— Які тенденції можуть визначити розвиток практики WCC у 2026 році?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Євген РІЯКО, керуючий партнер ЮК Riyako & Partners
— Якщо говорити про ключові тренди у сфері White-Collar Crime у прийдешньому році, можна виокремити кілька основних напрямів. Передусім варто звернути увагу на великий масив кримінальних проваджень за ст. 191 ККУ, що стосуються розкрадань у державних закупівлях. Такі справи залишаються одними з найпоширеніших. Попри те, що їхня кількість дещо зменшилася, однак загальний рівень активності правоохоронців у цьому сегменті збережеться й у 2026 році. Обсяг фінансової допомоги, яку отримує Україна, прямо впливає на посилення контролю за її використанням, а отже, і на кількість відповідних кримінальних проваджень. Бізнесу, який працює з державними тендерами, варто враховувати цю тенденцію.
Другим важливим трендом є оновлена концепція та філософія роботи Бюро економічної безпеки. Розширення штату та функцій БЕБ дасть змогу активніше реалізовувати завдання з наповнення бюджету, зокрема через розслідування схем із податковим дробленням за допомогою мережі ФОПів. Хоч масових обшуків наразі не прогнозуємо, однак кількість масових викликів на допити вже помітно зросла, і ця практика буде інтенсивною протягом усього 2026 року.
Окремим напрямом стане посилення роботи БЕБ у сфері протидії контрабанді. Ми вже бачимо перші ознаки такої активності, і наступного року вона, ймовірно, стане ще масштабнішою.
Насамкінець слід зазначити, що можливий новий імпульс із боку міжнародних партнерів України щодо ухвалення оновленого трудового законодавства. Серед потенційних нововведень — чіткі критерії визначення прихованих трудових відносин та запровадження відповідальності, включно з кримінальною, за їх використання. Це означає, що бізнесу доведеться переглянути підходи до організації роботи та оформлення персоналу, аби мінімізувати ризики уваги правоохоронних органів.
У сукупності ці тенденції формують основний вектор розвитку ринку WCC у 2026 році й визначатимуть практичні пріоритети як для держави, так і для бізнесу
Костянтин КРИВЕНКО, радник, керівник практики кримінального права ЮФ «Ілляшев та Партнери»
— У 2026 році розвиток практики White-Collar Crime в Україні буде визначатися поєднанням європейських трендів та внутрішніх викликів правозастосування.
Попри посилення інституцій, ключовим завданням залишиться баланс між ефективністю антикорупційної політики та дотриманням базових принципів кримінального процесу. Суспільство бачить, що НАБУ демонструє високий рівень якості розслідувань, однак значна частина справ залишається спірною. У 2026 році саме ВАКС буде вимушений відігравати стримувальну роль, ухвалюючи виправдувальні вироки там, де обвинувачення не підтверджене поза розумним сумнівом. Це критично для відновлення довіри суспільства до суду, який останнім часом часто сприймається як продовження слідчих органів. Водночас САП має активніше виконувати функцію процесуального нагляду, а не тільки підтримання клопотань НАБУ.
Для адвокатської спільноти 2026 рік залишиться роком процесуальних викликів: заходи забезпечення й надалі застосовуватимуться як інструмент тиску, а в суспільстві зберігатиметься запит на швидке правосуддя. Завдання захисту — нагадувати, що боротьба з корупцією можлива тільки в межах закону, а адвокат — не «відмазчик злочинця», а гарант правової якості системи. Воєнний стан формує особливий контекст, у якому будь-який злочин проти держави чи публічного сектору сприймається як загроза безпеці країни. Проте посилання на воєнний період не може виправдовувати недоліки слідства або порушення процесуальних прав.
Технологічні тренди ЄС — цифрова доказова база, відстеження даних і транзакцій, використання віртуальних активів, цифрова розвідка — лише починають інтегруватися в Україну. Поки в нас продовжують приймати на хабарях із мішками або кейсами готівки, масове впровадження криптотехнологій виглядає далеким, але ця сфера неминуче стане викликом для українських правоохоронців. Команда нашої практики бачить 2026 рік часом професійного перегрупування: система має навчитися працювати якісно, а бізнес — усвідомлено управляти власними ризиками.
Олексій МЕНІВ, к.ю.н., адвокат, партнер АО «Шкребець і Партнери»
— Однією з визначальних тенденцій сучасної практики White-Collar Crime є те, що до традиційних економічних складів злочинів (зокрема у сфері службової та господарської діяльності) все частіше додається кваліфікація за ст. 255 КК України — створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній, що суттєво ускладнює правову кваліфікацію та змінює архітектуру кримінального переслідування у WCC-справах.
