Повномасштабна агресія російської федерації проти України призвела до значних втрат не лише серед населення, а й серед бізнесу. Підприємства різних галузей зазнали величезної шкоди та матеріальних збитків, оцінених у десятки мільярдів доларів. На жаль, атаки залишаються актуальними й сьогодні, що виявляється у безперервних руйнуваннях майна підприємств. У таких надзвичайних ситуаціях кожному бізнесу варто серйозно замислитися про юридичний захист та розробку ефективної стратегії відшкодування шкоди. Саме правова допомога допоможе мінімізувати втрати та вибрати найкращі шляхи компенсації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Насамперед, у разі завдання шкоди майну, бізнес повинен вжити вчасних заходів для фіксації збитків. Це першочергова процедура, оскільки чинність будь-яких майбутніх компенсацій залежить від наявності належних доказів і коректної оцінки збитків. Управління наслідками руйнувань починається з детального документування факту пошкодження майна, а також збереження всіх супровідних матеріалів — фотографій, відео, офіційних актів, звернень до відповідних органів, листування тощо.
Щоб підготуватися до повноцінного захисту і подальшого відшкодування втрат, необхідно:
- зібрати всі підтверджувальні документи права власності та балансову вартість пошкодженого майна;
- налагодити процес отримання підтвердження про пошкодження майна у зв’язку з агресією рф;
- звернутися до державних органів: Державної служби з надзвичайних ситуацій та місцевих органів влади — з метою оформлення офіційних актів про завдану шкоду;
- подати заяви про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів та отримати витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- провести детальне фото- та відеофіксування для надійного документування руйнувань;
- замовити експертну оцінку завданих збитків у сертифікованих спеціалістів, які діють відповідно до державної методики визначення шкоди № 326 від 20.03.2022.
Усі ці дії, разом з професійною юридичною підтримкою, допоможуть розробити ефективну стратегію захисту інтересів підприємства в судовому процесі з метою компенсації вартості майна.
Українські суди в останні роки приймають широкий спектр доказів, які підтверджують збитки через агресію, однак ключовими залишаються: витяг з ЄРДР, матеріали кримінальних проваджень, незалежні звіти про оцінку, офіційні акти обстеження, а також фото- і відеоматеріали, які фіксують пошкодження майна після завданих збитків. Суди враховують також інформацію з офіційних ресурсів правоохоронних органів, фінансові документи — бухгалтерські звіти, договори, страхові поліси. Однак відсутність офіційних документів, особливо у зоні бойових дій, часто суттєво ускладнює доведення факту пошкодження власності, а також зв’язку збитків саме з діями рф. Саме тому дуже важливо не тільки зафіксувати факт пошкодження, а й підтвердити причинний зв’язок шляхом належного збирання доказів.
Окрему увагу варто приділити питанням доведення упущеної вигоди — категорії майнових втрат, що є непростою навіть за мирних умов. У разі військових дій ця процедура ускладняється через непередбачуваність і майбутній характер таких втрат. Упущена вигода є потенційними втратами, які можуть бути лише приблизно визначені, базуючись на припущеннях про майбутні доходи. Найкращим доказом у цій ситуації є висновки незалежних експертів, які визначають можливий обсяг доходів на підставі фінансових показників до початку агресії. Для цього суди аналізують податкові декларації, балансові звіти, статистичні дані, а також порівнюють їх із фактичними доходами у роки після початку війни. Реальним доказом також можуть слугувати невиконані контракти чи договори, які підтверджують втрачені бізнесом перспективи отримання доходів унаслідок збройної агресії.
Суд у процесі розгляду звертає увагу на якість проведеної оцінки майнової шкоди, зокрема на професійність експертів, дотримання методики, а також на наявність документального підтвердження зв’язку між знищенням і діями рф. Водночас міжнародний механізм компенсації збитків за пошкоджене майно, що перебуває у власності юридичних осіб, ще не запроваджений. Попри це, чинний в Україні Реєстр збитків уже приймає заяви від фізичних осіб щодо пошкодженого житлового майна, а в перспективі має охоплювати й механізм відшкодування збитків юридичним особам — бізнесу.
Щодо вибору суду для захисту майнових прав, то юридичні особи мають звертатися до господарських судів, оскільки вони є основною інстанцією для суперечок, пов’язаних із комерційною діяльністю та відшкодуванням збитків. Місце підсудності часто визначається за географічною ознакою — місцезнаходженням пошкодженого майна. Особа відповідача впливає на визначення підсудності, однак у випадку з державою-агресором передбачено певні винятки. Зокрема, за загальним правилом міжнародного приватного права іноземна держава користується судовим імунітетом, який унеможливлює розгляд претензій проти неї без її згоди. Однак Верховний Суд, враховуючи початок військової агресії росії проти України з 2014 року, вважає за можливе ігнорувати цей імунітет і розглядати позови про відшкодування шкоди, спричиненої агресією російської держави.
Питання судового імунітету держави-агресора не лише є актуальним, а й має багатогранний юридичний аспект. Судовий імунітет звичайно забезпечує захист суверенітету держави, проте він не поширюється на порушення міжнародного права, зокрема порушення суверенітету іншої держави або збройну агресію. Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав не охороняє дії, які не є реалізацією суверенітету, а є злочинами проти міжнародного права. Саме тому у випадку росії Верховний Суд скасовує захист згідно з імунітетом у справах за позовами постраждалих.
Навіть за наявності постановлених рішень щодо відшкодування збитків, примусове виконання цих рішень у практиці залишається складним. Добровільне виконання від держави-агресора малоймовірно. Однак міжнародні санкції та заморожування російських активів на території інших країн відкривають певні перспективи. Вже зараз деякі країни почали процедури арешту активів росії на своїй території, що може стати джерелом для виплати компенсацій жертвам. Позивачі так само можуть звертатися до судів інших держав із проханням про визнання і примусове виконання рішень українських судів — цей процес базується на міжнародних договорах та принципах взаємного визнання і співпраці.
Строк пред’явлення виконавчих документів для початку примусового виконання становить три роки, проте у випадку пропущення цього терміну позивач має законне право звернутися до суду для його поновлення, що передбачено процесуальним законодавством.
Отже, в сучасних реаліях захист бізнесу, який зазнав збитків унаслідок збройної агресії рф, вимагає комплексного та системного підходу. Це поєднує в собі правильне документування руйнувань, збір доказів, професійну оцінку майнових та немайнових втрат, грамотний юридичний супровід судових процесів, розуміння особливостей підсудності та принципів міжнародного права. Українські суди відкриті до розгляду таких справ, а правила застосування судового імунітету гнучко трактуються у контексті війни. Міжнародні механізми компенсації активно розробляються і мають потенціал стати ефективним інструментом відшкодування. У підсумку, законна та цілеспрямована юридична позиція — потужний ресурс для бізнесу у протистоянні викликам, які ставить перед ним сучасна війна.
Юридична підтримка для компаній, що постраждали від агресії, — це не просто можливість отримати компенсацію, а й запорука збереження бізнесу та відновлення економічної стабільності в умовах війни. Кожен крок має бути чітко продуманим і професійним, адже від цього залежить не лише майбутнє компанії, а й внесок у відновлення України загалом.