 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Донедавна не було забезпечено дотримання принципу рівності та недискримінації осіб, які отримали ушкодження здоров’я внаслідок дії вибухонебезпечних предметів, залежно від території, на якій такі ушкодження були заподіяні.
Відтак особи, які зазнали ушкоджень здоров’я на тимчасово окупованих територіях України, опинялися у менш сприятливому правовому становищі порівняно з особами, пораненими на територіях, підконтрольних органам державної влади України. При цьому навіть наявність у таких осіб належних та допустимих доказів, зокрема медичних документів українського зразка, виданих закладами охорони здоров’я України, не забезпечувала їм реальної можливості звернення із заявою про встановлення факту одержання ушкодження здоров’я внаслідок дії вибухонебезпечних предметів.
Як відомо, процедура встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я, одержаними особами від вибухонебезпечних предметів, регулюється положеннями Порядку встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 306 (далі — Порядок № 306).
Починаючи з 22 жовтня 2024 року, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я» № 1186 від 15.10.2024, велика кількість цивільного населення, зокрема значний відсоток дітей (надзвичайно вразливої категорії, яка потребує додаткового захисту), що отримали ушкодження здоров’я внаслідок дії вибухонебезпечних предметів на тимчасово окупованих територіях, втратила можливість звернення до міжвідомчої комісії з питання встановлення факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів.
Відтак у Порядку № 306 з’явилося положення, відповідно до якого особам, які отримали поранення на тимчасово окупованих територіях, факт встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я від вибухонебезпечних предметів не встановлюється. Тобто такі особи не мали змоги в подальшому отримати статус «особа з інвалідністю внаслідок війни», який є дуже важливим, оскільки надає можливість отримувати низку пільг та державних гарантій.
За таких обставин особи, які з причин, що не залежали від їхньої волі, перебували на тимчасово окупованих територіях та в подальшому перемістилися на підконтрольну територію України, перебувають у складному моральному та матеріальному становищі й фактично позбавлені можливості реалізувати право на окремі пільги та види державної підтримки, зокрема у сфері житлового забезпечення, транспортних пільг, соціального забезпечення, безоплатного лікування, реабілітації, протезування, оздоровлення та пріоритетного санаторно-курортного лікування.
Вказаний умовний розподіл постраждалих осіб на окремі категорії залежно від території отримання поранення не відповідає принципу рівності та має дискримінаційний характер, що суперечить, у першу чергу, нормам національного законодавства, а саме: рівності конституційних прав і свобод громадян (закріпленій у ст. 24 Конституції); недопущенню звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (ст. 22 Конституції); забезпеченню права на соціальний захист (ст. 46 Основного Закону) тощо.
Ба більше, Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх правових висновках щодо недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при внесенні змін до законодавчих актів
Прийняті в жовтні 2024 року зміни до Порядку № 306 ставили міжвідомчу комісію в таке становище, коли вона фактично втрачала можливість розглядати звернення осіб, які отримали поранення внаслідок дії вибухонебезпечних предметів на тимчасово окупованих територіях, і, з огляду на положення законодавства, була змушена одразу відмовляти у встановленні факту зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я від вибухонебезпечних предметів.
Саме тому впродовж періоду, коли діяли положення, внесені до Порядку № 306 постановою КМУ «Про внесення змін до Порядку встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я» № 1186 від 15.10.2024, велика кількість осіб отримали рішення міжвідомчої комісії про відмову у встановленні факту зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я від вибухонебезпечних предметів.
Внесені зміни не просто стали перепоною на шляху до отримання пільг та державних гарантій, а й призвели до порушення права на судовий захист осіб, які зазнали поранення від вибухонебезпечних предметів на тимчасово окупованих територіях.
Враховуючи наявність пакета необхідних документів, які підтверджують факт отримання поранення внаслідок дії вибухонебезпечних предметів (а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, де зафіксовано факт отримання поранення, та медичних документів українського зразка, які підтверджують факт поранення й необхідність довготривалої реабілітації), постраждалі особи зверталися за судовим захистом своїх прав. На жаль, у переважній більшості рішень позивачам відмовляли, посилаючись на чітко закріплені положення законодавства, а саме — ті, які були внесені постановою № 1186.
24 грудня 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я» № 1721.
Завдяки постанові КМУ «Про внесення змін до Порядку встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я» № 1721 від 24.12.2025 абзац 5 пункту 3 Порядку № 306 (який стосувався невстановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я від вибухонебезпечних предметів, отриманими на ТОТ) було виключено, чим забезпечено рівність усіх громадян.
Внесені зміни забезпечили рівність усіх громадян незалежно від території отримання поранення від вибухонебезпечних предметів щодо можливості отримання рішення міжвідомчої комісії про встановлення факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також заходів, необхідних для забезпечення оборони України.
Наразі всі постраждалі від дії вибухонебезпечних предметів, які отримали відмову міжвідомчої комісії у зв’язку з одержанням поранення від вибухонебезпечного предмета на тимчасово окупованій території, отримали можливість повторно подати заяву про встановлення факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також заходів, необхідних для забезпечення оборони України, й отримати позитивне рішення міжвідомчої комісії, яке в подальшому знадобиться для отримання пільг та інших гарантій.