Водночас застосування цієї норми потребує врахування її еволюції після законодавчих змін 2020 року. До внесення змін диспозиція ст. 255 КК України передбачала відповідальність за створення злочинної організації з метою вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, а також участь у такій організації. Ці положення були конкретизовані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями», у якій наголошувалося, що для кваліфікації за ст. 255 КК України необхідно довести стійкість злочинної організації, її ієрархічну структуру та заздалегідь визначену мету вчинення саме тяжких чи особливо тяжких злочинів, що принципово відрізняє злочинну організацію від організованої групи у розумінні ст. 28 КК України.
Після змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою» від 4 червня 2020 року, диспозиція ст. 255 КК України зазнала істотного перегляду, а окремі форми кримінально караної поведінки були виключені, що свідчить про часткову декриміналізацію цієї норми та обмеження можливостей її розширювального тлумачення у WCC-провадженнях.
Показовою для подальшого розвитку практики є ухвала Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2024 року у справі №991/2030/22, у якій суд прямо зазначив про неможливість автоматичного продовження кримінального переслідування за ст. 255 КК України в редакції, що втратила чинність, і звернув увагу на те, що після змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою» від 4 червня 2020 року частина діянь була декриміналізована та потребує іншої кримінально-правової оцінки. Окремо слід зазначити, що станом на сьогодні відсутня стала та уніфікована судова практика застосування ст. 255 КК України в її чинній редакції, а також сформовані правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо чітких критеріїв її застосування після законодавчих змін 2020 року. Це зумовлює підвищену увагу до питань правильної кримінально-правової кваліфікації та меж допустимого застосування ст. 255 КК України у справах економічної та службової спрямованості.
Водночас інкримінація ст. 255 КК України має істотні процесуальні наслідки, оскільки відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя або суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ст.ст. 255–255³ КК України. За таких умов відсутність чітких орієнтирів Верховного Суду посилює ризик автоматичного виключення можливості застосування застави у WCC-провадженнях, що істотно впливає на баланс між інтересами кримінального переслідування та гарантіями прав сторони захисту й формуватиме подальшу практику у 2026 році.
— Як змінилася робота з економічними та корпоративними злочинами за останній рік?
— За останній рік робота з економічними та корпоративними злочинами в Україні стала помітно складнішою для сторони захисту. Практика WCC і надалі зосереджується на розкраданнях, антикорупційних розслідуваннях, податкових і кіберзлочинах, а також перевищенні службових повноважень, однак істотно посилився акцент на компаніях, які взаємодіють із державними коштами. Перемога в публічному тендері дедалі частіше сприймається не як комерційний успіх, а як потенційний кримінальний ризик, що тягне за собою не лише слідчі дії, а й значні репутаційні втрати. Водночас спостерігається тенденція до зростання кількості зареєстрованих кримінальних проваджень у сфері WCC, а також інституційне посилення правоохоронних органів, зокрема внаслідок збільшення штату НАБУ та БЕБ.
Правоохоронці стають більш професійними у своїй діяльності, активно застосовують негласні слідчі (розшукові) дії, аналітичні та цифрові інструменти розслідування, що суттєво ускладнює процесуальне становище фігурантів. У зв’язку з цим особи, залучені до WCC-проваджень, дедалі частіше потребують допомоги вузькопрофільних адвокатів, здатних працювати на стику кримінального, податкового та корпоративного права, оскільки ризик ухвалення обвинувальних вироків із реальним позбавленням волі перестав бути суто гіпотетичним.
Додатковим фактором трансформації практики є євроінтеграційний курс України, який зумовлює поступове наближення підходів до розслідування економічних і корпоративних злочинів до вимог Європейського Союзу. Це проявляється у посиленні фінансового контролю, підвищенні вимог до прозорості використання публічних коштів, аналізі корпоративного управління та джерел походження активів, а також у зростанні ролі комплаєнс-підходів у кримінальних провадженнях. У практичному вимірі такі зміни додатково підвищують кримінально-правові ризики для бізнесу та актуалізують потребу у превентивному WCC-супроводі.
Традиційно у свідомості юристів і бізнесу WCC асоціюється передусім зі ст.ст. 191, 364, 368 КК України, а також зі ст. 212 КК України, яка охоплює злочини у сфері оподаткування. Такий підхід має практичне підґрунтя, оскільки саме ці норми концентрують основні ризики, пов’язані з розпорядженням майном і бюджетними коштами, зловживанням службовим становищем та корупційною складовою у діяльності посадових осіб.
У підсумку WCC сьогодні — це не лише корупційні злочини у класичному розумінні, а й широкий спектр правопорушень у сфері господарської діяльності, що перебувають на межі кримінального, адміністративного та податкового права і формують нову, значно жорсткішу реальність для бізнесу.