Упродовж багатьох років бенефіціари як в Україні, так і за кордоном активно використовували корпоративні структури як надійний інструмент для відокремлення особистих активів і доходів від ризиків, пов’язаних із бізнесом, включно з податковими. Завдяки принципу «корпоративної вуалі» компанія виступала самостійним суб’єктом права та самостійним платником податків, тоді як фізична особа-бенефіціар формально не несла особистої відповідальності за податкові зобов’язання такої компанії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак глобальна тенденція до податкової прозорості, імплементація плану BEPS (англ. Base erosion and Profit Shifting) та запровадження правил про контрольовані іноземні компанії (КІК-правила) фактично зруйнували класичний принцип «корпоративної вуалі».
Податкові органи завжди керувалися принципом substance over form (сутність понад формою), але із запровадженням КІК-правил додалися прямі норми законодавства, які передбачають можливість настання податкових обов’язків і податкових зобов’язань щодо КІК безпосередньо для бенефіціара.
У результаті слова, сказані понад 200 років тому одним із батьків-засновників США Бенджаміном Франкліном, залишаються актуальними й досі: «У цьому світі нічого не можна вважати певним, окрім смерті та податків». Цей знаменитий вислів підкреслює неминучість смерті та податкових зобов'язань і в сучасних реаліях звучить навіть гостріше, ніж у XVIII столітті.
«Ти мені — я тобі», або як світ остаточно попрощався з конфіденційністю
Податкові ризики для бенефіціарів збільшилися через запровадження автоматичного обміну фінансовою інформацією (англ. Common Reporting Standard/CRS) та посилення міжнародної співпраці між податковими органами різних країн. Завдяки цим механізмам українські податкові органи тепер систематично отримують дані про реальних власників (бенефіціарів) компаній, зареєстрованих як в Україні, так і за кордоном.
Практика демонструє, що податкові органи України регулярно надсилають запити з податкових питань до податкових органів інших держав (наприклад, до Кіпру, Польщі, Великої Британії, Естонії та інших популярних юрисдикцій для українських бізнес-структур) на підставі конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, стороною яких є Україна, Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, договорів про обмін податковою інформацією та деяких інших міжнародних угод.
У межах CRS-правил фінансові установи (банки, страхові компанії тощо), за певних умов, збирають та повідомлять податковим органам інформацію щодо рахунків своїх клієнтів. Зрештою така інформація (анкетні дані фізичної/юридичної особи, номер банківського рахунка та балансовий залишок) надсилається податковим органам країни резидентства власника рахунка та контролюючих осіб.
Незалежно від того, в якій юрисдикції зареєстровано компанію, якщо банківський рахунок відкрито в країні, яка приєдналася до CRS-правил, інформацію може бути надіслано податковим органам у країну податкового резидентства бенефіціарів.
Водночас світ рухається до ширшого та публічного впровадження реєстрів бенефіціарів — як одного з інструментів боротьби з відмиванням грошей, ухиленням від податків та приховуванням реальних контролерів компаній. Зокрема, понад 100 країн уже мають реєстри бенефіціарних власників (відкриті або умовно відкриті) та ще близько 30 країн перебувають на стадії впровадження.
У цьому контексті нагадаємо, що в Україні за неподання або несвоєчасне оновлення інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи передбачено адміністративну відповідальність від 17 000 до 51 000 грн. Проте штраф — це лише початок. Усі фінансові установи та контрагенти компанії бачать у публічному реєстру відмітку про неактуальні/недостовірні дані про кінцевих бенефіціарних власників компанії. У результаті таку компанію часто автоматично сприймають як ризикового контрагента, що може призводити до відмови в обслуговуванні, відкритті/продовженні банківських рахунків, та/або відмови від укладання договорів, розірвання співпраці чи додаткових перевірок зі сторони контрагентів.
Отже, інформація про рахунки, доходи та структуру володіння, яка раніше залишалася поза полем зору українських контролюючих органів, нині може бути отримана без безпосередньої участі бенефіціара та/або його компанії. У результаті таке створення штучних іноземних структур виключно для податкової оптимізації або приховування реальних бенефіціарних власників більше не є таємницею для податкових органів.
Диму без вогню не буває, або що за собою несуть КІК-правила
Одним із найбільш чутливих інструментів, який несе податкове навантаження на рівні бенефіціарів, є КІК-правила, які діють в Україні з 2022 року.
КІК — це будь-яка іноземна юридична особа (включно з трастами, фондами, партнерствами), якою фізична особа-резидент України або юридична особа-резидент України:
- володіє понад 50% частки;
- володіє понад 10%, якщо з іншими українськими резидентами частка такого володіння становить загалом 50% і більше; або
- має фактичний контроль через управління, банківські рахунки, довіреність тощо.
(далі — контролююча особа).
Скажімо, якщо у вас є 50,5% частки у компанії в Польщі, то така компанія буде визнаватись, як КІК в Україні. У випадку, коли ваша частка в кіпрській компанії становить 10,5%, а частка ваших українських бізнес-партнерів — ще 45%, ця компанія також вважатиметься КІК. Якщо ж іноземна компанія формально зареєстрована на вашого родича, але фактично контроль здійснюєте ви, то КІК-правила також будуть застосовуватися до вас на підставі критерію фактичного контролю.
У випадку незастосування звільнення від оподаткування прибутку КІК скоригований прибуток КІК, незалежно від того, чи отримував бенефіціар реальні грошові виплати, буде підлягати оподаткуванню в Україні на рівні бенефіціара податком на доходи фізичних осіб у розмірі 5%/9%/18% (залежно від обставин) та військовим збором у розмірі 5%.
Не менш важливими є ризики, пов’язані з обов’язками з розкриття інформації та звітності. Неподання повідомлень про КІК, порушення строків подання звітів, помилки у фінансових показниках або відсутність підтвердних документів щодо іноземної діяльності створюють підстави для донарахувань і штрафів для бенефіціарів таких іноземних компаній.
За порушення таких КІК-обов’язків українське законодавство передбачає достатньо суворі штрафи — від 302 тис. грн до 2,1 млн грн. Наразі законодавець передбачив можливість звільнення від штрафів за порушення, які були вчинені впродовж дії воєнного стану, однак Контролююча Особа виконала відповідні КІК-обов’язки не пізніше 60 днів після закінчення воєнного стану.
З урахуванням подовженого строку давності для податкових перевірок у сфері КІК (до 7 років) такі ризики мають довгостроковий характер і можуть реалізуватися через кілька років після відповідних звітних періодів.
Що далі?
Оскільки бенефіціари компаній опинилися в ситуації, коли «корпоративна вуаль» більше не гарантує податкової безпеки, податкове планування бізнесу потребує комплексного підходу: належної побудови структури володіння, забезпечення реального економічного сабстенсу, коректної класифікації доходів, своєчасного виконання звітних обов’язків і готовності захищати свою позицію у спорах із податковими органами.
У результаті для бенефіціарів це означає перехід від подекуди пасивного володіння бізнесом до усвідомленого. У будь-якому випадку варто враховувати, що ера штучних структур вже в минулому і корпоративна структура в іноземній юрисдикції — це відповідальність і додаткові податкові обов’язки для бенефіціара.
З професійним супроводом податкових юристів IMPACTA LAW іноземна корпоративна структура не буде суцільним ризиком для бенефіціарів. Ми допомагаємо будувати та підтримувати структури так, щоб вони витримували перевірку на substance over form, відповідали вимогам КІК-правил, CRS, BEPS та українського законодавства і водночас максимально ефективно захищали ваші активи та доходи.