Для більшості правознавців нашої країни зовсім не є секретом факт запозичення антикорупційних положень Кримінального кодексу України (надалі – КК України) із низки міжнародних конвенцій, спрямованих на боротьбу із проявами корупції.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, стаття 369-2 КК України є результатом імплементації ст. 12 Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією і ст. 18 Конвенції ООН проти корупції.
Проте така імплементація є далекою від досконалості, що повсякчас створює проблеми для правозастосувача.
Примітка: Цікавим є походження поняття "зловживання впливом". Скоріше за все, воно є плодом творчості саме українського законодавця. Адже в міжнародних актах використано поняття «trading in influence», що в перекладі означає торгівля впливом, однак не зловживання.
Так, вказаний склад злочину перманентно був проблемним у кваліфікації та нерідко - розумінні. Тривалий час виникали складнощі із застосуванням примітки, яка втратила чинність, а відповідно і визначенням особи, уповноваженої на виконання функцій держави. І хоча вказану проблему згодом було врегульовано законодавцем, однак і досі залишається відкритим питання щодо природи впливу: чи обов’язково він має бути пов’язаним із службовим становищем чи можливе використання і дружніх, родинних та інших зв’язків, - доречності закріплення як окремої кваліфікуючої ознаки вимагання, а також виду суб’єктів вказаного злочину.