 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1. Вступ. Оцінка майна на старті судового процесу
Подання позовної заяви до суду у справах, пов’язаних із майном, майже завжди починається з визначення його вартості. На першому етапі незалежна оцінка виконує, здавалося б, суто технічну функцію – слугує базою для розрахунку судового збору. Проте зводити її роль лише до цього було б помилкою.
У процесі розгляду справи оцінка часто виходить за межі «арифметики» та стає інструментом вирішення спору по суті. Це особливо помітно у справах про поділ спільного майна подружжя, спадкових спорах, конфліктах між співвласниками нерухомості або при визначенні розміру компенсації. Вартість майна, зафіксована на початку процесу, нерідко стає відправною точкою для аргументації сторін і судових висновків.
Але, навіть якщо суперечки як такої немає, а в суді вирішується суто технічне питання, наприклад, з оформлення права власності на нерухомість, без незалежної оцінки на першому етапі все одно не обійтись.
2. Звіт про оцінку: формальні вимоги, які не варто ігнорувати
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», результатом проведення незалежної оцінки є звіт про оцінку майна. Саме цей документ найчастіше подається до суду разом із позовною заявою для розрахунку розміру судового збору.
Однак на практиці часто випускається з уваги, що складання звіту можливе лише за одночасного дотримання трьох ключових умов. По-перше, має бути наявний повний пакет правовстановлюючих документів на майно. Для нерухомості це, зокрема, документ, що підтверджує право власності, та технічний паспорт.
По-друге, замовником оцінки має бути лише власник майна.
І, по-третє, об’єкт оцінки повинен бути фізично доступним для огляду оцінювачем. Порушення хоча б однієї з цих умов створює серйозні ризики: такий звіт може бути поставлений під сумнів іншою стороною й фактично втратити доказове значення в суді.
Якщо послуги надав професійний оцінювач і розрахунки вартості зроблені правильно, сторони часто погоджуються із результатами, економлячи час та кошти та не затягуючи процес. Але буває і так, що сторони надали звіти різних оцінювачів, результати яких суперечать один одному. В такому випадку можна або передати обидва звіту на рецензування, або подати суду клопотання про призначення експертизи (тут детальніше про алгоритм таких дій).
3. Письмова консультація оцінювача як альтернатива
Судова практика знає чимало ситуацій, коли скласти повноцінний звіт неможливо. Наприклад, майно перебуває у фактичному володінні відповідача або відсутній доступ для огляду.
Найчастіше таке трапляється при розлученні, коли предметом суперечки є нерухомість та автомобіль. При цьому сторона опонентів не допускає оцінювача для проведення огляду, а автомобіль взагалі вже встигли продати, тобто щодо обох видів майна немає законної можливості скласти звіт про оцінку.
У таких випадках у пригоді стає інструмент, прямо передбачений статтею 4 Закону – письмова консультація оцінювача. У документі визначається ймовірна ринкова вартість майна, і використання слова «ймовірна» тут є принциповим. Висновок ґрунтується на припущеннях, зокрема щодо технічного та фізичного стану об’єкта. Якщо сторони не погоджуються з такою вартістю, суд, як правило, переходить до наступного процесуального кроку – призначення судової експертизи, яка вже встановлює точну вартість без припущень.
4. Довідка з реєстру ФДМУ: чому для суду вона не підходить
Юристам добре відомо, що при нотаріальному переоформленні нерухомості закон дозволяє використовувати або звіт незалежного оцінювача, або автоматичну довідку з реєстру Фонду державного майна України. При цьому звіт для нотаріуса обов’язково має бути зареєстрований у відповідному реєстрі ФДМУ.
Проте для судового процесу така довідка не є належною альтернативою оцінці. Вартість, яка визначається автоматично, не є ринковою в класичному розумінні й не враховує індивідуальних характеристик об’єкта. Водночас важливо пам’ятати: ні звіт оцінювача, ні письмова консультація, що подаються безпосередньо до суду, не потребують реєстрації в реєстрі ФДМУ.
Для практикуючого юриста правильний вибір формату оцінки на старті справи може заощадити не лише кошти, а й час і убезпечити позицію клієнта у суді та запобігти непотрібним витратам!