Конвенція ООН проти корупції (UNCAC) та її імплементація в українське корпоративне право

Конвенція ООН проти корупції (UNCAC) — це перший універсальний міжнародно-правовий інструмент у сфері запобігання корупції, який був прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у 2003 році. Україна ратифікувала Конвенцію у 2006 році, взявши на себе зобов’язання гармонізувати національне законодавство з міжнародними стандартами.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Для корпоративного сектору в Україні положення UNCAC стали основою для розбудови комплаєнс-культури та формування інститутів корпоративної відповідальності. 

Серед ключових напрямів імплементації:

• Антикорупційні політики та програми — компанії зобов’язані впроваджувати внутрішні процедури запобігання хабарництву та конфлікту інтересів.
• Відповідальність юридичних осіб — передбачено можливість притягнення компаній до відповідальності за корупційні правопорушення (наприклад, через кримінальні чи адміністративні механізми).
• Прозорість та корпоративне управління — акцент на прозорому розкритті інформації, впровадженні кодексів етики, механізмів захисту викривачів (whistleblowers).
• Співпраця з державними органами — участь бізнесу у виявленні та попередженні корупції, взаємодія з правоохоронними органами. 

В українському праві це відображено, зокрема, через прийняття Закону «Про запобігання корупції», який визначає рамки для державного та приватного секторів; Закону «Про акціонерні товариства» та корпоративне законодавство, які регламентують стандарти корпоративного управління та обов’язки органів компаній, а також дотримання Міжнародних стандартів комплаєнсу (ISO 37001), які дедалі частіше інтегруються у внутрішні політики компаній як доказ належної обачності. 

Українські компанії, особливо ті, що прагнуть працювати на міжнародних ринках, активно впроваджують антикорупційні програми. Наприклад, великі корпорації, такі як газові компанії чи банки, розробляють кодекси етики, проводять тренінги для співробітників і створюють системи внутрішнього аудиту. Малий і середній бізнес, однак, стикається з обмеженими ресурсами для реалізації таких ініціатив, що вимагає підтримки від держави та міжнародних організацій.

Країни ЄС, такі як Німеччина чи Швеція, успішно інтегрували принципи UNCAC у корпоративне право через жорсткі комплаєнс-стандарти та незалежні антикорупційні органи. Наприклад, німецькі компанії, як-от Siemens, після корупційних скандалів запровадили комплексні системи комплаєнсу, які стали зразком для інших. 

Боротьба з корупцією є критично важливою для корпоративного сектору України з огляду на її вплив на економічний розвиток, інвестиційний клімат і міжнародну репутацію країни. Корупція залишається однією з ключових перешкод для сталого розвитку бізнесу, і її подолання має стратегічне значення, особливо в контексті євроінтеграційних прагнень України. 

Ключовими аспектами актуальності цієї проблеми є:

Покращення інвестиційного клімату. Корупція підвищує ризики для інвесторів, створюючи нестабільне та непередбачуване бізнес-середовище. Хабарництво, непрозорі тендери чи зловживання владою відлякують іноземних інвесторів, які шукають надійні та прозорі ринки. Впровадження антикорупційних заходів, відповідно до стандартів UNCAC, сприяє створенню сприятливих умов для залучення капіталу, що є життєво важливим для економічного зростання України.

Підвищення конкурентоспроможності компаній. Корупційні практики, такі як конфлікт інтересів чи незаконні схеми, знижують ефективність бізнесу та підривають довіру до компаній. Впровадження комплаєнс-програм, прозорої звітності та етичних стандартів у корпоративному управлінні дозволяє українським компаніям відповідати міжнародним вимогам, що відкриває доступ до глобальних ринків і партнерств.

Євроінтеграція та міжнародні зобов’язання України. Як учасниця UNCAC та кандидат на вступ до ЄС, Україна зобов’язана гармонізувати своє законодавство з міжнародними антикорупційними стандартами. Для корпоративного сектору це означає необхідність адаптації до вимог прозорості, підзвітності та боротьби з відмиванням грошей. Невідповідність цим стандартам може обмежити доступ до європейських ринків і програм фінансування.

Соціальна відповідальність і репутація. Корупційні скандали завдають шкоди репутації компаній, знижуючи довіру клієнтів, партнерів і суспільства. У сучасному світі споживачі  все більше цінують етичний бізнес. Впровадження антикорупційних політик у корпоративному секторі сприяє формуванню культури доброчесності, що посилює соціальну відповідальність бізнесу.

Зменшення операційних ризиків. Корупція в корпоративному секторі, наприклад, у вигляді хабарів чи незаконних угод, створює юридичні та фінансові ризики, включаючи штрафи, судові позови та втрату ліцензій. Антикорупційні заходи, такі як внутрішній аудит і системи комплаєнсу, допомагають мінімізувати ці ризики, забезпечуючи стабільність бізнесу. 

Таким чином, боротьба з корупцією в корпоративному секторі України є не лише вимогою часу, але й стратегічною необхідністю для економічного розвитку, інтеграції в глобальну економіку та підвищення конкурентоспроможності. Імплементація UNCAC в українське корпоративне право — це не формальне виконання міжнародних зобов’язань, а стратегічний крок до створення прозорого, відповідального й конкурентоспроможного бізнес-середовища. У сучасних умовах ефективна антикорупційна політика є не просто перевагою, а необхідною умовою для стійкого розвитку компаній та захисту їхніх власників, інвесторів і партнерів.