наявність кредиторської та дебіторської заборгованості, а також інші зобов’язання, що можуть випливати з укладених договорів. Частина таких ризиків не завжди очевидна з бухгалтерської звітності, тому їх необхідно виявляти під час юридичного та фінансового аудиту. Не варто випускати з уваги й правочини, що могли не відображатися в бухгалтерському обліку або мати нульову вартість. Їх не видно у звітності, але згодом підприємство може мати проблеми на кшталт поруки чи переведення боргу. Це не поодинокі випадки».
Проведення Due Diligence є стандартною практикою в багатьох країнах світу. В Україні таку перевірку здійснюють не завжди, хоча її відсутність суттєво підвищує ризики в умовах агресивного бізнес-середовища. Святослав Болінський зазначає, що найчастіше такі послуги замовляють підприємці, які вже мали негативний досвід втрати активів, розуміють вартість судових спорів і знають, наскільки складним може бути процес захисту прав. Навіть за наявності позитивного судового рішення фактичне відшкодування збитків або повернення коштів чи майна не завжди гарантоване.
Арешт корпоративних прав
Арешт корпоративних прав та інших активів інколи використовується недобросовісними партнерами як інструмент тиску в корпоративних конфліктах або рейдерських схемах. У таких ситуаціях можливими є спроби розмивання часток, перерозподілу корпоративних прав чи блокування управлінських рішень.
«Арешт може використовуватися для того, щоб інший інвестор не відчужив свої корпоративні права. Наприклад, заборона проводити загальні збори учасників фактично унеможливлює ухвалення рішень щодо розпорядження активами та може блокувати операційну діяльність компанії. У межах корпоративного конфлікту також можуть застосовуватися обмеження на вчинення реєстраційних дій. Відповідно, навіть інвестори, які мають більшість голосів, не можуть повноцінно управляти бізнесом, вчиняти операційні дії, відчужувати або набувати активи. У певних випадках це стає інструментом впливу міноритарних учасників на діяльність компанії», — коментує Людмила Усатюк, партнерка юридичної компанії «Болінський і команда».
Арешт частки в корпоративних правах може застосовуватися в межах спорів щодо поділу майна подружжя, виконання боргових зобов’язань між учасниками товариства або вимог його кредиторів. Також можливе виключно блокування зміни директора, який діє в інтересах однієї зі сторін. У справах про поділ майна арешт активів і корпоративних прав нерідко використовується як інструмент впливу з боку того з подружжя, хто формально не є засновником бізнесу.
«Ухвала суду про арешт активів та корпоративних прав відображається у відповідних реєстрах і є публічною інформацією, — розповідає Людмила Усатюк, партнерка юридичної компанії «Болінський і команда». — Через це навіть під час відкриття банківського рахунку компанія може зіткнутися з додатковими запитаннями та перевірками. Оскаржити таку ухвалу можна лише шляхом подання апеляційної скарги. Останнім часом суди уважніше застосовують принцип співмірності заходів забезпечення. Тобто якщо у вас велика компанія, діяльність якої, по суті, заблокована, бізнес може зазнавати збитків як від операційної діяльності, так і через неможливість виплачувати дивіденди, а також не виконувати зобов’язання за своїми контрактами. Арешт може призвести до накопичення боргів. Результат — розірвання контрактів та претензії контрагентів. Суд стає на бік оскаржувача арешту, якщо спір стосується 300 тисяч гривень, а оборот компанії на місяць становить 2 мільйони гривень. Очевидно, що заходи забезпечення неспівмірні».
Співмірність арешту та вплив на права третіх осіб
У межах господарського та цивільного процесів суди враховують не лише інтереси сторін спору, а й збитки третіх осіб, які не є його учасниками. Якщо арешт суттєво порушує права таких осіб або є неспівмірним із предметом позову, суд може скасувати відповідні заходи забезпечення або замінити їх на інші, менш обтяжливі.
«У кримінальному провадженні арешт активів може бути пов’язаний із тим, що серед кінцевих бенефіціарних власників можуть бути санкційні особи. Це є підставою для блокування активів. У таких випадках про співмірність не йдеться. За клопотанням слідчих застосовують арешт майна, блокування корпоративних прав і передачу майна в розпорядження армії. Водночас навіть у межах таких кримінальних проваджень, коли підозра висувається одній особі, але справа впливає на всіх учасників бізнесу, можна клопотати про виключення тих чи інших активів та корпоративних прав з-під арешту. Це складний і тривалий процес, що потребує чіткої правової стратегії та належного обґрунтування кожного аргументу», — коментує Людмила Усатюк, партнерка юридичної компанії «Болінський і команда».
Перед інвестуванням в Україні юристи «Болінський і команда» рекомендують ретельно перевіряти державні реєстри, зокрема щодо наявності санкційних ризиків, пов’язаних із контрагентами та кінцевими бенефіціарними власниками. Важливо аналізувати корпоративну структуру, ділові зв’язки та фінансові операції й лише після цього ухвалювати інвестиційне рішення.
«Болінський і команда»
Юридичну підтримку бізнесу здійснюємо вже сьогодні:
+38 067 746 95 87
bolinskyi.com